про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/321/21
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №бн від 29.03.2021
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Код ЄДРПОУ 00034186, вул. Здолбунівська, 7-Д, м. Київ, 02081
Адреса для листування: вул. Шевченка, 11/22, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міла Варенгруппе»
код ЄДРПОУ 43449523, вул. Гонча, буд. 23, офіс №403, м. Чернігів, 14000
Предмет спору: про стягнення 18 966,00 грн,
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міла Варенгруппе» 18 966,00 грн, з яких 7 920,00 грн. боргу зі сплати оренди приміщення, 332,50 грн. компенсації опалення за листопад, 681,50 грн компенсації грн. пені, 652,48 грн. штрафу.
Позов обгрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 2590-16-20 від 01.07.2020 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за вказаним договором.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
В позовній заяві позивач зазначає, що усі рахунки на оплату за спірним договором надавалися відповідачу кожного місяця в передбачені договором строки.
Проте, ані рахунків на оплату, ані доказів їх надання відповідачу позивачем суду не надано.
Також позивачем не зазначено обставини і не надано доказів щодо розміру комунальних послуг та витрат на утримання орендованого майна, тобто фактично понесених витрат (або обумовлених сторонами розмірів) орендодавця на утримання спірного об'єкта оренди.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у користуванню Об'єкт оренди по акту приймання приміщення протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту перерахування завдатку, передбаченого п. 3.8. цього Договору за умови виконання вимог підпункту 4.3.9. цього Договору.
Відповідно до п. 3.8. Договору зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати та інших платежів передбачених цим Договором, забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж базовий щомісячний розмір орендної плати, зазначений в пункті 3.1. цього Договору, який вноситься в рахунок часткової оплати за останній місяць оренди, оплата за який визначається з урахуванням пункту 3.2. цього Договору.
Проте, позивачем не зазначено обставини і не надано доказів використання завдатку, в порядку передбаченому спірним договором.
Крім того, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів щодо повернення або продовження користування спірним об'єктом оренди у розрізі п. 2.2. ст. 2 та статті 8 Договору.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", “Пелевін проти України”, “Наталя Михайленко проти України” та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі “Вайт і Кеннеді проти Німеччини”, п. 59; рішення у справі “Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства” (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі “Z. Та інші проти Сполученого Королівства” (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити зазначення обставин та доказів, що їх підтверджують, викладених судом у мотивувальній частині ухвали.
До заяви мають бути додані докази на підтвердження викладених обставин.
Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом п'ятиденний строк.
3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у вигляді повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 31.03.2021 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун