ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2021Справа № 910/18417/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс"
доКиївського квартирно-експлуатаційного управління
простягнення 482 479, 58 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Протас О.М. - представник за довіреністю;
від відповідача: Руссов В.І. - представник за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Київського квартирно-експлуатаційного управління (Київського КЕУ) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботі в розмірі 482 479, 58 грн за договором № 313-1020052 від 14.11.2019.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/18417/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22.01.2021.
23.12.2020 до суду через загальний відділ діловодства відповідачем долучено відзив на позовну заяву, а позивачем 11.01.2021 - відповідь на відзив.
16.01.2021 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та перенесено підготовче судове засідання у справі на 17.02.2021.
Крім того, 21.01.2021 відповідач надав письмові заперечення на відповідь на відзив та долучив окрему думку стосовно проведеної з позивачем звірки розрахунків.
17.02.2021, напередодні судового засідання позивач надав письмові пояснення.
Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 17.02.2021 представники сторін надали усні пояснення, а відповідач повідомив суд, що письмові пояснення позивача від 17.02.2021 не отримав.
З огляду на те, що в судовому засіданні 17.02.2021 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що не вирішених заяв та клопотань у справі не залишилося, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 19.03.2021.
18.03.2021 через загальний відділ діловодства суду відповідачем подані письмові заперечення на пояснення позивача.
Безпосередньо в судовому засіданні 19.03.2021 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.
У судовому засіданні 19.03.2021 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.11.2019 між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс" (як підрядником) було укладено договір підряду № 313-1020052 капітального ремонту будівлі 113/52 військового містечка № 113 по вул. Дегтярівській, 19а у м. Києві. Додаткові роботи, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується відповідно до кошторисної документації у порядку та на умовах, визначених цим договором, власними силами і засобами на власний ризик виконати роботи з "Капітального ремонту будівлі 113/52 (казарма) військового містечка № 113 по вул. Дегтярівській, 19а у м. Києві. Додаткові роботи".
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені на підставі кошторисної документації, розробленої товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс". Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі проведення робіт, у разі внесення змін до кошторисної документації. Вартість експертизи кошторисної документації включено в зведений кошторисний розрахунок, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1) та відшкодовується замовником підряднику (п. 1.3. договору).
Пунктами 1.4. - 1.8. договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується завершити виконання робіт до 01.10.2020, початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 2) та умовами договору. Підрядник може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику тільки за згодою замовника. Підрядник гарантує, що предмет договору відповідає видам діяльності, передбаченим його статусом та документами дозвільного характеру. Замовник зобов'язується прийняти виконані в. п. 1.2. роботи та оплатити їх за рахунок бюджетних коштів, в порядку передбаченому даним договором.
Договірна ціна робіт складає 1 453 715, 00 грн у тому числі ПДВ 20% - 242 285, 83 грн (п. 2.1. договору).
Сторони у п.п. 2.1.1 та 2.1.2 також встановили, що:
- оплата виконаних робіт та вартості експертизи кошторисної документації, які проводитимуться підрядником в період до 31.12.2019 буде здійснюватися на суму 970 000, 00 грн у тому числі ПДВ 20% - 161 666, 67 грн та вартість експертизи кошторисної документації у сумі 3 240, 00 грн (з ПДВ), що відповідає бюджетним призначенням 2019 року, лише в межах цих бюджетних коштів;
- оплата виконаних робіт, які проводитимуться підрядником в період з 01.01.2020 по 01.10.2020 буде здійснюватися на суму 483 715, 0 грн у тому числі ПДВ 20% - 80 619, 16 грн, що відповідає бюджетним призначенням 2020 року, лише в межах цих бюджетних призначень.
З метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник призначає свого представника, який постійно здійснює технічний нагляд за якістю виконаних робіт, матеріалів, устаткування (п. 10.1. договору).
Пунктом 11.3. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі №КБ-3 з використанням програмного комплексу АВК-5, підписаних уповноваженими представниками сторін, проміжними платежами за фактично виконані роботи протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання замовником актів та довідок, в межах наявних фінансових ресурсів на рахунку замовника, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.
Договір набирає чинності з моменту підпису повноваженими представниками сторін і діє до 01.10.2020, а в частині зобов'язання сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 17.1. договору).
Як вбачається із доводів позивача, ним на виконання умов договору було виконано у 2019 році будівельні роботи на суму 970 000, 00 грн, що підтверджується підписаними сторонами актом виконаних робіт КБ-2В № 1 за грудень 2019 року від 09.12.2019 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 від 09.12.2019. Такі роботи були прийняті замовником та оплачені в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку від 21.12.2019.
Крім того, позивач стверджує, що ним у 2020 році продовжено виконання робіт за договором та завершено у лютому 2020, після чого подано відповідачу для підписання та оплати акт виконаних робіт КБ-2в № 2 за лютий 2020 на суму 482 479,58 грн.
Станом на час розгляду справи позивач не отримав офіційної відповіді від відповідача та оплату за виконані підрядні роботи не отримав.
На підтвердження повного та належного виконання підрядником робіт на об'єкті позивач звернувся до судового експерта та замовив експертне будівельно-технічне дослідження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).
На вирішення судового експерта Вець В.В. було поставлено наступні питання:
- Чи відповідають фактично виконані будівельно-ремонтні роботи на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі 113/52 військового містечка № 113 (казарма) по вул. Дегтярівській, 19А у м. Києві. Додаткові роботи" за актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 1, КБ-2в №2 кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва?
- Чи відповідають обсяги та вартість виконаних будівельно-ремонтних робіт на об'єкті "Капітальний ремонт будівлі 113/52 військового містечка № 113 (казарма) по вул. Дегтярівській, 19А у м. Києві. Додаткові роботи" та складена первинна звітна документація з будівництва за актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в № 1, КБ-2в №2 кошторисній документації?
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
За вимогами 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. 837, 875 ЦК України.
Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За приписом ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач зауважує, що позивач надав йому не весь пакет документів для прийняття робіт, в акті відсутній підпис та печатка сертифікованого спеціаліста технічного нагляду та не підтверджено відповідними документами якість та вартість матеріалів відповідно до п. 3.1.10 та 3.1.11 договору.
Дійсно, суд встановив, що у пункті 3.1.11 договору передбачено, що одночасно з наданням актів приймання виконаних робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику документи, що підтверджують якість та вартість матеріалів, які були використані при виконанні робіт і їх відповідність вимогам державних стандартів, будівельним нормам та/або проектній документації.
У той же час, порядок та підстави розрахунку зазначені у п. 11.3. договору, в якому не йде мова про таку підставу для розрахунку як надання документів, які підтверджують якість та вартість матеріалів.
Крім того, у п. 4.2.10 сторони чітко встановили не проводити оплату за рахунком в разі неналежного оформлення документів, визначених у пункті 11.3 розділу 11 цього договору.
Відповідно до ст. 882 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно зі ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Пунктом 11.6. договору передбачено, що підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику за 5 робочих днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов'язаний перевірити та підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х днів з дня одержання.
Також, відповідно до п. 4.2.2. договору, замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені підрядником або замовником.
Заперечуючи проти позову відповідач також зазначає, що листом від 06.10.2020 вих. № 061020/3 позивач направив на адресу відповідача супровідний лист з долученими до нього актом виконаних робіт КБ-2в № 2 за лютий 2020 на суму 482 479, 58 грн, а в цих актах відсутній підпис та печатка сертифікованого спеціаліста технічного нагляду. Окрім того, до вказаного листа не було долучено документів, які підтверджують якість та вартість матеріалів, які були використані при виконанні робіт і їх відповідність вимогам державних стандартів, будівельних нормам та/або проектній документації. З урахуванням вказаного Київське КЕУ вмотивованим листом від 15.10.2020 вих. № 517/5682 повернуло акти виконаних робіт на суму 482 479, 58 грн на доопрацювання позивачу.
Натомість, доказів надсилання листа від 15.10.2020 відповідач до справи не долучив. Не надано відповідачем й доказів мотивованої відмови від прийняття виконаних робіт та підписання акту приймання-передачі.
Стосовно відсутності на актах підпису сертифікованого спеціаліста технічного нагляду суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Дійсно, положеннями договору підряду передбачено, що метою забезпечення контролю за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник призначає свого представника, який постійно здійснює технічний нагляд за якістю виконаних робіт, матеріалів, устаткування.
Однак, жодним положенням договору підряду не передбачено обов'язок підрядника засвідчувати акти здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в у підпорядкованого замовнику інженера технічного нагляду.
Більше того, як вбачається з акту приймання виконаних робіт № 1 від 09.12.2019, його також не підписано інженером з технічного нагляду, хоча роботи за актом прийняті та оплачені замовником.
Суд повторно наголошує, що у п. 11.3. договору не міститься таких підстав для розрахунків як наявність підпису на акті інженеру з технічного нагляду та наявність документів, які підтверджують якість та вартість матеріалів.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, не довів обґрунтованості причин для відмови приймати виконані підрядні роботи та оплатити їх, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 482 479, 58 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 30; код ЄДРПОУ 22991617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс" (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 1; код ЄДРПОУ 41242014) заборгованість в розмірі 482 479, 58 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 237, 19 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано 29.03.2021 року.
Суддя Ю.О.Підченко