31 березня 2021 року Справа № 160/17430/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 20244069) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень, -
28.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000267/2 від 18.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00612;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000265/2 від 17.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00606;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000264/2 від 16.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00604;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000262/2 від 17.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00602;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000285/2 від 25.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00655;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000286/2 від 25.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00656;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000273/2 від 23.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00636.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ фірма "Триплекс" з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації. Під час декларування товару за вказаною в електронних митних деклараціях Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.
Так позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.
Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
19.02.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: відповідно до додатку від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу. До митного оформлення надано інвойс. До митного оформлення платіжні документи не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено; наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару; додатковою угодою від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу. Натомість поданий до митного оформлення рахунок містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 №0048; у наданій комерційній пропозиції від 08.10.2020 зазначено строк дії (до 17:00 08.10.2020), натомість інвойс та додаткові угоди №6 до контракту датовано іншими датами; у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 36 175,04 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 37 840,00 EUR. Також, надані копії митних декларацій країни відправлення не містить умов поставки.
Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2020 року між ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) було укладено Договір поставки №0048, відповідно до умов п.2.1 якого предметом договору є поставка товару Продавцем Покупцю з заводу-виробника Групи Евонік Індастріз АГ.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару у відповідності з цим договором оформлюється в письмовій формі відповідною додатковою угодою, в якій зазначаються типи, кількість та ціна товару, погоджені Продавцем та Покупцем.
09.10.2020 року ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) підписали Специфікацію №6, яка є Додатком №6 до Договору №0048 від 01.07.2020 року.
Відповідно до умов Додатку №6 Покупець придбаває товар МетАМІНО. Постачання товарів за контрактом здійснюється партіями по 22 т.
Так, 16.11.2020 року, 17.11.2020 року, 18.11.2020 року, 23.11.2020 року та 25.11.2020 року до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» було заявлено до митного оформлення Товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товару, який імпортуються.
До митного оформлення було заявлено Товар: МетАМІНО, Метіонін, DL-метіонін кормовий 99%.
При цьому, як видно з матеріалів справи відправником вказаного товару з Бельгії, згідно експортної декларації країни відправлення №223120200002438895 від 31.08.2020 року є виробник товару «Евонік Антверпен Н.В. », який за Контрактом відправив на умовах CIP UA- Запоріжжя вантаж.
На підтвердження заявлених відомостей позивачем подавалися наступні документи: договір поставки №0048 від 01.07.2020 року, додаток до договору №6, інформація з сайту feedinfo.com, інвойси, паспорти безпеки, комерційна пропозиція, митна декларація країни відправлення.
Так, від відповідача на адресу позивача надходили повідомлення, відповідно до змісту якого митний орган просив декларанта надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково зазначено, що декларант за власним бажанням може подати і інші документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На такі повідомлення митного органу, ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС», надало відповіді, до яких позивачем додатково було додано: інформацію Фідінфо від 13.10.2020 б/н, видаткові накладні та прибуткові накладні.
Також, 17.11.2020 року декларантом заявлено, що до митниці надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
За результатами перевірки митних декларацій №UA110230.2020.025325 від 18.11.2020 року, №UA110230.2020.025196 від 17.11.2020 року, №UA110230.2020.025141 від 16.11.2020 року, №UA110230.2020.025142 від 16.11.2020 року, №UA110230.2020.025940 від 25.11.2020 року, №UA110230.2020.025942 від 25.11.2020 року, №UA110230.2020.025681 від 23.11.2020 року, а також інших документів, відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що було винесено рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110230.2020.000267/2 від 18.11.2020 року; №UA110230.2020.000265/2 від 17.11.2020 року; №UA110230.2020.000264/2 від 16.11.2020 року; №UA110230.2020.000262/2 від 17.11.2020 року; №UA110230.2020.000285/2 від 25.11.2020 року; №UA110230.2020.000286/2 від 25.11.2020 року; №UA110230.2020.000273/2 від 23.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00636.
Так, оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів обґрунтовано наступним:
У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: відповідно до додатку від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу. До митного оформлення надано інвойс. До митного оформлення платіжні документи не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено; наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару; додатковою угодою від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу. Натомість поданий до митного оформлення рахунок містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 №0048; у наданій комерційній пропозиції від 08.10.2020 зазначено строк дії (до 17:00 08.10.2020), натомість інвойс та додаткові угоди №6 до контракту датовано іншими датами; у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 36 175,04 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 37 840,00 EUR. Також, надані копії митних декларацій країни відправлення не містить умов поставки.
Таким чином, митний орган дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод та винесено відповідні рішення про коригування митної вартості товару.
Коригування митної вартості товару проведені за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Відтак, правомірність винесених відповідачем рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230.2020.000267/2 від 18.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000265/2 від 17.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000264/2 від 16.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000262/2 від 17.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000285/2 від 25.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000286/2 від 25.11.2020 року; рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000273/2 від 23.11.2020 року, які прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов 'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.
Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як вже встановлювалося судом, повідомленням митного органу витребувано у позивача додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; прайс-листи, каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Втім, обґрунтовуючи своє рішення митний орган вказує на інші підстави та документи, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: У відповідності до ст.337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: відповідно до додатку від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу. До митного оформлення надано інвойс. До митного оформлення платіжні документи не надавались. Відповідно до ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено; наданий до митного оформлення рахунок не містить печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару; додатковою угодою від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу. Натомість поданий до митного оформлення рахунок містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 №0048; у наданій комерційній пропозиції від 08.10.2020 зазначено строк дії (до 17:00 08.10.2020), натомість інвойс та додаткові угоди №6 до контракту датовано іншими датами; у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 36 175,04 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 37 840,00 EUR. Також, надані копії митних декларацій країни відправлення не містить умов поставки.
Отже характер запитуваних у позивача документів та висновків, вказаних у спірних рішеннях, свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу.
Щодо зазначення митницею про те, що відповідно до додатку від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу. До митного оформлення надано інвойс. До митного оформлення платіжні документи не надавались, суд зазначає таке.
Разом із тим, з матеріалів справи судом встановлено та не заперечується відповідачем, що відповідно до п. 5.1. контракту від 01.07.2020 №0048, що покупець виконує оплату за кожну поставку протягом 30 днів від дати інвойсу.
Так, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, подані до митного контролю інвойси датовані - 09.11.2020 року, 10.11.2020 року, 13.11.2020 року, 17.11.2020 року, 19.11.2020 року, 20.11.2020 року.
Як вже встановлювалося судом, 16.11.2020 року, 17.11.2020 року, 18.11.2020 року, 23.11.2020 року та 25.11.2020 року до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ фірма «ТРИПЛЕКС» було заявлено до митного оформлення Товар.
Отже, суд акцентує увагу, що на дату митного оформлення строк оплати товару не сплив, а тому були відсутні підстави вимагати платіжні документи у декларанта.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що у наданих до митного оформлення комерційних інвойсах та декларації країни відправлення відсутні печатки і штампи уповноважених органів країни відправлення і також щодо доводів, що у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 36 175,04 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 37 840,00 EUR, суд зазначає наступне.
Позивач не може здійснювати вплив на правильність митного оформлення (проставлення печаток та штампів) уповноваженими органами країни відправлення комерційний інвойсів та декларації країни відправлення; числові значення у митній декларації країни відправлення та інвойсах не містить числових розбіжностей.
При цьому, суд також вказує, що відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Щодо доводів відповідача стосовно того, що у копіях митних декларацій країни відправлення зазначена вартість партії товару - 36 175,04 EUR, однак вартість партії товару за рахунками - 37 840,00 EUR, суд зазначає наступне.
Сума вказана в експортній декларації є статистичною вартістю. Згідно законодавства ЄС, для того щоб контролювати і моніторити ціни Антимонопольним комітетом. Постачальники повинні відображати ціну включаючи транспортні витрати по території ЕС (на умовах поставки СІР або СРТ)
Таким чином, сума 36 175,04 Евро - це вартість товару і транспортні витрати до кордону з ЄС.
Означене підтверджується листом представника «Евонік Операції ГмбХ» від 15.10.2020 року.
Суд вказує, що відповідно до умов контракту Товар поставляється на умовах СІР - Запоріжжя (ІНКОТЕРМС 2010) (п.7.1.).
Так, відповідно до Інкотермс-2010 CIР ("фрахт/перевезення та страхування оплачено до (назва місця призначення)" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. За умовами терміна CIP на продавця покладається також обов'язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
Отже, поставка товару на умовах CIР зобов'язує продавця оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення, забезпечити страхування на користь покупця та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.
З урахуванням вказаного поставка товару на умовах CIР передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.
Відтак, суд погоджується із обґрунтованістю визначення позивачем ціни товару при митному оформленні у 37 840,00 EUR, а не 36 175,04 EUR, оскільки до збільшення ціни призвели додаткові витрати, які були обумовлені зокрема транспортуванням товару від кордону з ЄС до місця призначенням за умовами поставки.
Щодо доводів митниці про те, що додатковою угодою від 09.10.2020 №6 до контракту від 01.07.2020 №0048 обумовлено зокрема ціни, умови поставки та платежу. Натомість поданий до митного оформлення рахунок містить посилання лише на реквізити контракту від 01.07.2020 №0048; у наданій комерційній пропозиції від 08.10.2020 зазначено строк дії (до 17:00 08.10.2020), натомість інвойс та додаткові угоди №6 до контракту датовано іншими датами, суд вказує на наступне.
Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.
Також, посилання митного органу, що надані копії митних декларацій країни відправлення не містить умов поставки не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначений недолік, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. При цьому, умови поставки визначені у контракті від 01.07.2020 №0048.
За вказаних обставин надані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та не містять ознак підробки, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.
Інші підстави, зазначені у спірному рішення про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.
Враховуючи встановлену судом протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, суд також вказує, про протиправність рішень митного органу про коригування митної вартості товару, як наслідок визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 5 098,83 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 20244069) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000267/2 від 18.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00612.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000265/2 від 17.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00606.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000264/2 від 16.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00604.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000262/2 від 17.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00602.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000285/2 від 25.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00655.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000286/2 від 25.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00656.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230.2020.000273/2 від 23.11.2020 року та картку відмови №UA110230.2020.00636.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Триплекс» (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 20244069) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 5 098,83 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський