05 січня 2021 року Справа № 160/9551/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради, у якому просить визнати неправомірними дії Дніпровського управління праці та соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати Дніпровське управління праці та соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяв від 27.12.2018 року, 18.06.2019 року, 16.12.2019 року, 17.06.2020 року як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є внутрішньо переміщеною особою та отримувала державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання. Згодом, відповідач повідомив її, що державну допомогу було припинено відповідно до п.7 Порядку № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» у зв'язку з тим, що позивач не працевлаштувалась у вказаний період, а тому згідно п.3 вказаного Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена на підставі п.7 Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано термін для подання відзиву на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує, оскільки позивачу було відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, відповідно до п. 3 Порядку, у зв'язку з тим, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено, відповідно до п. 7 Порядку, грошова допомога не призначається. Тому, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є внутрішньопереміщеною особою, що підтверджується довідкою від 12.06.2018 року №680213.
З 31.10.2014 року позивач перебуває на обліку Дніпровського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради та отримує щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг на двох осіб. Допомога була призначена позивачу в розмірі - 442 грн. (як працездатній особі, яка не здійснює догляд), та її дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 884 грн. (як дитині до 18 років). З зазначеного часу виплачувалась грошова допомога у такому розмірі: позивачу - 442 грн. (як працездатній особі, яка не здійснює догляд), та її дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - 884 грн. (як дитина до 18 років). З 31.10.2014 року по 30.12.2014 рік виплачувалась допомога у розмірі 1326,00грн., з 31.12.2014 року по 27.02.2015 рік - 1105,00 грн., з 28.02.2015 року по 29.04.2015 рік у розмірі 884 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилась донька - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 12.012.2018 року.
27.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши зміни, які відбулись у складі сім'ї. Членами сім'ї в поданій заяві зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
18.06.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши зміни, які відбулись у складі сім'ї. Членами сім'ї в поданій заяві зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16.12.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши зміни, які відбулись у складі сім'ї. Членами сім'ї в поданій заяві зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
17.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, зазначивши зміни, які відбулись у складі сім'ї. Членами сім'ї в поданій заяві зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наявних в матеріалах справи рішеннях відповідача про надання допомоги переміщеним особам від 01.02.2019 року, 05.07.2019 року, 28.12.2019 року, 27.06.2020 року та відповідних повідомлень до них, позивачу було призначено таку допомогу на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1000 грн. (дитина до 18 років).
В свою чергу, з наданих повідомлень вбачається, що позивачу не було призначено допомогу та вона не була включена до розрахунку відповідно до постанови КМУ №212, оскільки являється працездатною, непрацюючою особою та не здійснює догляд.
Незгода позивача з бездіяльністю щодо ненарахування та невиплати допомоги їй як особі, що доглядає за дитиною до трьох років стала підставою для звернення до відповідача з заявою від 16.07.2020 року про перегляд рішень про призначення допомоги та поновлення виплат.
На звернення позивача від 16.07.2020 року, орган соціального захисту надав відповідь, що викладена в листі від 21.07.2020 року №24 та обґрунтована тим, що п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 передбачає, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. Догляд за дитиною підтверджує зайнятість особи, але не змінює статус її з працездатної на непрацездатну особу, тому на наступний строк допомога не призначається.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Призначення щомісячної адресної допомоги переміщеним особам визначається «Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які перемішуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505 (надалі - Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно пункту 7 Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
Згідно п. 3 Порядку №505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015 року «Про внесення змін до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 212), що набрала чинності з 23.04.2015 року, для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період. Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.
Згідно п. 5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку. У заяві зазначаються певні відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги, зокрема місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює. До заяви додається, зокрема копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб).
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім'ї, з дня звернення з заявою за її призначенням.
Відповідно до п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Грошова допомога не призначається на члена сім'ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Вищенаведеним пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні допомоги, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Відповідно до пункту 12 Порядку №505, виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи. Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
З системного аналізу п. 12 Порядку 505 вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена.
Аналізуючи викладене, зі змісту п. 3, а також зі змісту вищенаведених п. 2, 3, 5, 6 Порядку №505 вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи, у разі, якщо така особа іншого статусу, в тому числі статусу особи, що доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не набула. Якщо ж її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Таким чином, оскільки, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31.03.2015 року, Порядком № 505 від 01.10.2014 року, не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, суд приходить до висновку, що відповідачем при вирішенні питання про призначення позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам не були досліджені підстави звернення з заявами від 27.12.2018, 18.06.2019, 16.12.2019, 17.06.2020р. та усі обставини, що призвело до порушення прав позивача, як внутрішньо переміщеної особи.
Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 року у справі №127/5904/17, висловлений правовий висновок про те, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців з можливістю призначення вказаної допомоги на наступний шестимісячний строк. Якщо ж виплата грошової допомоги була спочатку зменшена вдвічі, а потім припинена з підстав, зокрема непрацевлаштування внутрішньо переміщеної особи протягом двох місяців з дня призначення виплати такої допомоги, то грошова допомога на наступний строк не призначається, тобто не призначається на наступний шестимісячний строк.
Водночас суд зазначає про те, що позивач звернулась до відповідача із заявами про призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку зі зміною обставин, що є підставою для призначення такої допомоги, а не поновлення припиненої щомісячної адресної допомоги.
Відповідач, відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 10 п. 3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, назавжди втрачає право на отримання такої допомоги.
Однак, суд зазначає, що Порядок № 505 не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 333/3750/17.
В даному випадку, під час розгляду справи встановлено, що виплата щомісячної адресної допомоги була припинена позивачу на підставі пункту 7 Порядку № 505.
Разом з тим, пунктом 7 Порядку № 505 саме передбачено виключення з кола працездатних осіб, які не працевлаштувалися та яким припиняється виплата допомоги у разі не працевлаштуванні, зокрема, громадян які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилась донька - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 12.012.2018 року.
З моменту народження дитини позивач набула статусу особи, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на яку в свою чергу, як зазначалось не поширюються обмеження, визначені пунктом 7 Порядку № 505.
За таких обставин, у відповідача не було правових підстав позбавляти позивача щомісячної адресної грошової допомоги для покриття виплат на проживання як особи, що доглядає за дитиною до трьох років.
Положення порядку № 505, в тому числі його пунктів 3 та 7, не передбачають права відмови в призначенні адресної допомоги особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 414/2334/16-а.
Крім того, Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутися після відбуття змін з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
До того ж, абзацом восьмим пункту 12 Порядку № 505 держава гарантувала право особи на поновлення виплати грошової допомоги у разі зміни обставин, які вплинули на припинення виплати такої допомоги.
Суд зауважує, що Порядок № 505 не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 333/3750/17.
Отже, оскільки виплату допомоги позивачу припинено на підставі пункту 7 Порядку № 505, тому після закінчення шестимісячного строку, на який їй було призначено допомогу, вона у зв'язку з виникненням у вересні 2019 року нових обставин мала право на призначення їй допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
За вказаних обставин суд приходить до висновку про задоволення заявлених позивачем позовних вимог повністю.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Дніпровського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради (51937, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, проспект Перемоги, буд. 45; код ЄДРПОУ 41490026) - задовольнити.
Визнати протиправними дії Дніпровського управління праці та соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Зобов'язати Дніпровське управління праці та соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, згідно заяв від 27.12.2018 року, 18.06.2019 року, 16.12.2019 року, 17.06.2020 року як особі працездатного віку, яка доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам'янської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська