31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/201/20
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021р.
у складі колегії суддів: О. О. Євсіков - головуючий, С. О. Алданова, О. В. Попікова
та на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020р.
суддя: М. О. Демидова
за позовом ОСОБА_1
до
1. Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради;
2. Державного реєстратора Управління адміністративних послуг Вербового Олександра Петровича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - адвокатське об'єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів"
про визнання протиправним рішення та дій державного реєстратора, скасування державної реєстрації, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021р. та на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020р. у справі №927/201/20.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що скаржником не зазначено конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Оскільки ОСОБА_1 у касаційній скарзі не зазначив конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження судових рішень з їх належним обґрунтуванням.
Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021р. та на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.12.2020р. у справі №927/201/20 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ОСОБА_1 про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй