61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
28.12.2020 Справа № 905/103/20 Позивач: Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ” (місцезнаходження: 84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1; ідентифікаційний код 03361075) в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ємельянова, 76; код ЄДРЮОФОПГФ 20316946)
до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь. Жовтневий район, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А. ідентифікаційний код 00191678) в особі відокремленого підрозділу Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Героїв, 53 ; код ЄДРЮОФОПГФ 39717281)
про стягнення 40 103, 70 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Помічник (за дорученням судді за відсутності секретаря судового засідання) Гайдар М.А.
Представники:
позивача: не з'явився;
відповідачів: не з'явився.
1. Викладення позовних вимог
Публічне акціонерне товариство “По газопостачанню та газифікації “ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про стягнення 40 103, 70 грн., у тому числі:
· 12 402,90грн. - збитки у вигляді вартості втраченого під час аварії природного газу;
· 27 700,80грн. - витрат на аварійно-відновлювальні роботи на пошкодженому газопроводі.
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу для усунення виявлених недоліків, встановлено строк - протягом 10-ти (десяти) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. 31.01.2020 на адресу суду надійшла заява позивача, якою виявлені недоліки були виправлені.
Ухвалою від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; розгляд матеріалів справи призначено на 05.03.2020; сторонам встановлено строки для подачі відзиву, відповіді на відзив та заперечень по справі, а саме:
- відповідачу строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів, висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову - протягом (не пізніше) п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;
- відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді.
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ухвала від 05.02.2020 про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам 05.02.2020 і згідно поштового повідомлення отримана: позивачем 11.02.2020, відповідачем 11.02.2020), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (відповідач - в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву) не подали.
Ухвалою від 05.03.2020 розгляд матеріалів справи відкладено на 19.03.2020.
З огляду на отримані судом відзив і відповідь та необхідність надання сторонами пояснень у судовому засіданні, суд ухвалою від 19.03.2020:
- визнав за необхідне справу розглядати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;
- призначив судове засідання на 13.04.2020;
- явку представників сторін у судове засідання визнав обов'язковою.
Ухвалою від 13.04.2020, у зв'язку з встановленням з 12 березня 2020 року на всій території України карантину і введенням обмежень на міжобласне/міжміське автобусне та залізничне пасажирське сполучення, учасників справи повідомлено про те, що призначений розгляд справи не відбудеться, про дату та час наступного судового засідання вони будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування (оприлюднений 16.07.2020 в газеті «Голос України» №№ 119-120), Верховна Рада України внесла зміни до Господарського процесуального кодексу України і пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України виклала в новій редакції.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18 червня 2020 року № 731-IX встановлено: «Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України … в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом».
Таким чином, господарське процесуальне законодавство станом на липень 2020 року змінилось і з 07.08.2020 Верховна Рада України фактично зняла обмеження щодо процесуальних строків, які були встановлені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, у зв'язку з чим ухвалою від 07.08.2020 суд призначив справу до розгляду і судове засідання призначив на 20.08.2020.
Ухвалою від 20.08.2020 судове засідання відкладено на 14.09.2020.
В судовому засіданні 14.09.2020 під час з'ясування обставин справи у суду виникли питання, які потребували надання сторонами пояснень, зокрема:
· Коли були побудовані газопровід і водовід в місці аварії?
· Хто із сторін і у кого мав отримати дозвіл на побудову газопроводу/водоводу?
· У якому порядку повинні були відбуватись ремонтні роботи на водоводі і хто, коли та на підставі якого нормативного акту мав надати дозвіл на їх проведення?
· Чи повинні були сторони повідомити один одного про існування своїх мереж у місці аварії з наданням відповідних схем і яким нормативним актом це питання врегульовано?
У зв'язку з неможливістю з'ясування вище зазначених питань в поточному судовому засіданні, а також з огляду на те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України), основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом (п.7 ч.1 ст.129 Конституції України), розгляд справи було відкладено поза межами строку, встановленого ст.195 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою від 14.09.2020 розгляд справи відкладено на 05.10.2020. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
В судовому засіданні 05.10.2020 у суду виникли додаткові питання щодо суті спору, зокрема:
· Кому належить газопровід?
· Кому належить газ, який постачається по газопроводу?
· Якими нормативно-правовими актами передбачено, що відповідач мав узгоджувати ремонтні роботи на своєму водоводі?
· Охоронна зона газопроводу - чи була вона візуально відмічена табличками-покажчиками? Якщо так, то яким чином - на стінах будинків чи орієнтирними стовпчиками?
· Чи була прокладена над газопроводом попереджувальна жовта стрічка ?
· Чим завершилось розслідування аварії на газопроводі за заявою позивача, поданою до поліції ?
· Хто перекрив газопостачання?
· Яка глибина прокладення газопроводу та водоводу?
· На якій глибині сталася аварія?
· На якій відстані газопровід знаходиться від водопроводу?
· Газопровід і водопровід йдуть паралельно один одному чи перпендикулярно?
· Чи потрібен дозвіл на проведення земляних (ремонтних) робіт?
· Чи був газопровід у захисному футлярі?
У судовому засіданні 05.10.2020 було оголошено перерву до 26.10.2020.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи і надання сторонам можливості подати свої заперечення на пояснення протилежної сторони і поставити свої питання справа неодноразово відкладалась, у тому числі за клопотанням сторін, зокрема на 09.11.2020, 26.11.2020, 10.12.2020, 21.12.2020 та 28.12.2020.
3. Позиція сторін
В обґрунтування позовних вимог товариство посилається на те, що 28.03.2019 на Авдіївську дільницю Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» поступила заявка про пошкодження підземного газопроводу середнього тиску Д-63 за адресою м. Авдіївка. вул. Некрасова, землерийною технікою Авдіївського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу».
На повідомлення про пошкодження газопроводу прибула аварійна бригада, якою виявлено значний витік газу на підземному газопроводі. Цією ж бригадою проведено комплекс ремонтних робіт, локалізовано наслідки, про що складено технічний акт від 28.03.2019 р.
Того ж дня позивачем було проведено технічне розслідування обставин та причин виникнення аварії, яким встановлено, що аварія сталась з вини відповідача.
На думку позивача вина КП «Компанія «Вода Донбасу» полягає у проведенні його структурним підрозділом земляних робіт в охоронній зоні газопроводу без узгодження з ПАТ «Донецькоблгаз», що є порушенням вимоги п.п. 7, 8 гл. 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, постанови КМУ від 30.10.2013 № 870, п. 1.12, 1.34 гл. 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання.
У подальшому позивачем були проведені аварійно-відновлювальні роботи, за результатами яких був складений акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 на суму 27 700,80грн.
Також, згідно розрахунку втраченого під час аварії природного газу його вартість складає 12 402,90грн.
20.02.2020р. суд електронною поштою отримав від відповідача відзив на позовну заяву, який не підписаний електронним цифровим підписом. У відзиву відповідач зазначив наступне:
«Авдіївське ВУВКГ не повинно нести відповідальність за пошкодження газопроводу у зв'язку з тим, що нашому підприємству ніяким чином не було відомо про улаштування газопроводу над мережею водопроводу, яка належить КП «Компанії «Вода Донбасу». Позивач не надав і не надає до теперішнього часу документи. які б свідчили про узгодження з КП «Компанія «Вода Донбасу» улаштування газопроводу поряд з питним водопроводом, відсутні докази права власності на газ, за який позивач бажає отримати відшкодування в сумі 12 402.90 грн., відсутні доводи вимог по відшкодуванню заробітної плати працівникам, що усували пошкодження газопроводу, так як це штатні працівники позивача і вони отримують заробітну плату не залежно від того мався випадок аварійного характеру чи ні.
Обставини по справі:
28.03.2019 року, Авдіївське ВУВКГ, після повідомлення у телефонному режимі Авдіївської дільниці з газопостачання, проводило аварійні роботи по вул. Некрасова в м. Авдіївка Донецької області на водоводі 300 мм в охоронній зоні водоводу, який введено експлуатацію у 1960 році. Для усунення аварії, було зупинено водопостачання більш як 2000 споживачів. При виконанні робіт (виїмка ґрунту), ніяких ознак наявності газопроводу понад мережею водопостачання на місці аварії водопроводу не було. Такі доводи підтверджуються Актом від 28.03.2019 року, про відсутність поліетиленової стрічки жовтого кольору, яка обов'язково повинна бути прокладена над газопроводом. При виконанні робіт, екскаватором було пошкоджено трубу газопроводу, яка знаходилась вище мережі водопостачання та не мала ніяких запобіжних ознак (жовта пластикова стрічка поверх труби газогону, орієнтирний стовпчик, тощо). За вказаних обставив негайно було перекрито газопостачання (у наявності поблизу вентиль газогону) та сповіщено Авдіївський підрозділ з газопостачання. При прибутті представника позивача на місце аварії, йому було запропоновано підписати Акт про відсутність поліетиленової стрічки над газопроводом, однак представник Авдіївського КУГГ від підпису відмовився.
Через значний час, нашому підрозділу Авдіївському ВУВКГ' КП «Компанія «Вода Донбасу» було направлено рахунок на відшкодування втраченого газу та відшкодування витрат на усунення пошкоджень труби газопроводу. На всі вимоги-рахунки позивача, а також претензію, нашим підприємством неодноразово направлялись листи з вимогою підтвердити витрати та надати калькуляцію витрат, надати документи що підтверджують узгодження з нашим підприємством улаштування газопроводу поряд мережі водопроводу питної води. Однак позивач, ігнорував наші вимоги, документів за нашими вимогами не надав, ніяким чином не пояснив та не підтвердив з яких підстав та у який час (у якому році) було влаштовано газопровід над трубопроводом водопостачання. Мережі водопроводу по вул. Некрасова в м. Авдіївка Донецької області було прокладено та введено в експлуатацію у 1960 році, шо підтверджується інвентарною карткою №-14 рахунку основних засобів.
Вважаємо, що позивач безпідставно вимагає стягнути з нашого підприємства суму 40 103.70 грн. Позивач крім бажання стягнути з нашого підприємства гроші, ніяким чином не довів вини відповідача. Такі доводи ґрунтуються на тому, що позивач не надав ні відповідачу ні суду документальних доказів набуття цивільного права на газ. за який вимагає стягнути 12 402.90 грн. Позивач не підтверджує документами додаткові витрати (закупівлю матеріалів), а також додаткових витрат, які він поніс на виплату заробітної плати під час усунення аварійної ситуації, т.я. всі працівники позивача отримують заробітну плату у відповідності до штатного розкладу та Закону «Про оплату праці».
Окрім того, згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Позивач не надав доказів про втрату майна - газу як своєї власності. Позивач не надав доказів про додаткові витрати, на які він посилається у позові. Для застосування відповідальності як стягнення збитків, необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Позивачем не підтверджено документами яку суму було сплачено за газ та кому, не доведено за яким актом виконаних робіт сплачено за матеріали та кому, яким чином розраховано втрату газу та кому винний позивач за втрачений газ.
Таким чином, позивач не довів вину відповідача та не обґрунтував свої збитки.
Костянтинівське управління по газопостачанню та газифікації є структурним підрозділом ГІАТ «Донецькоблгаз» і відповідно НАК "Нафтогаз України”, загальнодержавна власність, 100 відсотків належить державі. Костянтинівське управління здійснює газопостачання та газифікацію, дотримання заданих режимів і робочих параметрів газоперекачуючих агрегатів. При цьому, позивач ніяким чином не є власником газу, а є тільки виконавцем робіт по газопостачанню та газифікації.
Крім зазначеного, вважаємо, що пластиковий газопровід що влаштований по вул. Некрасова в м. Авдіївка, прокладений з порушенням вимог п.4 ДБН В.2.5-20-2001, де в п. 4.17 зазначено, що в місцях пересічення підземних газопроводів із каналами теплової мережі, комунікаційними колекторами, каналами різноманітного призначення з прокладанням газопроводів переважно над ними або, як виняток, під спорудами, що пересікаються, слід передбачати прокладку газопроводу в футлярах, а також п. 4.18 передбачено - для поліетиленових газопроводів не менше 1 м до верху газопроводів або футлярів. Такі вимоги позивачем порушено і газопровід прокладено на глибині 450 мм. та без футляру. Крім того, п.4.19 передбачено, що в місцях пересічення з підземними інженерними мережами на висоті 400-500 мм над поліетиленовими газопроводами повинна укладатися попереджувальна жовта полімерна стрічка шириною не менше 200 мм із незмивним написом «Газ».
Газопровід для поліетиленових газопроводів повинен укладатись у металевому футлярі внутрішні діаметри футлярів слід приймати більше зовнішніх діаметрів газопроводів не менше ніж на 40 мм при діаметрах газопроводів до 90мм. Такі вимоги позивачем не виконано. Газопровід з пластикової труби прокладено без полімерної стрічки над діючим водопроводом та без захисного футляру.
Крім того, позивачем не виконано вимоги п.4.23 - траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками:
- в забудованій частині - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрі» тощо), орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні установлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу, таких застережень по вулиці Некрасова в м, Авдіївка немає взагалі.
Значні порушення допустив позивач і у виконанні вимог ДБН 360 (ДБНБ 2.2-12:2018), щодо меж відстані від осі газопроводу з сусідніми інженерними мережами. Так, у Додатку 8.1 до вищезазначеного ДБНу відстань до водопроводу повинна бути не менш як 4 метри, що не відповідає дійсній відстані, яка складає 40 см.
За таких обставин КП «Компанія «Вода Донбасу» не повинна нести відповідальність за аварійну ситуацію, яка відбулась з причин не виконання умов улаштування газопроводу позивачем».
Згідно вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» і ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України усі документи, які подаються до суду в електронній формі, повинні бути скріпленні електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Оскільки відзив на позовну заяву не скріплений електронним цифровим підписом, він до розгляду судом не приймається і при прийнятті рішення судом не враховується.
03.03.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив до позову, у якій зазначено наступне:
« 1. Постановою КМУ від 30.10.2013 р. № 870 «Про затвердження Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів» встановлені вимоги щодо отримання дозволу при проведенні земляних та/або ремонтних робіт.
Так, відповідно до п. 4. Постанови «Дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1.
Для отримання дозволу подається заява юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.».
Відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутній дозвіл, оформлений відповідачем, на проведення земляних та/або ремонтних робіт на водопроводі по вул. Некрасова м. Авдіївки.
2. Крім того, як вже зазначалось у позові, відповідачем порушено вимоги п.п.7, 8 гл. 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем, якими визначено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ (ПАТ «Донецькоблгаз»),
Відповідач до Оператора ГРМ (Позивача) за наданням письмового погодження на проведення ремонтних та/або земляних робіт також не звертався.
3. Помилковим є посилання відповідача на те, що газопровід по вул. Некрасова м.Авдіївка прокладений з порушенням, оскільки згідно п.4.12 розділу 4 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»: «Допускається зменшення до 50% відстаней, вказаних у ДБН 360, для газопроводів тиском до 0.6 МПа включно, при підземній прокладці їх між будинками та під арками будинків, у стиснених умовах на окремих ділянках трас (на яких не можливо витримати нормативні відстані) ...». Таким чином, порушень вимог нормативних документів при будівництві підземного поліетиленового газопроводу з боку ГІАТ «Донецькоблгаз» допущено не було, а доводи відповідача з даного питання є необґрунтованими.
4. Зазначення відповідачем у відзиві про те, що позивачем не підтверджено яким чином розраховано втрату газу, спростовується наданим розрахунком суми позову, а також посиланням у позовній заяві на пункт 6 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, яким встановлено, якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, не сертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм не облікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.
Розрахунок збитків у вигляді вартості втраченого під час аварії природного газу здійснювався відповідно до вимог п. 4 глави 6 розділ)' III. глави 1 розділу XII, п. 9 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, тобто з урахуванням площі прориву газової труби, тиску газу та густини газу, та застосовувалась вартість природного газу, яка затверджена наказом ГІАТ «Донецькоблгаз» «Про формування цін на природний газ» від 18.03.2019 № 54 (додано до позовної заяви). ПАТ «Донецькоблгаз» має ліцензію як на постачання природного газу від 26.06.2015 року серія АЕ № 299065, так і на розподіл природного газу ліцензія від 26.06.2015 року серія АЕ № 299064, що видані НКРЕКП.
5. Також є помилковою думка відповідача про те, що він не спричинив позивачу збитки.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах. зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
До позову доданий розрахунок та ряд документів на підтвердження понесених позивачем витрат в наслідок неправомірних дій відповідача, в тому числі збитки у вигляді вартості втраченого під час аварії природного газу та витрати на аварійно-відновлювальні роботи на пошкодженому газопроводі.
На питання суду, зазначені в ухвалі від 14.09.2020, відповідач надав наступні пояснення:
* Коли були побудовані газопровід і водовід в місці аварії?
Мережі водопроводу по вул. Некрасова в м. Авдіївка Донецької області було прокладено та введено в експлуатацію у 1960 році, що підтверджується інвентарною карткою №14 рахунку основних засобів.
* Хто із сторін і у кого мав отримати дозвіл на побудову газопроводу/водоводу?
Для забудови газопроводу (з урахуванням того, що водовод 300мм вже був в наявності) позивачу необхідно було провести узгодження з комунальними підприємствами міста Авдіївка для початку земельних робіт по улаштуванню газопроводу: вимоги з благоустрою міста Авдіївка), Закон України №2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів» та з порушенням вимог п.4 ДБН В.2.5-20-2001.
* У якому порядку повинні були відбуватись ремонтні роботи на водоводі і хто, коли та на підставі якого нормативного акту мав надати дозвіл на їх проведення?
Відповідач з урахуванням аварійної ситуації на водоводі 300 мм та наявності поряд аварії житлових будинків почав ліквідаційні заходи і паралельно майстер ділянки проводить узгодження земельних робіт. Однак, в зв'язку з тим, що позивач не дотримався вимог ДБН В.2.5-20-2001 та не проклав попереджувальну стрічку та не улаштував газопровід на належній глибині, екскаватор з першого разу піднімаючи ґрунт, зачепив газопровід. При такій ситуації (коли вже сталась аварія на газопроводі, узгодження не підтверджено та не узгоджено) майстер ділянки сповістив позивача про наявність пошкодження газопроводу та прибув на місце аварії.
* Чи повинні були сторони повідомити один одного про існування своїх мереж у місці аварії з наданням відповідних схем і яким нормативним актом це питання врегульовано?
Надання схем сторонам при проведенні водоводу не могло проводитись, так як водовід 1960 року, а позивача на той час в м. Авдіївка не існувало. При проведенні газопроводу позивач повинен був узгодити з Авдіївським ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» місце улаштування газопроводу та відстані мережі газопроводу по відношенню до водоводу великого діаметру у відповідності до ДБН В.2.5-20-2001.
Також у своїх поясненнях відповідач наголосив на наступному:
- аварія сталася з вини позивача, який своїми неправомірними діями по улаштуванню газопроводу допустив можливість порушення газопроводу власником мереж водоводу;
- позивачем не виконано вимог ст.ст. 10, 13, 18, 21, 27 п.2, 34, 38, 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»;
- позивач не надав ніяких посилань на нормативну базу вартості робіт, а також відсутні видаткові документи на придбання матеріалів для ліквідації аварії чи видаткові документи з складів позивача на відповідні матеріали.
Позивач на вищезазначені питання суду пояснень не надав.
На питання суду, зазначені в ухвалі від 05.10.2020, сторони надали наступні пояснення:
* Кому належить газопровід?
Пояснення відповідача: Відповідач вважає, що газопровід належить НАК "Нафтогаз України", так-як загальнодержавна власність НАК «Нафтогаз України» на 100 відсотків належить державі. Публічне Акціонерне Товариство «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» є структурним підрозділом НАК «Нафтогаз України» і здійснює газопостачання та газифікацію в межах Донецької області. Костянтинівське управління здійснює газопостачання та газифікацію в межах району-районів. Позивач у своїй діяльності дотримується необхідних заданих режимів ї робочих параметрів газоперекачувальних агрегатів в межах області і відповідно району. Таким чином, позивач не є власником газу, який він перекачує по газогону.
Пояснення позивача: Підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Ду-63мм інвентарний номер № 114061800330201262 по вул. Некрасова у місті Авдіївці був побудований працівниками Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації та прийнятий в обслуговування Авдіївською ділянкою Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації в січні 2010 року. Технічна документація на цей газопровід залишилась у Ясинуватському УГГ в місті Ясинувата, на не підконтрольній Українській владі території. Газопровід знаходиться на балансі ПАТ «Донецькоблгаз».
Заперечення відповідача: Газопровід належить НАК "Нафтогаз України'', так-як загальнодержавна власність НАК «Нафтогаз України» на 100 відсотків належить Державі». Непідтверджене знаходження газопроводу на балансі ПАТ «Донецькоблгаз» не надає прав власності на газопровід навіть при наявності балансової належності, однак позивачем не доведено навіть балансової належності газопроводу на момент спору.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Згідно договору від 21.12.2012 № 31/26 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 (з урахування змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №188), укладеного між ПАТ «Донецькоблгаз» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Ду-63мм інвентарний номер № 114061800330201262 по вул. Некрасова у місті Авдіївці, позивачу надано право на його експлуатацію, з метою провадження ліцензованої діяльності з розподілу природного газу та безаварійного розподілу природного газу його споживачам, ефективного використання майна, його збереження, відновлення, поліпшення, реконструкції та модернізації (пункт 4 Розділу «Предмет договору»). Надане в експлуатацію майно обліковується на балансі Оператора, який є ПАТ «Донецькоблгаз» (пункт 7 Розділу «Правовий режим, майна та умови його експлуатації»).
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Посилання позивача на інвентарний номер є не обґрунтованим та спростовується документами, які надано самим же позивачем в додаткових поясненнях від 21.12.2020 року, а також Додатком 1 до додаткової угоди 1, який надано Позивачем на 466 аркушах, де за № 31 зазначено якийсь невідомий газопровід і, як зазначає Позивач, він знаходиться в м. Авдіївка та відноситься саме до вул. Некрасова, однак не має визначеної/визначених вулиць, що ставить під сумнів твердження Позивача, що даний інвентарний номер відноситься саме до вул. Некрасова в м. Авдіївка. Наші обґрунтування підтверджуються номерами у вищезазначеному додатку (№: 50, 100, 124, 238), де вказані вулиці в м. Авдіївка де проведено газопроводи, а також звергаємо увагу суду на всі інші написи в Додатку де обов'язково вказані вулиці. Крім того, Відповідач наполягає на тому що Позивач навмисно для отримання незаконної вигоди вводить суд в оману, що підтверджується №-202 вищезазначеного додатку, де зазначено другий інвентарний номер, але з аналогічними зазначеннями абревіатурними написами ГРП що і №-31.
* Кому належить газ, який постачається по газопроводу?
Пояснення відповідача: Відповідач наголошує, що позивач ніяким чином не є власником газу, а є тільки виконавцем робіт по газопостачанню та газифікації.
Пояснення позивача: Газ належить позивачу на підставі договору № 18-506-Н купівлі - продажу природного газу від 06.11.2018, укладеного з АТ «НАК «Нафтогаз України» та акту приймання - передачі природного газу від 31.03.2019 (додаються до матеріалів справи). Однак об'єм природного газу, що був втрачений в результаті аварії, було віднесено на виробничо-технологічні витрати природного газу, що підтверджується службовою запискою заступника Голови Правління ПАТ «Донецькоблгаз» від 15.04.2019 «Щодо небалансу газу у березні 2019 року, який склав 21 997,562 тис.куб.м., актом АТ «Укртрансгаз» № 03-2019-1512000703 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року та рахунком № 03-2019-1512000703 від 31.03.2019, виставленим АТ «Укртрансгаз».
Заперечення відповідача: Позивач набув право власності на газ, який зазначено у відповіді Позивача, після аварії (аварія сталась 28.03.2019 року, передача тазу 31.03.2019 року), чи мав позивач в наявності газ на момент аварії, позивачем не надано. Крім того, виходячи з середньо статистичних даних Держстату України, населення Донецької області складає 4 млн громадян. Таким чином, Позивач придбавши 06.11.2018 року природний таз в об'ємі 21 997,562 тис.м.куб, забезпечив би населення Донецької області всього по 5,5 м.куб газу на одну особу (21 997.562 : 4 000 000 = 5,5 м.куб), а з урахуванням промислових підприємств в Донецькій області (більше 500) таке мізерне придбання газу свідчить, що Позивач придбав газ тільки для виробничо-технологічних потреб - заповнення трубопроводу та підтримки його в робочому стані і відповідно що Позивач не має ніякого відношення до газу, який реалізується населенню. Відповідно, що позов про стягнення суми за втрачений газ повинен подали власник газу, який надається населенню.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 19 жовтня 2018 р. № 867 на ПАТ «Донецькоблгаз» були покладені спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу. Відповідно до пункту 3.1. договору № 18-506-Н від 06.11.2018, укладеного між продавцем - АТ «НАК «Нафтогаз України» та покупцем - ПАТ «Донецькоблгаз» (далі по тексту відповіді - Договір) право власності на природний газ переходить від. продавця до покупця у віртуальній точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу, після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. Пунктом 3.2. Договору передбачено, що приймання - передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі - продажу, оформляється актом приймання - передачі природного газу.
Таким чином, природний газ, що був втрачений в результаті аварії, що сталася 28.03.2019, належав позивачу на праві власності згідно умов договору.
Щодо мізерного придбання газу зазначаємо про те, що між ПАТ «Донецькоблгаз» та АТ «НАК «Нафтогаз України» у спірний період були укладені інші договори купівлі - продажу природного газудля його постачання і розподілу як промисловим підприємствам, бюджетним організаціям, підприємствам теплокомуненергетики, так і населенню та релігійним організаціям.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Посилання позивача у додаткових поясненнях від 21.12.2020, а саме: «були укладені і другі договори» арк.3 абз.2 без посилань на конкретні угоди та акти передавання природного газу саме позивачу» є припущеннями та не доведені документальними доказами.
* Чи потрібен дозвіл на проведення земляних (ремонтних) робіт?
Пояснення відповідача: Відповідач в межах житлового фонду на своїх мережах, які улаштовані в 1960 році, при відсутності документів на прокладення газопроводу, не повинен був узгоджувати земляні роботи з позивачем.
Пояснення позивача: Дозвіл на проведення земляних (ремонтних) робіт потрібен згідно вимог п.п.7 - 18 глави 4 розділу III Кодексу газорозподільних систем.
7. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
8. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.
9. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
10. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ.
11. Письмове погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в Оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством.
12. Відмова в наданні письмового погодження на проведення робіт на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, надається Оператором ГРМ у разі, якщо:
проведення робіт заборонено цим Кодексом;
проведення робіт створить загрозу виникнення аварії (аварійної ситуації) на об'єктах ГРМ.
13. Дозвіл на порушення об'єктів благоустрою видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт.
14. Підставою для отримання дозволу на порушення благоустрою для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні є письмове погодження, видане Оператором ГРМ відповідно до вимог цієї глави.
15. До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт).
16. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт.
17. Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.
18. Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ).
Відповідно до положень п. 1.34 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Крім цього, згідно пункту 2 Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів, затвердженого Постановою КМУ № 870 від 30.10.2013 р. (далі - Порядок) дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Згідно п.п. г) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Аварійна ситуація, яка відбулася в результаті несанкціонованих Відповідачем земляних робіт, по вулиці Некрасова у м. Авдіївка, між будинками 120-122, 122-126.
Відповідно до пункту 4 Порядку дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1.
Відповідач на проведення земляних робіт дозвіл ані у Оператора ГРМ, ані у виконавчого органу Авдіївської міської ради не отримував, у зв'язку з чим, дії КП «Компанія «Води Донбасу» є неправомірними.
Заперечення відповідача: Відповідач в межах житлового фонду на своїх мережах, які улаштовані в I960 році, при відсутності документів на прокладення газопроводу, не повинен був узгоджувати земляні роботи з позивачем.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Відповідач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
* Якими нормативно-правовими актами передбачено, що відповідач мав узгоджувати ремонтні роботи на своєму водоводі?
Пояснення відповідача: Відповідач в межах житлового фонду на своїх мережах, які улаштовані в 1960 році, не маючи документів на узгодження прокладення газопроводу, не повинен був узгоджувати земляні роботи з позивачем.
Пояснення позивача: Згідно вимог Кодексу газорозподільних систем, зокрема, розділ ІІІ глава 4:
7. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
8. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.
9. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
10. Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ.
Згідно вимог Правил безпеки систем газопостачання, зокрема, розділу V глави 1:
п.п.1.34 перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Крім цього, згідно пункту 2 Типового порядку видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів затвердженого Постановою КМУ № 870 від 30.10.2013 р. (далі - Порядок) дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт.
Згідно п.п. г) ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Аварійна ситуація, яка відбулася в результаті несанкціонованих Відповідачем земляних робіт, по вулиці Некрасова у м. Авдіївка, між будинками 120-122, 122-126.
Відповідно до пункту 4 Порядку дозвіл видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт на підставі письмової заяви, що подається відповідною юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем (або їх уповноваженим представником), за формою згідно з додатком 1.
Відповідач на проведення земляних робіт дозвіл ані у Оператора ГРМ, ані у виконавчого органу Авдіївської міської ради не отримував, будь-яких погоджень з його сторони не відбувалось.
Заперечення відповідача: Відповідач наполягає, що для того що б спиратись на законодавчу базу, яка зобов'язує узгоджувати проведення земельних робот біля розташованих газопроводів, необхідно мати такий газопровід в наявності, принаймні мати документи на його забудову. Відповідач наголошує, що водопровід відповідача улаштовано в 1960 році. Документів на узгодження прокладення газопроводу поблизу водогону великого діаметру у Відповідача немає, доказів такого узгодження між Позивачем та Відповідачем суду з боку Позивача не надано. Фактичне місце розташування газопроводу Позивачем ніяким чином не визначено (відсутні будь які позначки про наявність газопроводу), що підтверджується технічним актом від 28.03.2019 року, що складено Позивачем та який надано суду. В даному акті відсутні зазначення з даного питання.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Зі сторони Відповідача мало місце порушення вимог діючого, на час виникнення аварійної ситуації, законодавства щодо погодження на проведення земляних робіт.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Відповідач наполягає на відсутності у позивача документальних доказів про наявність газопроводу саме на вул. Некрасова в м. Авдіївка.
* Охоронна зона газопроводу чи була вона візуально відмічена табличками- покажчиками? Якщо так, то яким чином на стінах будинків чи орієнтирними стовпчиками?
Пояснення відповідача: В місті де сталось пошкодження газопроводу відсутні які б то не були візуальні таблички-показчики наявності газопроводу.
Пояснення позивача: Охоронна зона газопроводу була візуально відмічена покажчиками.
Згідно глави 1 Розділу І Кодексу ГРМ охоронна зона об'єктівгазорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Відповідно до глави 4 розділу III Кодексу ГРМ охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.
Охоронна зона газопроводу була візуально відмічена табличками - вказівниками на стовпах. Фото додаються до матеріалів справи.
Відповідно до п.4.23 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» траси підземних газопроводів повинні бути відзначені табличками-вказівниками:
- в забудованій частині - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрів тощо);
- в незабудованій частині - на орієнтирних стовпчиках.
При прокладанні газопроводів між населеними пунктами орієнтирні стовпчики повинні встановлюватися з інтервалами між ними не більше 500 м на прямих ділянках газопроводів, а також в характерних точках трас (повороти, відгалуження і т.п.).
На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати в якості орієнтирних стовпчики контрольно-вимірювальні пункти (далі КВП) і контрольні трубки (далі КТ).
Орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні встановлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу.
Крім того повідомляємо суд про те, що на відстані близько 30 м від місця пошкодження газопроводу знаходиться шафовий газорегулюючий пункт (ШГРП). Відповідно до положень п. 1.12 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово;
складування матеріалів і устаткування;
ведення земляних та будівельно-монтажних робіт;
садіння дерев;
улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.
Заперечення відповідача: В місті де сталось пошкодження газопроводу на момент аварії були відсутні візуальні таблички-показчики наявності газопроводу. Такі дані не відображено в технічному акті від 28.03.2019 роду, що складений позивачем. Такі доводи можуть бути підтверджені актом огляду місця події поліції, так як Позивач сповіщав поліцію про наявність аварії на газопроводі. Всі інші доводи чи документи, що надані суду, після огляду місця аварії ставляться Відповідачем під сумнів як сумнівні та упереджені. Всі інші перелічені нормативні документи Позивачем в своїх поясненнях не носять доказової бази, а мають тільки зазначення вимог нормативного документу, якщо б Позивач виконав всі їх необхідні умови.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Охоронна зона газопроводу була візуально відмічена покажчиками.
Такий процесуальний документ як «Акт огляду поліції» аварійної ділянки газопроводу діючим КПК України, не існує і кодексом не передбачений. У своєї службовій діяльності органи Національної поліції використовують інші процесуальні документи, зокрема огляд місця події.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: документальні докази щодо існування візуальних табличок-показчиків наявності газопроводу в місці аварії в справі відсутні, що підтверджується самим позивачем.
* Чи була прокладена над газопроводом попереджувальна жовта стрічка?
Пояснення відповідача: На місті пошкодження газопроводу відсутня попереджувальна жовта стрічка, що вказує на наявність улаштованого газопроводу.
Пояснення позивача: Згідно п.7.17 ДБН В.2.5-41:2009 ГАЗОПРОВОДИ З ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво при прокладанні газопроводу у футлярі (каркасі) або способом буріння під кутом до поздовжньої осі укладання сигнальної стрічки не потрібно. На межах прокладання газопроводу способом буріння під кутом до поздовжньої осі встановлюються розпізнавальні знаки.
Заперечення відповідача: На місті пошкодження газопроводу, що і підтверджує Позивач, відсутня попереджувальна жовта стрічка, як відсутній і футляр, який би вказував на наявність улаштованого газопроводу. Посилання Позивача на п.7.17 ДБН В.2.5-41:2009 ГАЗОПРОВОДИ З ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво при прокладанні газопроводу у футлярі (каркасі) або способом буріння під кутом до поздовжньої осі укладання сигнальної стрічки не потрібно. На межах прокладання газопроводу способом буріння під кутом до поздовжньої осі встановлюються розпізнавальні знаки, не витримують ніякої критики бо Відповідач наполягає, що водопровід та газопровід йдуть паралельно по прямій лінії, не мають ніяких перехресть, не мають інженерних споруд, поворотів чи чого небудь взагалі, то є звичайна пряма вулиця і водогон та газопровід проходять осторонь приватних будинків.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Ду-63мм інвентарний номер № 114061800330201262 по вул. Некрасова у місті Авдіївці був прокладений способом буріння під кутом до поздовжньої осі, у зв'язку з чим укладання сигнальної стрічки не потрібно.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: «Посилання позивача на п.7.17 ДБН В.2.5-41:2009 ГАЗОПРОВОДИ З ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ Частина І. Проектування Частина II не відповідають дійсності, бо відсутні всякі кути улаштованого газопроводу, газопровід проходить рівно по вулиці і не має ніяких перехресть чи других перешкод».
* Чи був газопровід у захисному футлярі?
Пояснення відповідача: В місті аварії (на момент аварії) захисний футляр газопроводу відсутній.
Пояснення позивача: Газопровід не був у захисному футлярі згідно вимог п.7.1.11. ДБН В.2.5-41:2009 «Газопроводи з поліетиленових труб», яким передбачено, що при перетині поліетиленовими газопроводами безканальних інженерних комунікацій необхідність облаштування футлярів і встановлення контрольної трубки на них вирішується проектною організацією.
Заперечення відповідача: В місці аварії (на момент аварії) захисний футляр газопроводу відсутній. На місці аварії газопроводу та поблизу нього відсутні будь які інженерні споруди, газопровід не перетинається з жодними другими газопроводами чи інженерними перешкодами, тому Відповідач вважає, що повинна була б бути у наявності попереджувальна стрічка в місці знаходження газопроводу. Однак, не було ні стрічки ні футляру».
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: На місці аварії газопроводу та поблизу нього відсутні будь які інженерні споруди, газопровід не перетинається з жодними другими газопроводами чи інженерними перешкодами, тому Відповідач вважає, що повинна була б бути у наявності попереджувальна стрічка в місці знаходження газопроводу. Однак, не було ні стрічки, ні футляру.
* Яка глибина прокладення газопроводу та водоводу?
Пояснення відповідача: Газопровід прокладено на глибині 450 мм, та без футляру. Водопровід прокладено на глибині 1100 мм, майже в тричі глибше ніж газопровід.
Пояснення позивача: Глибина прокладання газопроводу 2,5 метри.
Заперечення відповідача: Газопровід прокладено на глибині 450 мм, та без футляру. Водопровід прокладено на глибині 1100 мм, майже в тричі глибше ніж газопровід.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
* На якій відстані газопровід знаходиться від водопроводу?
Пояснення відповідача: Газопровід знаходиться на відстані 500мм (поряд) від водогону та на глибині 450 мм.
Пояснення позивача: Згідно таблиці 2 «Відстані між сусідніми інженерними підземними мережами» Додатку 8.1 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360-92, затвердженого Наказом Держкоммістобудування від 17,04.1992 № 44, що діяв під час будівництва газопроводу, мінімальна відстань від газопроводу середнього тиску до водопроводу складає 1 (один) метр.
Мінімальні відстані (у просвіті) газопроводів до підземних інженерних мереж, будівель і споруд слід приймати відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН Б.2.4-1.
Зазначені відстані від будівель ГРП до вхідних і вихідних газопроводів не нормуються.
Допускається зменшення до 50% відстаней, зазначених в ДБН 360, для газопроводів тиском до 0,6 МПа, при підземному прокладанні їх між будівлями і під арками будинків, в умовах обмеженого простору на окремих ділянках трас (на яких неможливо витримати нормативні відстані), а також від сталевих газопроводів тиском понад 0,6 МПа до окремо розташованих нежилих будівель, за умови, що на цих ділянках і по 5 м в кожну сторону від них буде виконано одну з наступних вимог:
а) для сталевих газопроводів:
- застосування безшовних або електрозварних труб, які пройшли стовідсотковий контроль заводського зварного з'єднання фізичними методами контролю, або електрозварювальних труб, які не пройшли такого контролю, але прокладених в футлярах;
- перевірку всіх монтажних зварних стиків фізичними методами контролю на ділянках із стисненими умовами і по одному стику в кожну сторону від цих ділянок;
б) для поліетиленових газопроводів:
- застосування труб з коефіцієнтом запасу міцності, не менше 3,15, без зварних з'єднань або з'єднаних терморезисторним зварюванням;
- прокладка труб, що поставляються в прямих відрізках, в футлярах з урахуванням вимог 4.13;
- прокладка на ділянках із стисненими умовами замість поліетиленових труб сталевих з виконанням вимог для сталевих газопроводів, що прокладаються в умовах обмеженого простору.
Таким чином, порушень вимог нормативних документів при будівництві підземного поліетиленового газопроводу з боку ПАТ «Донецькоблгаз» допущено не було.
Заперечення відповідача: Газопровід фактично знаходиться на відстані 500 мм (поряд) від водогону та на глибині 450 мм.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Відповідач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
* Газопровід і водопровід йдуть паралельно один одному чи перпендикулярно?
Пояснення відповідача: Газопровід та водогін в місці аварії йдуть поряд.
Пояснення позивача: Газопровід і водопровід йдуть паралельно.
Заперечення Відповідача: Газопровід та водогін в місці аварії йдуть поряд.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Відповідач не заперечує що газопровід та водогін в місці аварії йдуть поряд.
* На якій глибині сталася аварія?
Пояснення відповідача: Аварія сталась на глибині 450мм.
Пояснення позивача: Аварія сталась на глибині 2,5 метри.
Заперечення відповідача: Аварія сталась на глибині 450 мм.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію,
* Хто перекрив газопостачання?
Пояснення відповідача: Перекриття вентиля газопроводу проведено працівниками відповідача за допомогою мешканця найближчого будинку до місця пошкодження (надання драбини), що зайняло приблизно 5-7 хвилин.
Пояснення позивача: Газопостачання перекрили працівники аварійної бригади Авдіївської дільниці Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз», що відображено у повідомленні про усунення та наслідки аварії від 29.03.2019 р.
Заперечення відповідача: Наголошуємо, що перекриття вентиля газопроводу проведено працівниками відповідача за допомогою мешканця найближчого будинку до місця пошкодження (надання драбини), що зайняло приблизно 5 - 7 хвилин. Ніяких документів на місці утворення аварії Позивач не складав, які документи було складено після аварії Позивачем та для яких цілей Відповідачу не відомо.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Позивач підтвердив свою позицію, викладену у попередніх поясненнях.
* Чим завершилось розслідування аварії на газопроводі за заявою позивача, поданою до поліції?
Пояснення відповідача: Після опитування працівників відповідача - Авдіївського ВУВКГ та огляду місця пошкодження, поліція не закидала відповідачу жодних зауважень.
Пояснення позивача: Позивачем була подана заява від 29.03.2019 р. № 03/706 до Авдіївського відділення Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, якою повідомлено по протиправну поведінку працівників Авдіївського ВУВКГ та понесення збитків. На неодноразові запити щодо повідомлення про хід розгляду заяви жодних документів, які б свідчили про проведені дії працівниками поліції або результат розгляду заяви на адресу позивача не надходили.
Заперечення відповідача: Після опитування працівників відповідача - Авдіївського ВУВКГ та огляду місця пошкодження, поліція не закидала відповідачу жодних зауважень.
Відповідь позивача на заперечення відповідача: Чим завершено досудове розслідування, чи проводиться воно по сьогоднішній день за вказаним фактом орган Національної поліції, позивача не повідомляв.
Пояснення відповідача на відповідь позивача: Відповідач наполягає на відсутності всяких зауважень з боку поліції з вищезазначених обставин. Позивач дії поліції у відповідний час не оскаржував, до суду не звертався, відповідно з діями поліції згодний.
Причиною виникнення спору є різний підхід сторін до питання: «Хто є винним у пошкодженні газопроводу?». Позивач вважає, що газопровід був пошкоджений з вини відповідача, який земляні роботи в охоронній зоні газопроводу проводив без узгодження з позивачем, що є порушенням вимоги п.п. 7, 8 гл. 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, постанови КМУ від 30.10.2013 № 870, п. 1.12, 1.34 гл. 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання. На думку відповідача компанія «Вода Донбасу» не повинна нести відповідальність за пошкодження газопроводу, оскільки підприємству не було відомо про улаштування газопроводу над мережею водопроводу і ніяких ознак наявності газопроводу над мережею водопостачання на місці аварії водопроводу не було, а труба газопроводу не мала ніяких запобіжників (жовта пластикова стрічка поверх труби газогону, орієнтирний стовпчик тощо), які б вказували на наявність улаштованого газопроводу.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
28.03.2019 Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі відокремленого підрозділу Авдіївського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) проводило аварійні (ремонтні) роботи у місті Авдіївці Донецької області по вул. Некрасова біля приватних будинків №№ 120-122 на водоводі 300 мм. Мережа водопроводу по вул. Некрасова в м. Авдіївка Донецької області була побудована та введена в експлуатацію у 1960 році, що підтверджується інвентарною карткою №14 обліку основних засобів відповідача і позивачем під сумнів не ставиться.
Під час здійснення аварійних робіт землерийною технікою (ковшовим екскаватором) Авдіївського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» був пошкоджений підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Д-63мм (інвентарний номер № 114061800330201262), площа отвору 40мм, що призвело до витоку газу та відключення від газопостачання 16 приватних будинків. Час пошкодження газопроводу - 11:30 год. 28 березня 2019 року. На відстані близько 30 м від місця пошкодження газопроводу знаходиться шафовий регуляторний пункт газу (ШРП), що підтверджується схемою місця події.
Земляні (ремонтні) роботи Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” проводились без їх узгодження з ПАТ «Донецькоблгаз», оскільки за твердженням відповідача, не спростованим належними та допустимими доказами позивачем, компанії не було відомо про улаштування газопроводу над мережею водопроводу.
За твердженням позивача, документально не підтвердженим:
- підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску по вул. Некрасова у місті Авдіївці був побудований працівниками Ясинуватського управління по газопостачанню та газифікації в січні 2010 року та прийнятий в обслуговування Авдіївською ділянкою Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (УГГ);
- технічна документація на газопровід залишилась у Ясинуватському УГГ в місті Ясинувата на не підконтрольній українській владі території;
- газопровід знаходиться на балансі ПАТ «Донецькоблгаз».
Внаслідок пошкодження газопроводу позивачем були складені наступні документи:
- дефектний акт б/н, затверджений головним інженером Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації 29 березня 2019 року;
- технічний акт про пошкоджений газопровід до аварійної заявки №12 від 28.03.2019;
- акт проведення технічного розслідування від 28.03.19;
- повідомлення про аварію 28.03.2019;
- повідомлення про усунення та наслідки аварії по Костянтинівському управлінню по газопостачанню та газифікації від 29.03.2019.
Як зазначено у повідомленні про усунення та наслідки аварії і не заперечується сторонами газопровід є держмайном, тобто є державною власністю.
За твердженням позивача підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Ду-63мм інвентарний номер № 114061800330201262 по вул. Некрасова у місті Авдіївці знаходиться у нього на балансі і наданий йому в експлуатацію для розподілу природного газу згідно договору від 21.12.2012 № 31/26 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва», укладеного між ПАТ «Донецькоблгаз» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України.
Згідно додатку 1 до Додаткової угоди № 1 до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 № 240517/34-Днц-ГРМ до переліку майна, право експлуатації на яке надається ПАТ «Донецькоблгаз» за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016, під номером 31 знаходиться об'єкт державної власності - газопровід с.д. Авдіївка східна частина від пікету 27 до ГРП (б) №44, інвентаризаційний №114061800330201262. Під №-202 вищезазначеного додатку зазначений об'єкт з аналогічними абревіатурними написами (ГРП (б) №44 Авдіївка східна частина), що і №-31.
Згідно з умовами п. 13 зазначеного договору позивач зобов'язується виконувати роботи, пов'язані з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням майна, відповідно до вимог законодавства, цього договору, а також створювати умови для безпечної та безаварійної його експлуатації.
Питання правомірності знаходження газопроводу на балансі позивача не є предметом спору і судом не розглядається.
В дефектному акті зазначено, що «під час неузгоджених земляних робіт Авдіївського ВУВКГ був пошкоджений підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Ф 63мм, … Газопровід введений в експлуатацію у 2010 році».
Таким чином, згідно наданих сторонами документів і пояснень, газопровід був введений в експлуатацію через 50 років після побудови і введення в експлуатацію водопроводу.
За твердженням відповідача, не спростованим позивачем, водопровід прокладено на глибині 1100 мм. Водночас, за твердженням позивача, з яким не погодився відповідач, глибина прокладання газопроводу 2,5 метри. Згідно пояснень відповідача пошкоджений підземний поліетиленовий газопровід був прокладений на глибині 450 мм.
В акті проведення технічного розслідування від 28.03.2019, складеним спеціально створеною для цього наказом начальника Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації №82 від 28.03.2019 «Про створення комісії для проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварії» комісією зазначено, що «проводилась фотофіксація місця аварії». У позовній заяві позивач також вказує, що «проведена фотофіксація місця пошкодження газопроводу». Проте, фотодокументи з місця аварії, які б могли роз'яснити питання щодо глибини прокладання газопроводу і водопроводу та їх взаємного розташування позивачем до позовної заяви з непояснених причин долучені не були, з огляду на що, а також враховуючи, що водопровід був введений в експлуатацію на 50 років раніш від газопроводу і зважаючи на те, що якщо б газопровід знаходився глибше водопроводу на 1400 мм (1,4 метри), на чому наполягає позивач, то відповідач спочатку відкопав би свій водопровід і в нього не було б потреби копати глибше (ще майже півтора метри) і він би до газопроводу взагалі б не добрався, у зв'язку з чим суд погоджується з твердженням відповідача, що:
- газопровід в місці аварії прокладено вище водопроводу і його глибина прокладання становить 450 мм;
- газопровід знаходиться на відстані 500мм (поряд) від водогону;
- аварія сталась на глибині 450мм.
Підземний поліетиленовий газопровід середнього тиску Д-63мм інвентарний номер № 114061800330201262 по вул. Некрасова у місті Авдіївці у місці його пошкодження (аварії) не мав футляру (каркасу) і над ним не була укладена сигнальна стрічка, які б вказували на наявність улаштованого газопроводу. Відсутність попереджувальної стрічки і футляру, на чому наполягав відповідач і з чим погодився позивач, є обставиною, яка визнана обома учасниками справи і не підлягає доказуванню. З огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що газопровід був прокладений способом буріння під кутом до поздовжньої осі, господарський суд вважає, що газопровід був прокладений без дотримання вимог п.7.1.7 ДБН В.2.5-41:2009 «ГАЗОПРОВОДИ З ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ТРУБ Частина І. Проектування Частина II. Будівництво», яким встановлено: «При прокладанні газопроводу у футлярі (каркасі) або способом буріння під кутом до поздовжньої осі укладання сигнальної стрічки не потрібно. На межах прокладання газопроводу способом буріння під кутом до поздовжньої осі встановлюються розпізнавальні знаки».
В цій частині суд також погоджується з твердженнями відповідача, що «водопровід та газопровід йдуть паралельно по прямій лінії, не мають ніяких перехресть, не мають інженерних споруд, поворотів чи чого-небудь взагалі, то є звичайна пряма вулиця і водогон та газопровід проходять осторонь приватних будинків», у зв'язку з чим, на думку суду, газопровід мав бути або прокладений у футлярі (каркасі), або над ним мала бути укладена сигнальна стрічка, чого у дійсності не було.
Позивач є оператором газорозподільної системи. Відповідно до пунктів 1 та 4 глави 1 розділу 3 Кодексу газорозподільної системи експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації оператор газорозподільної системи зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
Як зазначено в повідомленні позивача про аварію « 28.03.2019 о 12-00 аварійна бригада усунула витік газу шляхом перекриття засувки». Позивач в повідомленні не конкретизує чиєю аварійною бригадою усунутий витік газу - своєю чи відповідача і як це відбувалось. В той же час відповідач чітко і в подробицях пояснив як це відбувалося, а саме: «перекриття вентиля газопроводу проведено працівниками відповідача за допомогою мешканця найближчого будинку до місця пошкодження (надання драбини), що зайняло приблизно 5 - 7 хвилин», у зв'язку з чим суд вважає, що витік газу було усунуто аварійною бригадою відповідача.
В дефектному акті зафіксовано, що в результаті обстеження комісія дійшла висновку про необхідність заміни L-1,5 м/п газопроводу, а також необхідно здійснити такі роботи і витрати:
- відключення засувки діаметром 50мм та установку тимчасової заглушки;
- відключення від газопостачання газопроводів 16 вводів;
- розробку ґрунту вручну у кількості 2,8м3;
- демонтаж поліетиленового газопроводу 1,5 м/п;
- монтаж нового поліетиленового газопроводу 1,5 м/п;
- монтаж терморезисторних муфт у кількості 2шт;
- протирання зварної поверхні спиртом у кількості 2од;
- контрольне опресування газопроводу 637,5м/п на міцність та герметичність;
- зняття тимчасової заглушки та відкриття заглушки;
- виконати пуск газопроводів 16 вводів.
Аварійною бригадою Авдіївської дільниці Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації на місці аварії локалізовано наслідки аварії та проведено комплекс аварійно-відновлювальних робіт, за результатами яких був складений акт приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 на суму 27 700,80грн.
Акт на приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 відповідачем не підписаний.
Виконання позивачем ремонтних робіт на газопроводі підтверджується розрахунком втрат від аварійної ситуації та актом приймання виконаних будівельних робіт від 29.03.2019 на суму 27 700,80грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Згідно технічного акту від 28.03.2019 виток газу локалізовано (засувка перекрита) протягом 30 хвилин.
Відповідно до розрахунку вартості втраченого під час аварії природного газу, виконаного позивачем з посиланням на п.4 гл. 6 р. ІІІ, гл. 1 р. XІІ, п.9 гл. 3 р. XІ Кодексу газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» від 30.09.2015 №2494, з урахуванням площі прориву газової труби, тиску газу та густини газу, вартість втраченого газу складає 12 402,90грн.
Загальна вартість ремонтних робіт на газопроводі та вартість втраченого газу згідно розрахунку позивача складає 40 103,70грн.
Згідно рахунків на оплату №СФ-000794 від 02.09.2019 та №СФ-000793 від 02.09.2019 з усунення наслідків аварійної ситуації на газопроводі, загальна сума збитків складає 40 103,70грн., які є предметом даного позову.
Для оплати завданих збитків позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 27.10.2019 №03/2529, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відшкодування збитків.
Приписами ст.15 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За умовами ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України (ГК України) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються декількома способами, у тому числі шляхом відшкодування збитків.
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.2 вказаної статті збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч.1). Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вбором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Правовий режим земель охоронних зон
Пунктами 7, 8 глави 4 «Охоронні зони газорозподільної системи» розділу ІІІ «Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи» Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем), які на думку позивача були порушені відповідачем при виконанні земляних робіт, передбачено:
« 7. Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
8. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.
Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.
Погодження має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов'язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов'язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою».
Згідно п.4 гл.1 р. І Кодексу газорозподільних систем:
оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - це територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності;
правовий режим земель охоронних зон об'єктів газорозподільної системи - установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також Операторами ГРМ, що встановлюється в межах земель охоронних зон об'єктів газорозподільних систем для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх пошкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля в цілому.
Відповідно до п.1 гл.4 р.ІІІ Кодексу газорозподільних систем «охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж».
Приписами п.13 гл.4 р.ІІІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що «дозвіл на порушення об'єктів благоустрою видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради за місцем проведення робіт».
Згідно п. 18 гл.4 р.ІІІ Кодексу газорозподільних систем «межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - ПБСГ).
Правове регулювання видачі дозволів
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
1) території загального користування:
а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;
б) пам'ятки культурної та історичної спадщини;
в) майдани, площі, бульвари, проспекти;
г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
ґ) пляжі;
д) кладовища;
е) інші території загального користування;
2) прибудинкові території;
3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;
4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
Відповідно до ч.1 ст.26-1Закону України «Про благоустрій населених пунктів» порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з виконанням суб'єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об'єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.
Дозвіл на порушення об'єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються:
особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;
у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.
Роботи з усунення наслідків аварій на об'єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов'язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870, на яку також посилається позивач, затверджений Типовий порядок видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів. Згідно п.1 Типовий порядок встановлює процедуру видачі дозволів на порушення об'єктів благоустрою або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів. Дія цього Типового порядку поширюється на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що здійснюють порушення об'єктів благоустрою, пов'язане з проведенням земляних та/або ремонтних робіт (п.2).
Додатком 3 до Типового порядку, затвердженого постанови КМУ від 30 жовтня 2013 р. № 870, визначений переліку земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл, у п.1 зазначено: «Земляні або монтажні роботи, не пов'язані з прокладенням, перекладенням, ремонтом інженерних мереж і споруд».
Пунктами 1.12, 1.34 глави 1 «Вимоги безпечної експлуатації газопроводів і споруд» розділу V «Вимоги безпечної експлуатації систем газопостачання (природний газ)» Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, визначено:
«1.12. З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються:
обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово;
складування матеріалів і устаткування;
ведення земляних та будівельно-монтажних робіт;
садіння дерев;
улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10 м по периметру цих споруд.
1.34. Перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов'язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Ударні механізми для розпушування ґрунту можливо застосовувати на відстані не ближче ніж 3 м від підземного газопроводу, а механізми, що здатні значно відхилятися від вертикальної осі (куля, клин-баба тощо), - на відстані не ближче ніж 5 м.
Забивання паль (шпунтів) допускається проводити на відстані не ближче ніж 30 м від газопроводу.
За необхідності забивання паль (шпунтів) на відстані, меншій ніж 30 м від газопроводу (але не ближче ніж 10 м), стики газопроводу повинні бути відкриті на всій довжині забивання паль (шпунтів) з урахуванням наявності 20 м від крайніх паль.
Після закінчення робіт із забивання паль (шпунтів) усі відкриті зварні стики сталевого газопроводу необхідно перевіряти фізичними методами контролю».
Визначення об'єму природного газу
Приписами п.4 гл. 6 р. ІІІ Кодексу газорозподільних систем визначено: «Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XІI цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду».
Згідно пункту 6 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об'єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань, тощо), визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм не облікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.
Регламентація улаштування газопроводів (глибина прокладання, відстані між сусідніми інженерними підземними мережами, їх позначення)
ДБН В.2.5-20-2001 передбачено:
4.18 Глибину прокладання газопроводів слід приймати:
- для поліетиленових не менше 1 м до верху газопроводів або футлярів, але не вище глибини промерзання.
При прокладанні під проїжджими частинами доріг та вуличних проїздів глибину прокладання (відкритим способом) слід приймати не менше1,2 м до верху газопроводів або футлярів
4.19 В місцях перетинання з підземними інженерними мережами на висоті 400- 500 мм над поліетиленовими газопроводами слід укладати попереджувальну жовту полімерну стрічку завширшки не менше 200 мм із незмивним написом «Газ».
4.12 Мінімальні відстані (у просвіті) газопроводів до сусідніх інженерних підземних мереж, будинків та споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН 360. … Допускається зменшення до 50 % відстаней до фундаментів будівель і споруд, вказаних у ДБН 360, додаток 8.1 для газопроводів тиском до 0,6 МПа включно, при підземному прокладанні між будинками та під арками будинків, у стиснених умовах на окремих ділянках трас (де неможливо витримати нормативні відстані), а також від сталевих газопроводів тиском понад 0,6 МПа до фундаментів окремо розташованих нежилих будівель. На вказаних ділянках для газопроводів низького тиску по 2 м, середнього тиску по 4 м і газопроводів високого тиску до 0,6 МПа включно по 7 м у кожен бік від них необхідно виконувати вимоги:
б) для поліетиленових газопроводів:
- застосування труб з коефіцієнтом запасу міцності не менше 3,15, без зварних з'єднань або прямих відрізків труб, з'єднаних терморезисторним зварюванням;
- прокладання труб, що поставляються у прямих відрізках, в футлярах з урахуванням вимог 4.13;
На цих ділянках над поліетиленовими газопроводами, прокладеними без футлярів, на висоті 400- 500 мм, слід укладати попереджувальну полімерну стрічку жовтого кольору шириною не менше 200 мм із незмивним написом «Газ».
4.23 Траси підземних газопроводів слід позначати табличками-покажчиками:
- в забудованій частині - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках у характерних точках (кути повороту трас, установка арматури, зміни діаметрів тощо);
ДБН 360-92:
8.56 Відстані по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами при їх паралельному розміщенні слід приймати за додатком 8.1, таблиця 2.
Таблицею 2 відстань по горизонталі (у світлі) між сусідніми інженерними підземними мережами між водопроводом і газопроводом середнього тиску - 1 метр.
Процесуальні положення.
Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
1. Факт пошкодження 28.03.2019 підземного поліетиленового газопроводу середнього тиску Д-63мм у місті Авдіївці Донецької області по вул. Некрасова біля приватних будинків №№ 120-122 мав місце.
2. Пошкодження заподіяне землерийною технікою (ковшовим екскаватором) Авдіївського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу».
3. Аварія сталась на глибині знаходження газопроводу - 450мм.
4. Улаштування поліетиленового газопроводу під вуличними проїздами на глибині 450мм є порушенням п. 4.18 ДБН В.2.5-20-2001, відповідно до якого глибина прокладання мала складати не менше 1,2 м до верху газопроводів або футлярів. Якщо спірний газопровід був прокладений не під проїзною частиною вулиці, то згідно п. 4.18 ДБН В.2.5-20-2001 глибина його прокладання мала складати не менше 1 м від поверхні землі.
5. Прокладання поліетиленового газопроводу (не у футлярі) без укладення на висоті 400- 500 мм над ним сигнальної стрічки, яка б вказували на наявність улаштованого газопроводу, є порушенням п. 4.12 ДБН В.2.5-20-2001, згідно якого «над поліетиленовими газопроводами, прокладеними без футлярів, на висоті 400- 500 мм, слід укладати попереджувальну полімерну стрічку жовтого кольору шириною не менше 200 мм із незмивним написом «Газ».
6. Оскільки місцем прокладання водопроводу і поліетиленового газопроводу є вулиця Некрасова у місті Авдіївці, яка згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є об'єктом благоустрою цього населеного пункту, то відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 870 для проведення земляних чи монтажних робіт на зазначеній вулиці відповідач мав отримати у виконавчого органу міської ради дозвіл на порушення об'єкту благоустрою. Проте згідно переліку земляних та/або ремонтних робіт, для проведення яких необхідно отримати дозвіл, який є додатком 3 до Типового порядку, затвердженого постанови КМУ від 30 жовтня 2013 р. № 870, якщо роботи пов'язані з ремонтом інженерних мереж, що і було у нашому випадку, то отримання дозволу перед початком робіт не обов'язкове. Відповідно до ч.1 ст.26-1Закону України «Про благоустрій населених пунктів» «роботи з усунення наслідків аварій на об'єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов'язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством».
7. Оскільки позивачем належними та допустимими доказами на доведено, що траса підземного поліетиленового газопроводу була позначена відповідними табличками-покажчиками згідно вимог п.4.23 ДБН В.2.5-20-2001, а саме - на стінах будинків або орієнтирних стовпчиках, суд дійшов до висновку про відсутність підстав вважати, що прибувши на місце аварії робітники відповідача могли визначити, що аварійні роботи вони мали проводити в охоронній зоні газопроводу, визначеній відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285.
Також при прийняті рішення у цій частині судом врахована і та обставина, що в складених позивачем документах за результатами аварії сказано, що земельні роботи відповідачем проводились в «охоронній зоні газопроводу», проте нічого не сказано як це візуально позначено на місцевості.
8. Долучені позивачем до своїх пояснень від 09.11.2020 фотографії, буцімто зроблені по вул. Некрасова біля приватних будинків №№ 120-122 на підтвердження позначення траси газопроводу табличками-покажчиками, судом до уваги не приймаються, оскільки:
- не відомо де і коли вони були зроблені;
- коли на орієнтирних стовпчиках були нанесені написи (після події пройшло більше ніж півтора року);
- відповідно до ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен був подати докази разом з поданням позовної заяви.
9. Якщо припустити, що написи на орієнтирних стовпчиках існували на час аварії, то і у такому випадку уникнути пошкодження газопроводу не можливо було, оскільки згідно цих написів глибина прокладання газопроводу становить 2,5 метри, у той час як згідно наданих сторонами документів і пояснень суд дійшов до висновку, що пошкоджений підземний поліетиленовий газопровід був прокладений на глибині 450 мм.
10. Якщо б глибина прокладання газопроводу дійсно становила 2,5 метри, на чому наполягає позивач, то у такому випадку, на думку суду, аварія не повинна була відбутись.
За таких обставин господарський суд вважає, що:
· позивач належними та допустимими доказами не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача;
· причинно-наслідковий зв'язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу відсутній, так як за твердженням позивача газопровід мав бути на глибині 2,5 м, а водопровід був на глибині 1,1м;
· причиною пошкодження газопроводу є порушення будівельних норм при його прокладанні і, як наслідок,
· позов заявлено без достатніх на те підстав і задоволенню не підлягає.
При прийняті рішення судом врахована і та обставина, що позивачем не доведено належність саме йому втраченого під час аварії газу, оскільки за його твердженням газ він придбав на підставі договору № 18-506-Н купівлі - продажу природного газу від 06.11.2018, укладеного з АТ «НАК «Нафтогаз України», який діяв тільки протягом листопада 2018 року, а пошкодження газопроводу сталось 28.03.2019, тобто майже 5 місяцями пізніше. З огляду на зазначене не приймається до уваги і акт приймання - передачі природного газу від 31.03.2019, тільки з поправкою на те, що на час аварії газ за вказаним актом позивачу переданий не був.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “По газопостачанню та газифікації “ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ” до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про стягнення 40 103, 70 грн. збитків відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).
Повний текст судового рішення складено 12.01.2021.
Суддя В.І. Матюхін