Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"30" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/127/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Управління поліції охорони в Рівненській області до відповідача Державного архіву Рівненської області про стягнення заборгованості в сумі 161 240,00 грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У лютому 2021 року Управління поліції охорони в Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Державного архіву Рівненської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 161 240,00 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання у справі призначено на 16.03.2021 року.
Ухвалою суду від 16.03.2021 року розгляд справи відкладено на 30.03.2021 року.
У судове засідання 30.03.2021 року представник позивача не з'явився, однак 17.03.2021 року надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 30.03.2021 року не з'явився, відзиву не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 30.03.2021 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 30 березня 2021 року судом було прийнято рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
15 січня 2020 року між Управлінням поліції охорони в Рівненській області (Охорона) та Державним архівом Рівненської області (Замовник) укладено Договір №16570/р про фізичну охорону об'єкта № 1 з додатками та додатковою угодою (далі - договір), відповідно до умов якого Охороною з січня 2020 року по лютий 2020 року для Державного архіву Рівненської області надавалися послуги по охороні приміщень по вулиці Кавказькій 8 та Степана Бандери, 26 А у м. Рівне. Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками суб'єктів господарювання (а.с. 6-15).
За умовами п. 1.1. договору, замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у дислокації (додаток 1 до договору) об'єкта, що охороняється (далі - об'єкт) під фізичну охорону, а охорона зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.
Замовник зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охороні встановлену плату.
Дислокацією до договору визначено, що послуги охорони здійснюється на об'єкті замовника за адресами: м. Рівне, вул. Кавказька 8, та м. Рівне вул. Степана Бандери, 26 а.
Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору ціна послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки 2, 3 до договору).
Ціна охоронних послуг за договором на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки 1, 2 до договору) відповідно до кількості годин надання цих послуг у кожному окремому місяці та їх вартості.
Згідно з п. 3.3. договору, оплата за послуги охорони здійснюється замовником на умовах післяоплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі, визначеному згідно з пунктом 3.2 договору.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів замовника на банківський рахунок охорони (п. 3.4. Договору).
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач виконав роботи в повному обсязі, що підтверджується актами про надання послуг, які позивач скерував відповідачу (а.с. 5).
Позивач зазначає, що станом на 10.12.2020 року акти приймання - передавання послуг охорони за договором від 15.01.2021 року №16570/р про фізичну охорону об'єкта №1 за лютий 2020 року №505-064281 на суму 71 640,00грн. з ПДВ та за січень 2020 року № 505-064280 на суму 89 600,00грн. з ПДВ на адресу Управління поліції охорони не повернуті, а оплата послуг охорони на суму 161 240,00 грн. не проведена.
У зв'язку з порушенням п .3.3 договору щодо оплати за надані послуги охорони, позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату боргу за № 243143/37/01-2020 від 17.12.2020 року, однак відповідач ніяким чином не відреагував, борг не оплатив (а.с. 4).
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення замовником оплати наданих послуг з охорони, а сторони не заявляли про існування таких доказів.
Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Розглядаючи спір по суті, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані позивачем докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог, дотримуючись принципів об'єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з неналежним виконанням умов договору про фізичну охорону об'єкта в частині своєчасної оплати наданих послуг, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України, тощо.
Таке врегулювання створює в цих відносинах правовий порядок, який вимагає від їх суб'єктів певної правової поведінки.
Проаналізувавши умови укладеного між Управлінням поліції охорони в Рівненській області (Охорона) та Державним архівом Рівненської області (Замовник) договору №16570/р про фізичну охорону об'єкта №1 з додатками та додатковою угодою, суд прийшов до висновку, що він містить положення, які за своєю правовою природою відповідають змісту договорів надання послуг.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Виходячи зі змісту ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК).
Згідно з п. 3.3. Договору, оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником на умовах післяоплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Охорони у розмірі, визначеному згідно з пунктом 3.2 договору.
Тобто, зі змісту договору вбачається, що сторони не визначили строку (терміну) виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем послуг, то сплата відповідачем позивачу заборгованості за виконану роботу має визначатись відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Так, ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату боргу за № 243143/37/01-2020 від 17.12.2020 року, яку відповідач отримав 18.12.2020 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
З огляду на вищезазначені норми закону, відповідач мав здійснити оплату наданих послуг не пізніше 25.12.2020 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач у визначений строк оплату наданих послуг не здійснив, а тому за останнім рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 161 240,00 грн.
Матеріалами справи не підтверджено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив оплату основного боргу у сумі 161 240,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення боргу за надані послуги в сумі 161 240,00 грн.
Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги позицій сторін та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на відповідача в розмірі 2 418,60 грн. судового збору.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Управління поліції охорони в Рівненській області - задовольнити.
2. Стягнути з Державного архіву Рівненської області (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 8, код ЄДРПОУ 03494391) на користь Управління поліції охорони в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 58, код ЄДРПОУ 40108908) 161 240 (сто шістдесят одну тисячу двісті сорок) грн. 00 коп. - боргу та 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 60 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 31 березня 2021 року.
Суддя Романюк Ю.Г.