29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" березня 2021 р. Справа № 924/1274/20
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до Чемеровецької селищної ради смт Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт Чемерівці Хмельницької області
про стягнення 4 747 658,22 грн
Представники сторін:
позивач: Дузь-Крятченко Ю.О. - адвокат, діє на підставі довіреності № 14-346 від 22.12.2020
відповідач: Мініх І.М. - адвокат, діє на підставі ордеру серія ХМ №022393 від 15.03.2021
третя особа: не з'явилась
Рішення приймається 22.03.2021, оскільки в судовому засіданні 16.03.2021 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 30.11.2020 надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Чемеровецької селищної ради смт Чемерівці Хмельницької області про стягнення 4747658,22 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що в період з 2012 по 2015 роки між позивачем та Комунальним підприємством "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради було укладено низку договорів купівлі-продажу природного газу. Відповідно до відомостей ЄДР з 28.07.2016 КП "Тепломережа" перебуває в стані припинення шляхом ліквідації за рішенням засновника. У зв'язку з неналежним виконанням КП "Тепломережа" зобов'язань за договорами купівлі-продажу, укладеними з НАК "Нафтогаз України", позивач, керуючись ст. 105 ЦК України направив комісії з припинення боржника вимогу від 14.09.2016 про сплату боргу в сумі 5109065,71грн. Комісія з припинення КП "Тепломережа" відповідь за результатами розгляду вимоги не надіслала, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2017 по справі №924/772/17 зобов'язано КП "Тепловик" в особі комісії з припинення (ліквідатора) включити грошові вимоги НАК "Нафтогаз України" в сумі 4747658,22грн до проміжного ліквідаційного балансу. Зазначає, що у жовтні 2020 року позивач з метою з'ясування обставин щодо ходу ліквідаційної процедури КП "Тепломережа" направив на адресу Чемеровецької селищної ради запит з проханням надати належним чином засвідчену копію рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу та його копію. Листом від 22.10.2020 селищна рада повідомила, що всі документи, які стосуються КП "Тепломережа" передані до архівного відділу Чемеровецької райдержадміністрації. Позивач, зважаючи на приписи ст. 111 ЦК України, вважає, що процедура припинення КП "Тепломережа" вийшла на завершальну стадію, після якої здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи. Вказує, що від початку ліквідаційної процедури (28.07.2016) до цього часу боржник жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості не вчинив, сума боргу залишається незмінною. На думку позивача, розумний строк для задоволення його вимог ліквідаційною комісією юридичної особи боржника сплинув, тому позивач на підставі ст. 619 ЦК України, ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 24 ГК України набув права на пред'явлення позову про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника його засновника - Чемеровецької селищної ради.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.11.2020 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 02.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1274/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради та призначено підготовче засідання на 14:30 год. 28 грудня 2020 року.
На адресу суду 18.12.2020, в межах строку, встановленого судом, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що виходячи із приписів ч.ч. 1, 2 ст. 176 ЦК України підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників має бути виключно пряма вказівка закону. Посилаючись на норми ст.ст. 24, 63, 74, 78 ГК України та положення Статуту КП "Тепломережа", відповідач зазначає, що в Господарському кодексі України відсутня пряма норма, яка б передбачала повну субсидіарну відповідальність власника за зобов'язаннями комунального підприємства, такий випадок субсидіарної відповідальності можливий лише з підстав, встановлених іншими законами. При цьому норми закону як підстава субсидіарної відповідальності мають бути нормами прямої дії і не можуть застосовуватись за аналогією закону чи аналогією права. Вказує, що чинним законодавством не передбачено субсидіарної відповідальності держави чи територіальних громад за зобов'язаннями комунальних підприємств. Така відповідальність передбачена лише щодо зобов'язань казенних підприємств. Тому посилання позивача на ст. 619 ЦК України, ст. 24 ГК України та ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" як на правові підстави притягнення відповідача до субсидіарної відповідальності як засновника КП "Тепломережа" є неприпустимим. Також зазначає, що недостовірним є посилання позивача на перебування процедури ліквідації КП "Тепломережа" на передостанній стадії припинення юридичної особи, оскільки документи постійного зберігання КП "Тепломережа" передано на державне зберігання згідно акту приймання-передавання від 17.07.2017 № 19, тобто ще до прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/772/17 від 23.10.2017. Вказує, що станом на грудень 2020 року ліквідаційна комісія (ліквідатор) КП "Тепломережа" до Чемеровецької селищної ради із заявою про затвердження проміжного ліквідаційного балансу не звертався. Також зважаючи на приписи ч. 2 ст. 619 ЦК України позивач не навів доказів відмови КП "Тепломережа" погашати кредиторську заборгованість, а чинне законодавство України не містить визначення розумного строку. Крім того, позивач не навів доказів здійснення ним претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з КП "Тепломережа". З усіх вказаних підстав просить у позові відмовити.
Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 24.12.2020, вказує, що наведені відповідачем у відзиві аргументи є результатом невірного тлумачення положень чинного законодавства та наведені з метою маніпулювання інформацією, тому не повинні прийматись судом до уваги при вирішенні спору. Позивач наголошує, що у контексті застосування положень ст. 619 ЦК України для вирішення спірних правовідносин, прямою вказівкою закону, який передбачає додаткову (субсидіарну) відповідальність відповідача є ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", а не статті 77, 78 ГК України. У справі, що розглядається, боржник є теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією, яка здійснювала діяльність у сфері виробництва, транспортування і розподілу теплової енергії з використанням енергоносія, придбаного у позивача, та не розрахувалась із позивачем за придбані енергоносії. Оскільки саме Чемеровецька селищна рада прийняла у 2016 році рішення щодо припинення КП "Тепломережа" шляхом ліквідації, то в силу ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" остання як засновник є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за зобов'язаннями перед НАК "Нафтогаз України". Обсяг відповідальності становить суму 4747658,22грн. Зазначає, що твердження відповідача щодо відсутності доказів відмови КП "Тепломережа" погашати кредиторську заборгованість та доказів здійснення позивачем претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з КП "Тепломережа" спростовуються рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/772/17, яким встановлено як суму заборгованості КП "Тепломережа" перед НАК "Нафтогаз України", так і підстави її виникнення в розрізі договорів купівлі-продажу природного газу.
Згідно з ухвалою від 28.12.2020 суд відклав підготовче засідання на 15:00 год. 12 січня 2021 року та встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 12 січня 2021 року.
12.01.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 02 лютого 2021 року.
На адресу суду 25.01.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній додатково вказує, що рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/772/17 від 23.10.2017 не може вважатись доказом вжиття позивачем заходів претензійно-позовного характеру про стягнення заборгованості з КП "Тепломережа", оскільки вказаним рішенням зобов'язано включити вимоги НАК "Нафтогаз України" до проміжного ліквідаційного балансу та не було стягнуто з КП "Тепломережа" вищезазначеної заборгованості. Зазначає, що позивачем не вживались заходи щодо стягнення боргу з КП "Тепломережа" в судовому порядку. Не наведено також доказів того, що КП "Тепломережа" відмовляється сплачувати вищезазначений борг. Звертає увагу, що АТ "НАК "Нафтогаз України" в своїй позовній заяві не навела жодних доказів того, що Чемеровецька селищна рада має нести субсидіарну відповідальність за кредиторською заборгованістю КП "Тепломережа" як засновник даного комунального підприємства.
В підготовчому засіданні 02.02.2021 суд продовжив відповідачу процесуальний строк для подання заперечення на відповідь на відзив та прийняв їх до розгляду, про що винесена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання, а також виніс ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №924/1274/20 до судового розгляду по суті на 14:30 год. 22 лютого 2021 року.
Згідно з ухвалою суду від 22.02.2021 відкладено судове засідання у справі №924/1274/20 на 10:30 год. 16 березня 2021 року.
В судовому засіданні 16.03.2021 суд оголосив перерву до 15:00 год. 22.03.2021, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача просив у позові відмовити, в судовому засіданні 16.03.2021 заявляв про застосування позовної давності.
Представник третьої особи в судове засідання 22.03.2021 не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою по справі. В попередньому судовому засіданні проти позову заперечував та просив застосувати позовну давність.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Згідно з п. 1.1 Статуту Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради (далі - Статут), вказане підприємство створене відповідно до рішення Чемеровецької селищної ради. Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади селища Чемерівці, статутний фонд якого утворений Чемеровецькою селищною радою для задоволення суспільних та особистих потреб, і підпорядковане селищній раді (далі - засновник) в межах встановлених законодавством України та цим Статутом.
Підприємство створене з метою задоволення потреб та інтересів територіальної громади селища, одержання прибутку, найбільш ефективного використання майна територіальної громади, а також забезпечення збереження навколишнього природного середовища в процесі здійснення послуг по теплопостачанню, водопостачанню та водовідведенню (п. 2.1 Статуту).
Відповідно до п. 3.2.1 Статуту, одним з основних напрямків діяльності підприємства є надання послуг теплопостачання, водопостачання та водовідведення, постачання пари, гарячої води та кондиціонованого повітря.
Пунктом 4.4 Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах належного йому на праві господарського відання майна згідно з діючим законодавством України. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновника, засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства.
Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання підприємство володіє та розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту (п. 5.2 Статуту).
Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради є комунальним підприємством, засновником якого є Чемеровецька селищна рада. Основним видом діяльності КП "Тепломережа" є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. З 28.07.2016 вказане підприємство перебуває в стані припинення, в зв'язку з прийняттям засновником рішення щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2017 по справі №924/772/17, яке набуло чинності 02.11.2017, зобов'язано КП "Тепловик" в особі голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) включити грошові вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у сумі 4747658,22грн до проміжного ліквідаційного балансу.
Вказаним рішенням встановлено, що 15.09.2016 позивач звертався до КП "Тепломережа" із вимогою № 14/2-1754В від 14.09.2016 про погашення заборгованості за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу, а також просив включити до ліквідаційного балансу вказану заборгованість. Однак, КП "Тепломережа" не надіслало відповіді про прийняте по вимозі рішення, у зв'язку із чим позивач на підставі ст. 112 ЦК України звернувся до суду із вимогами про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 5109065,71 грн до проміжного ліквідаційного балансу. За результатами розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 4747658,22грн, які включають: за договором №13/3191-БО-34 від 28.12.2012р. 43298,71грн. пені, 34102,04грн. 3% річних, 326816,96грн. інфляційних втрат; за договором №1746/14-ТЕ-34 від 02.12.2013р. 5652,69грн. пені, 799,49грн. інфляційних, 5780,34грн. інфляційних втрат; за договором №1747/14-БО-34 від 02.12.2013р. 371767,56грн. пені, 39972,66грн. 3% річних та 556769,32грн. інфляційних втрат; за договором №2719/14-КП-34 від 31.01.2014р. 5634,50грн. пені, 927,01грн. 3% річних та 6093,04грн. інфляційних втрат; за договором №3074/15-КП-34 від 26.11.2014р.585,03грн. пені, 83,85грн. 3% річних та 751,46грн. інфляційних втрат; за договором №3073/15-БО-15 від 26.11.2014р. 714949,26грн. заборгованості за рішенням суду, 755198,39грн. заборгованості за поставлений природний газ, 165695,35грн. пені, 28148,76грн. 3% річних та 84679,83грн. інфляційних; за договором №3072/15-ТЕ-34 від 26.11.2014р. 16187,77грн. заборгованості за постановою Рівненського апеляційного господарського суду, 4301,22грн. пені, 300,41грн. 3% річних та 376,31грн. інфляційних втрат; за договором №2149/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. 5182,58грн. пені , 377,23грн. 3% річних та 1211,61грн. інфляційних втрат; за договором №2150/16-БО-34 від 15.12.2015р. 206236,14грн. пені, 16415,35грн. 3% річних та 20743,93грн. інфляційних втрат.
Представник позивача звертався до Чемеровецької селищної ради із адвокатським запитом №39/5-2312-20 від 05.10.2020, в якому просив надати належним чином засвідчені копії рішення Чемеровецької селищної ради, яким було затверджено проміжний ліквідаційний баланс КП "Тепломережа", та проміжного ліквідаційного балансу КП "Тепломережа".
У відповідь на вказаний запит Чемеровецька селищна рада повідомила листом № 02-17/1217 від 22.10.2020, що всі документи, які стосуються КП "Тепломережа" передані до архівного відділу Чемеровецької районної державної адміністрації.
Згідно з довідкою архівного відділу Чемеровецької районної державної адміністрації № 04-06/98 від 09.12.2020, КП "Тепломережа" внесена до списку юридичних осіб - джерел формування Національного архівного фонду, які передають документи до архівного відділу Чемеровецької райдержадміністрації. Документи постійного зберігання КП "Тепломережа" за 1992-2016 роки в кількості 41 од.зб. передано на державне зберігання в архівний відділ Чемеровецької райдержадміністрації. Матеріали справи містять також акт приймання-передавання документів юридичної особи КП "Тепломережа" на постійне зберігання від 17 липня 2017 року № 19.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, звернувшись до суду за їх захистом.
Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 3 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України) комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Згідно з ч.1 ст. 24 ГК України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Як вбачається із змісту п.п. 1.1, 4.4, 5.2 Статуту Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради, вказане підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади селища Чемерівці. Засновником КП "Тепломережа" є Чемеровецька селищна рада. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
Положеннями ч. 1 ст. 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1 ст. 105 ЦК України).
Суд встановив, що засновником Чемеровецькою селищною радою 28.07.2016 було прийнято рішення про припинення юридичної особи Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради в результаті її ліквідації, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з приписами ст. 176 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Тобто, виходячи зі змісту вищевказаних норм, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників юридичних осіб має бути пряма вказівка закону.
В силу приписів ч.5 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальником енергоносіїв.
Вищевказаною нормою закріплюється субсидіарна відповідальність учасника (засновника) теплопостачальної або теплогенеруючої організації за її зобов'язаннями перед постачальником енергоносіїв у разі прийняття ним рішення про ліквідацію такої організації.
За приписами ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Проаналізувавши зміст п. 3.2.1 Статуту, відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з якими основним видом діяльності КП "Тепломережа" є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, суд дійшов висновку, що КП "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради є теплогенеруючою (теплопостачальною) організацією.
Тому оскільки саме Чемеровецька селищна рада прийняла рішення щодо припинення КП "Тепломережа" шляхом ліквідації, то в силу ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" остання як засновник теплопостачальної (теплогенеруючої) організації є відповідальною поряд з основним боржником як додатковий (субсидіарний) боржник за борговими зобов'язаннями такого підприємства перед постачальником енергоносіїв.
Доводи відповідача та третьої особи з приводу того, що положення ч. 7 ст. 77 ГК України про відповідальність держави (як власника) за зобов'язаннями казенного підприємства, не поширюються на боржника, який є комерційним комунальним підприємством, та щодо відсутності вини селищної ради в доведенні до неплатоспроможності КП "Тепломережа", суд до уваги не приймає, оскільки у контексті застосування положень ст. 619 ЦК України для вирішення спірних правовідносин законом, який передбачає додаткову (субсидіарну) відповідальність відповідача, є ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", а не ст.ст. 77, 78 Господарського кодексу України та Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а в подальшому ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.
В зв'язку із вказаним безпідставним є також посилання відповідача та третьої особи на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12, та висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.05.2020 у справі №711/3288/17-ц, оскільки обставини вказаних справ не є тотожними до обставин даної справи.
Суд зазначає, що як було встановлено Господарським судом Хмельницької області при розгляді справи №924/772/17 (рішення від 23.10.2017), 15.09.2016 позивач звертався до КП "Тепломережа" із вимогою № 14/2-1754В від 14.09.2016 про погашення заборгованості за договорами купівлі-продажу та постачання природного газу, а також просив включити до ліквідаційного балансу вказану заборгованість. Однак, КП "Тепломережа" не надіслало відповіді про прийняте по вимозі рішення, у зв'язку із чим позивач на підставі ст. 112 ЦК України звертався до суду із вимогами про зобов'язання включити грошові вимоги в сумі 5109065,71 грн до проміжного ліквідаційного балансу. За результатами розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 4747658,22грн, які включають: за договором №13/3191-БО-34 від 28.12.2012р. 43298,71грн. пені, 34102,04грн. 3% річних, 326816,96грн. інфляційних втрат; за договором №1746/14-ТЕ-34 від 02.12.2013р. 5652,69грн. пені, 799,49грн. інфляційних, 5780,34грн. інфляційних втрат; за договором №1747/14-БО-34 від 02.12.2013р. 371767,56грн. пені, 39972,66грн. 3% річних та 556769,32грн. інфляційних втрат; за договором №2719/14-КП-34 від 31.01.2014р. 5634,50грн. пені, 927,01грн. 3% річних та 6093,04грн. інфляційних втрат; за договором №3074/15-КП-34 від 26.11.2014р.585,03грн. пені, 83,85грн. 3% річних та 751,46грн. інфляційних втрат; за договором №3073/15-БО-15 від 26.11.2014р. 714949,26грн. заборгованості за рішенням суду, 755198,39грн. заборгованості за поставлений природний газ, 165695,35грн. пені, 28148,76грн. 3% річних та 84679,83грн. інфляційних; за договором №3072/15-ТЕ-34 від 26.11.2014р. 16187,77грн. заборгованості за постановою Рівненського апеляційного господарського суду, 4301,22грн. пені, 300,41грн. 3% річних та 376,31грн. інфляційних втрат; за договором №2149/16-ТЕ-34 від 21.12.2015р. 5182,58грн. пені , 377,23грн. 3% річних та 1211,61грн. інфляційних втрат; за договором №2150/16-БО-34 від 15.12.2015р. 206236,14грн. пені, 16415,35грн. 3% річних та 20743,93грн. інфляційних втрат. Тому рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.10.2017 по справі №924/772/17 зобов'язано КП "Тепловик" в особі голови ліквідаційної комісії (ліквідатора) включити грошові вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у сумі 4747658,22грн до проміжного ліквідаційного балансу.
Вищевказане рішення набрало законної сили 02 листопада 2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, підстави виникнення, законність та обґрунтованість вимог позивача на суму 4747658,22грн були предметом дослідження під час розгляду Господарським судом Хмельницької області справи №923/772/17, тому заявлений позивачем до стягнення розмір заборгованості не потребує доказування.
З урахуванням того, що позивач звертався до КП "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради із вимогою № 14/2-1754В від 14.09.2016 про погашення заборгованості за договорами купівлі-продажу, однак не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, що підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області у справі №924/772/17 від 23.10.2017, то зважаючи на приписи ст. 619 ЦК України, ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" у позивача виникло право на пред'явлення вимоги в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність - Чемеровецької селищної ради.
Доводи відповідача щодо відсутності доказів відмови КП "Тепломережа" погашати кредиторську заборгованість та доказів здійснення позивачем претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості з КП "Тепломережа" жодним чином не спростовують вищевказаних висновків, оскільки зважаючи на приписи ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" та встановлені судом обставини не впливають на обов'язок відповідача розрахуватись за боргами третьої особи перед позивачем.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Чемеровецької селищної ради про стягнення 4747658,22 грн є обґрунтованими.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 16.03.2021 заявили про застосування позовної давності.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування позовної давності має декілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливості, яка може статися у разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак, її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 по справі №912/1104/18, від 20.09.2019 по справі № 904/4342/18).
Вирішуючи питання про застосування позовної давності, суду спершу належить встановити початок її перебігу.
За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із позовом до Чемеровецької селищної ради про стягнення 4 747 658,22 грн на підставі ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", за приписами якої учасник (засновник) теплопостачальної або теплогенеруючої організації у разі прийняття рішення про її ліквідацію забезпечує погашення боргу такої організації перед постачальником енергоносіїв.
Аналіз положень ч. 5 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" дає підстави для висновку, що право на притягнення до субсидіарної відповідальності відповідача за зобов'язаннями КП "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради перед АТ "НАК "Нафтогаз України" виникло у позивача з моменту прийняття відповідачем рішення про ліквідацію КП "Тепломережа", тобто з 28.07.2016.
При цьому суд враховує, що позивачу було відомо про прийняття вказаного рішення, оскільки останній звертався з вимогою № 14/2-1754В від 14.09.2016 до КП "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради про погашення заборгованості та включення його вимог до ліквідаційного балансу, а також в зв'язку з неотриманням відповіді на вимогу звертався із відповідним позовом до суду, за результатами розгляду якого прийнято рішення Господарського суду Хмельницької області у справі №924/772/17 від 23.10.2017.
В той же час позивач звернувся до суду лише 25.11.2000, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.
Доводи позивача з приводу того, що він набув права на пред'явлення позову про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника його засновника після того, як сплинув розумний строк для задоволення його вимог ліквідаційною комісією юридичної особи боржника, суд до уваги не приймає, оскільки останні не узгоджуються із положеннями ч. 5 ст. 22 Закону України "По теплопостачання". Так, за приписами вказаної норми єдиною достатньою умовою, за наявності якої у засновника виникає обов'язок розрахуватись із постачальником енергоносіїв за боргами теплопостачальної організації є прийняття засновником рішення про ліквідацію. При цьому для виникнення вказаного обов'язку не має значення, на якому етапі перебуває ліквідаційна процедура теплопостачальної організації.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач звернувся з позовом у цій справі поза межами встановленої законом позовної давності.
В той же час наявності поважних причин пропуску такого строку, як і обставин переривання перебігу позовної давності суд не встановив, а позивач не довів.
З огляду на зазначене та з урахуванням установленого судом факту спливу позовної давності за наявності вимог про її застосування та за відсутності поважних причин для відновлення цього строку, суд вважає за необхідне у позові відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача, в зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Чемеровецької селищної ради смт Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Тепломережа" Чемеровецької селищної ради смт Чемерівці Хмельницької області про стягнення 4 747 658,22 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 31.03.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 4 примірниках:
1- до справи,
2- позивачу (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6),
3- відповідачу (31600, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, буд. 40),
4- третій особі (31600, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт Чемерівці, вул. 60-річчя Жовтня, буд. 10А).
Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.