ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 березня 2021 року Справа № 923/410/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі
за позовом: Виробничого кооперативу "Семеновод", с.Мирне Олешківського району Херсонської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", м.Херсон
відповідача-2: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м.Херсон
про зобов'язання зробити перерахунок за спожиту електроенергію
без виклику (повідомлення) сторін
До Господарського суду Херсонської області 29.03.2021р. від Виробничого кооперативу "Семеновод" надійшла заява про забезпечення позову (вх. №924/21 від 29.03.2021р.), що подана до пред'явлення позову до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", відповідача-2 Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про зобов'язання зробити перерахунок за спожиту електроенергію.
Заява обґрунтована тим, що внаслідок збою у роботі засобу обліку електроенергії, який, як стверджує заявник, мав місце на думку відповідачів, Виробничому кооперативу "Семеновод" неправомірно була нарахована плата за спожиту електроенергію за період часу з 03.12.2020 року по 10.02.2021 року (28300 кВт) в сумі 117 306,98 грн.
При цьому, заявник звертався до відповідачів для вирішення вказаного питання, в тому числі з проханням здійснити повірку лічильника з метою встановлення правильності його роботи. Проте його заяви відповідачами залишені без відповідного реагування.
Щодо предмета позову зазначає, що заявник здійснює свою господарську діяльність в с. Мирне Олешківського району Херсонської області. На одному з його об'єктів нерухомості (КРС РММ) був встановлений лічильник, який проходив повірку відповідно до чинного законодавства, однак був знятий 29.10.2020р. представниками Олешківських РЕМ AT "Херсонобленерго".
В цей день було складено акт про начебто порушення цілісності пломб на лічильнику. Лічильник разом з пломбами було вилучено, опечатано і по сьогоднішній день споживачу не повернуто. Обставини щодо законності або незаконності дій представників AT "Херсонобленерго", які здійснювалися 28.10.2020 року, розглядаються відповідно до чинного законодавства.
03 грудня 2020 року технічний засіб вимірювальної техніки (лічильник) на об'єкті заявника, а саме КРС РММ, - був відсутній взагалі.
03 грудня 2020 року представниками Олешківських РЕМ AT "Херсонобленерго" на вказаному об'єкті заявника було встановлено електролічильник №02578453 типу МТХ 36-20.ДД.ЗгЗ-УД4.
Підстави встановлення даного лічильника споживачу електроенергії не пояснили.
Після цього, з середини грудня 2020 року по початок лютого 2021 року голова ВК "Семеновод" - Білий А.А. хворів, тому знімати фактичні показники спожитої електроенергії не мав можливості. У зв'язку з наведеним, постачальнику електроенергії подавались приблизні середні показники, орієнтуючись на використовувану наявну потужність електроустановок, які знаходяться на даному об'єкті.
10 лютого 2021 року представниками Олешківських РЕМ AT "Херсонобленерго" на цьому ж об'єкті заявника було замінено електролічильник, а саме замінено електролічильник №02578453 типу МТХ 36-20.ДД.ЗХЗ-УД4 на електролічильник № 02579886 типу МТХ 36-20.ДД.ЗМ1-Д064.
Підстави заміни попереднього лічильника та встановлення нового споживачу електроенергії знову не пояснили.
Разом з тим, під час заміни лічильника з'ясувалося, що в період з 03.12.2020 року по 10.02.2021 року заявником начебто спожито електроенергії 28300 кВт. При цьому, споживач електроенергії взагалі не працює в зимовий період, оскільки є сільськогосподарським товаровиробником. А на цьому спірному об'єкті електроенергія використовувалася лише для освітлення території вуличними ліхтарями, а також працював електрокамін у приміщенні нічної охорони потужністю 1,5 кВт.
12 лютого 2021 року заявник звертався до комерційного директора AT "Херсонобленерго" та до начальника Олешківських РЕМ AT "Херсонобленерго" з аналогічними заявами: просив провести повірку лічильника №02578453 типу МТХ 36-20.ДД.ЗХЗ-УД4 для з'ясування правильності його роботи, а також перерахувати обсяг електроенергії, спожитої ВК "Семеновод" в період з 03.12.2020 року по 10.02.2021 року.
Відповіді на обидві заяви не отримано.
При цьому, Договір на постачання електричної енергії споживачу укладено між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія".
За умовами п. 2.1. вказаного Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до положень п. 5.7. Договору, оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
На підставі помилкових показників лічильника 28 лютого 2021 року заявнику було виставлено рахунок на оплату електроенергії в сумі 117 306,98 грн., який споживач електроенергії оплатив частково (виходячи з показів лічильника, встановленого 10.02.2021р.).
Відтак, виходячи з обов'язку заявника, встановленого законом та договором, сплачувати вартість лише одержаної ним електроенергії, зобов'язання ВК "Семеновод" оплатити вартість ресурсів, які навіть технічно не могли бути спожиті ним за певний період часу, є порушенням його прав та суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості зобов'язань.
А тому заявник має намір у встановлені законодавством строки подати до суду позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про зобов'язання зробити перерахунок за спожиту електроенергію з наступною вимогою: зобов'язати Акціонерне товариство "Херсонобленерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" здійснити перерахунок плати за користування електричною енергією за період з 03.12.2020 року по 10.02.2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , належному Виробничому кооперативу "Семеновод", адреса: 75143, Херсонська область, Олешківський район, село Мирне, вулиця Миру, ЄДРПОУ 04833375.
Стосовно обґрунтування необхідності забезпечення позову та заходу забезпечення позову, який належить застосувати, заявник зазначає, що 16 березня 2021 року на його електронну адресу надійшов лист, в якому постачальник електроенергії просить оплатити недоплачену суму за лютий 2021 року, а саме 114675,54 грн. "з метою недопущення відключення енергопостачання на об'єкти".
Пізніше, засобами поштового зв'язку на адресу заявника надійшло повідомлення про припинення розподілу електричної енергії (відключення) ВК "Семеновод" від електромережі, з якого вбачається, що "у зв'язку із зверненням постачальника про припинення електропостачання споживачу з підстав наявності заборгованості та враховуючи вимогу п. 11.5.2 та п. 11.5.12 Кодексу систем розподілу, п. 7.5 та п. 5.1.1 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", розподіл електричної енергії, що здійснюється згідно з Договором про розподіл на об'єкт (об'єкти), буде припинений з 9.00
09.04.2021."
Також, заявником було отримано аналогічне за змістом повідомлення про припинення постачання електричної енергії з 02.04.2021р.
Оскільки заявник вважає свої права як споживача електроенергії порушеними та бажає здійснити їх захист в судовому порядку, то стверджує про необхідність забезпечити майбутній позов шляхом заборони відповідачам здійснювати припинення розподілу електричної енергії (відключення) будь-яких об'єктів Виробничого кооперативу "Семеновод" від електромережі.
Заявник вже вважає певні дії відповідачів протиправними, відключення електроенергії призведе до додаткових позовів про відшкодування збитків.
За таких обставин, на думку позивача, заборона здійснювати припинення розподілу електричної енергії (відключення) будь-яких об'єктів заявника від електромережі не порушить прав відповідачів у разі відмови в задоволенні позовних вимог, разом з тим стане ефективним способом захисту порушених прав заявника на даний час.
Також заявник звертає увагу на те, що він завжди вчасно розраховується за спожиту електроенергію, однак за електроенергію, яку він не споживав, оплачувати не зобов'язаний.
Відносно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення посилається на позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/6503/19, а саме, що частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов'язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.
На підставі викладеного, заявник просить вжити заходи забезпечення позову Виробничого кооперативу "Семеновод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про зобов'язання зробити перерахунок за спожиту електроенергію, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та Акціонерному товариству "Херсонобленерго" вчиняти певні дії, а саме: здійснювати припинення розподілу електричної енергії (відключення) будь-яких об'єктів Виробничого кооперативу "Семеновод" (75143, Херсонська область, Олешківський район, село Мирне, вулиця Миру, код ЄДРПОУ 04833375) від електромережі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так підставою вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що заявник планує звернутись до господарського суду з позовом немайнового характеру, визначене достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Однак, заявником не наведено жодних обґрунтувань такої підстави, а лише зазначено, що він вважає певні дії відповідачів протиправними а свої права як споживача електроенергії порушеними та бажає здійснити їх захист в судовому порядку, відключення електроенергії призведе до додаткових позовів про відшкодування збитків.
Проте, відповідних обґрунтувань відносно того, яких збитків зазнає заявник за наслідками відключення електроенергії останнім не наведено, так само як і не подано доказів на підтвердження означеного.
Судом також враховано, що заявником заперечене вжиття заходів зустрічного забезпечення, з чим не може погодитись суд, оскільки спірні правовідносини включають у себе невиконане грошове зобов'язання заявника, а заявлені заходи забезпечення позову передбачають підстави для виникнення нового грошового зобов'язання останнього.
Згідно з частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При цьому, майнові наслідки заборони відповідачам здійснювати дії з припинення розподілу електричної енергії (відключення) наявні у спірних правовідносинах, проте, негативні наслідки для заявника зазначені узагальнено, значна частина заяви містить підстави обґрунтованості майбутнього позову, що взагалі не береться до уваги судом, оскільки не підлягає врахуванню при розгляді заяви про забезпечення позову, тому що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд зауважує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, проте, як вказано судом вище, жодного доказу таких обставин Виробничим кооперативом "Семеновод" не надано.
Наявність спору щодо предмету позову - необхідна умова для розгляду правовідносин у господарському суді відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, відтак, як загальна, кваліфікуюча ознака господарсько-процесуальних правовідносин не може бути сама по собі підставою для забезпечення позову, оскільки застосування даних заходів має виключний характер і потребує доведення на загальних умовах наявності відповідних підстав.
За результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову, оскільки заявником не доведено належними доводами і доказами імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в даній справі у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду, а також зважаючи на неспівмірність заходів до забезпечення позову вимогам, що планує заявити заявник, та збалансованості інтересів сторін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 86, 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Виробничого кооперативу "Семеновод" від 29.03.2021р. (вх.№924/21 від 29.03.2021р.) про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 31.03.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.Б. Сулімовська