вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"19" березня 2021 р. Cправа №902/45/20
Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , м.Бар Барського району Вінницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", с.Заможне Барського району Вінницької області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання рішень загальних зборів недійсними
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1, паспорт;
третьої особи (акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"): Лобанова О.О., діє на підставі довіреності; Сілагіна Г.А., діє на підставі довіреності;
третьої особи ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ): Січевлюк В.А., діє на підставі ордера,
присутній: ОСОБА_9., паспорт.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/45/20 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначені в протоколі №16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 з моменту їх прийняття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що вона є засновником (учасником) ТОВ "Компанія-К" з розміром внеску до статутного фонду - 959000,00 грн, що складає 26,06% від загального розміру статного фонду.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 дізналась, що 05.12.2017 загальними зборами ТОВ "Компанія-К" прийнято рішення, оформлене протоколом №16 від 05.12.2017, про надання повноважень директору ТОВ "Компанія-К" ОСОБА_5 на укладення договорів, а саме: договору кредитної лінії №408 від 06.12.2017, договору кредитної лінії №409 від 06.12.2017, договору поруки від 06.12.2017, договору іпотеки від 06.12.2017.
Поряд з тим, позивач зауважує, що повідомлення про проведення загальних зборів ТОВ "Компанія-К" 05.12.2017 та порядок денний їй, як учаснику товариства, не надсилалось, а сама вона не приймала участі в прийнятті рішень, зазначених в протоколі №16 від 05.12.2017. При цьому підпис, здійснений на останній сторінці протоколу навпроти прізвища ОСОБА_1 , нею не вчинявся.
27.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №1/03/20 від 23.03.2020, в якому відповідач зазначає, що в період з 05.12.2017 по 27.06.2019 директором ТОВ "Компанія-К" була ОСОБА_6 . Після призначення директором ТОВ "Компанія-К" ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 було направлено вимогу від 04.07.2019 про передачу новому керівнику товариства всієї документації. Зазначена вимога залишилась "проігнорованою".
Окрім того, відповідач зазначає, що у ТОВ "Компанія-К" відсутні будь-які документи (у тому числі: оригінал протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" №16 від 05.12.2017, повідомлення про проведення та порядок денний загальних зборів ТОВ "Компанія-К" 05.12.2017, докази направлення на адресу ОСОБА_1 вказаного повідомлення), докази або відповідна інформація, які б підтверджували факти скликання та проведення 05.12.2019 загальних зборів учасників ТОВ "Компанія-К".
З огляду на викладене ТОВ "Компанія-К" вважає обґрунтованими вимоги позивача, а позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.
22.06.2021 третьою особою - ОСОБА_4 подані письмові пояснення, в яких остання зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки 05.12.2017 збори учасників ТОВ "Компанія-К" 05.12.2017 не скликались, не проводились, а підписи на протоколі загальних зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 її та позивача - є підробленими.
23.06.2021 від третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надійшли пояснення відносно заявленого позову, в яких останні зазначають, що не визнають позовні вимоги у повному обсязі. Мотивуючи свою процесуальну позицію треті особи стверджують, що у засіданні зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 брали участь усі учасники, кворум становив 100% голосів. Рішення про укладення договору поруки від 06.12.2017 та договору іпотеки від 06.12.2017, а також про надання повноважень директору ТОВ "Компанія-К" ОСОБА_5 на укладення зазначених правочинів були учасниками зборів ухвалені одноголосно. Жодних претензій до порядку скликання зборів, процедури та змісту прийнятих рішень треті особи не мають, повідомлення про збори, їх порядок денний, проекти рішень отримано своєчасно та в повному обсязі. Поряд з тим, документи, що стосуються зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017, включаючи протокол №16, у третіх осіб відсутні.
21.07.2021 від третьої особи - ОСОБА_5 надійшли пояснення про невизнання позовних вимог з підстав, які дублюють пояснення третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2
22.02.2021 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.03.2021.
На визначену судом дату (18.03.2021) з'явилися представники позивача та третіх осіб: акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 . Відповідач та третя особа - ОСОБА_4 явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмами: від 05.03.2021 та від 15.03.2021.
Вказаний вид повідомлення узгоджується зі приписами ч.6 ст.120 ГПК України, відповідно до яких: суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Під час судового засідання, 18.03.2021, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Натомість представники третіх осіб проти задоволення позовних вимог заперечили, просили суд застосувати строк позовної давності.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення - 19.03.2021.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення (19.03.2021) представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ "Компанія-К" ( далі - Товариство), з розміром внеску до статутного фонду - 959000,00 грн, що складає 26,06% від загального розміру статного фонду.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" зареєстрований 05.12.2006. При цьому 27.07.2016 зареєстровано нову редакцію статуту (далі - Статут).
Відповідно до п.8.1. Статуту вищим органом управління Товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначених ними представників. Збори скликаються не рідше двох разів на рік. Учасник Товариства має право передати свої повноваження на зборах іншому учасникові Товариства чи представникові іншого учасника Товариства. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у статутному фонді Товариства.
Пунктом 8.2 Статут визначено, що збори учасників можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.
До виключної компетенції зборів учасників належить: прийняття рішень про укладення договорів про відчуження основних фондів, договорів оренди, кредиту, застави, поруки та гарантії, незалежно від ціни договору (п.8.3.10 Статуту).
З питань, зазначених у підпунктах "8.3.1 ","8.3.2. "8.3.3." Статуту, рішення вважається прийнятим якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів (п.8.4. Статуту).
Відповідно до п. 8.5. Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 (п'ятдесят) відсотками голосів.
Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є директор (п.8.6. Статуту).
Згідно до п.7.1.1. Статуту учасники товариства мають право брати участь в управлінні Товариством у порядку, визначеному в статуті, крім випадків, встановлених законом.
05.12.2017 відбулися збори учасників ТОВ "Компанія - К", оформлені протоколом № 16 (т.1, а.с. 115-158).
До порядку денного вказаних загальних зборів були включені наступні питання:
"1. Погодження звернення ТОВ "Барський птахокомбінат" за отримання у АТ "Ощадбанк" кредитних коштів у розмірі не більше еквіваленту 9 500 000,00 (Дев'ять мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.
2. Погодження передачі нерухомого майна, що належить ТОВ "Барський птахокомбінат" в іпотеку АТ "Ощадбанк" в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".
3. Погодження виступу фінансовим поручителем та передачі нерухомого майна, що належить ТОВ "Компанія-К" в іпотеку АТ "Ощадбанк" в якості забезпечення зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".
4. Погодження звернення до фізичних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з проханням виступити фінансовим поручителем за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк".
5. Про уповноваження директора Товариства ОСОБА_5. бути представником Товариства на Загальних зборах ТОВ "Барський птахокомбінат" на яких будуть вирішуватись вищевказані питання."
Відповідно до змісту протоколу №16 від 05.12.2017 були присутні: ОСОБА_1 (26,08695%) ОСОБА_4 (26,08695%), ОСОБА_2 (26,08695%), ОСОБА_3 (21,73915%), що складають 100,0% голосів від загальної кількості. Запрошені: ОСОБА_5 .
По першому питанню зборами учасників ТОВ "Компанія-К" прийнято одноголосно рішення погодити отримання ТОВ "Барський птахокомбінат" кредитних коштів в АТ "Ощадбанк" у розмірі не більше 9 500 000,00 (Дев'яти мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок.
Відносно другого питання прийнято одноголосно рішення погодити в якості виконання зобов'язань ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк" передачу в іпотеку АТ "Ощадбанк" в забезпечення АТ "Ощадбанк" майно згідно наведеного в протоколі переліку.
Також одноголосно прийнято рішення відносно третього питання та вирішено виступити фінансовим та майновим поручителем по зобов'язаннях ТОВ "Барський птахокомбінат" перед АТ "Ощадбанк" та передати в іпотеку нерухоме майно, перелік якого наведено в протоколі.
Відносно четвертого питання одноголосно вирішено погодити звернення до фізичних осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з клопотанням виступити фінансовим поручителем.
По п'ятому питанні одноголосно вирішили надати повноваження директору Товариства ОСОБА_5. представляти інтереси ТОВ "Компанія - К" на загальних зборах учасників ТОВ "Барський птахокомбінат", на яких буде прийматись рішення по вищезазначених питаннях.
Дікун ОСОБА_1 зазначаючи, що повідомлення про проведення загальних зборів ТОВ "Компанія-К" 05.12.2017 та порядок денний, як учасник Товариства, не отримувала, а також не приймала участь в прийнятті рішень, зазначених в протоколі №16 від 05.12.2017, звернулася до суду за захистом свого порушеного права з даним позовом.
Враховуючи встановлені обставини суд зважає на наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.98 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, далі по тексту також - ЦК України) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ст.79 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, далі по тексту також - ГК України) господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Частиною 1 ст.1 Закону України "Про господарські товариства" (норма чинна на момент прийняття оскаржуваних рішень) та статтею 113 ЦК України визначено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Відповідно до положень ст.4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 87, 88 ЦК України, ст.ст. 57, 82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.
Положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена статтею 59 цього Закону.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 116 ЦК України, пункту "а" частини 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством.
Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пункти 2.12., 2.13, 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" №4 від 25.02.2016 містять наступні правові висновки: підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства);
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства").
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Таким чином, проведенню 05.12.2017 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" мало передувати повідомлення, зокрема позивача, про проведення зборів учасників встановленим законом способом, а саме: повідомлення рекомендованим листом із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного за 30 днів до дати проведення зборів.
Поряд з тим, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення зборів учасників товариства та про зміст порядку денного.
При цьому щодо наявних в матеріалах справи заяв свідків від 22.06.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про дотримання виконавчим органом усіх вимог щодо їх скликання суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Також слід зауважити, що судом врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (провадження №12-88гс19), що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував за них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
Окрім того, відомості про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів є обов'язковими для їх зазначення у повідомленні про загальні збори учасників. При цьому інформація, що міститься в повідомленні, має бути зрозумілою, відповідати принципу достовірності і повноти (статті 2 Закону України "Про інформацію"). Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно. Адже необізнаність учасника товариства про скликання зборів, про конкретні дату, час, місце проведення загальних зборів учасників товариства та про порядок денний зборів або неоднозначність відомостей у повідомленні може перешкодити учаснику товариства реалізувати його права на участь в управлінні товариством шляхом участі у відповідних загальних зборах, голосування з питань порядку денного, підписання протоколу загальних зборів тощо.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо вимог до відомостей у повідомленні про проведення зборів, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №922/333/19, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19.
З метою з'ясування обставини щодо участі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в заборах ТОВ "Компанія - К" 05.12.2017 суд ухвалою від 21.07.2020 призначив у справі судову почеркознавчу експертизу.
Згідно пункту 4 резолютивної частини вказаної ухвали суду на розгляд судової почеркознавчої експертизи поставлено наступні питання:
"1. Чи виконано підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 (а.с.158, том 1) графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_1 " ОСОБА_1 , чи іншою особою?
2. Чи виконано підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 (а.с.158, том 1) у графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_4 " ОСОБА_4 , чи іншою особою?"
За результатами проведення судово-технічної та почеркознавчої експертизи у даній справі судовими експертами надано висновок № 5715/5716/20-21 від 16.11.2020 наступного змісту:
"1.Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комнанія-К" від 05.12.2017 (ас. 158, том 1) в графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_1 ", - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.
2. Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 (а.с.158, том1 ) в графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_4 ", - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки і технічних засобів.
3. Підпис на шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 (а.с.158, том 1) в графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_1 ", - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
4. Підпис па шостій сторінці Протоколу №16 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" від 05.12.2017 (а.с.158, том 1) в графі "Підпис, печатка" навпроти графи " ОСОБА_4 " виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою."
Надаючи оцінку вказаному висновку суд враховує наступне.
Згідно статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть встановлюватися, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У пункті 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 визначено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати:
- чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи;
- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;
- компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;
- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;
- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи;
- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Так, дослідивши зазначений вище висновок експерта №5715/5716/20-21 від 16.11.2020, слід зазначити, що останній не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей, узгоджується із наявними матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.
У висновку зазначено, що судові експерти повідомлені про відповідальність за статтями 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Заперечень чи зауважень відносно змісту наданого експертом висновку від учасників справи до суду не надходило.
Враховуючи встановлені експертом обставини, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 не підписувала протокол зборів ТОВ "Компанія-К" №16 від 05.12.2017, яким оформлено оскаржувані рішення.
Підсумовуючи викладене слід констатувати, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів, а також доказів того, що ОСОБА_1 брала участь у зборах 05 грудня 2017 року (голосувала з питань порядку денного).
За таких обставин, під час скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія - К" 05 грудня 2017 року мало місце порушення права ОСОБА_1 , як учасника, зокрема щодо участі в управлінні товариством. При цьому, прийняття оскаржуваних рішень могло призвести до зменшення активів товариства та, відповідно, негативно вплинути на його фінансові результати. Тоді як, відповідно до п.7.1.2 Статуту, учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку Товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Враховуючи вище встановлений факт порушення прав ОСОБА_1 на участь в управлінні Товариством, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши заявлене представниками третіх осіб клопотання про застосування строків позовної давності, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується.
Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.
Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони.
Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-738цс15.
Верховний Суд України виклав подібну правову позицію й у постанові від 22 березня 2017 року у справі N 6-3063цс16, вказавши, що суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відповідно до частини першої ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Згідно ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Частиною 5 ст.50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. При цьому права сторони, визначені, зокрема, ст.46 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис ст.267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.
Отже, з наведеного слідує, що нормами чинного законодавства не передбачено право третьої особи на звернення до суду із заявою про застосування строку позовної давності у порядку ст.267 ЦК України.
Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.10.2020 у справі №509/3589/16-ц.
Більше того, як слідує з матеріалів справи, позивачу стало відомо про наявність оскаржуваних рішень із змісту рішення Господарського суду Вінницької області від 18.04.2019 у справі №902/5/19.
При цьому матеріали справи не містять доказів протилежного, зокрема доказів направлення на адресу позивача протоколу зборів учасників ТОВ "Компанія-К" №16 від 05.12.2017, яким оформлено оскаржувані рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до положень ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
При цьому суд враховує, що треті особи під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про дійсність оскаржуваних рішень зборів ТОВ "Компанія-К".
Вирішуючи питання розподілу судових витрат (судового збору) суд враховує, що у відзиві №1/03/20 від 23.03.2020 відповідач визнав позовні вимоги у справі №902/45/20.
Так, частиною 1 статті 130 ГПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з цим за відсутності відповідного клопотання позивача дане питання судом не вирішується.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України решта судового збору покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначені в протоколі №16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 з моменту їх прийняття.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" (вул.Кармелюка, 65-А, с.Заможне, Барський район, Вінницька обл., 23033, код ЄДРПОУ 34244277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1051,00 грн - витрат на сплату судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Примірник повного судового рішення надіслати згідно переліку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень, а також на наступні електронні адреси: представника позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); представника третіх осіб ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), третьої особи (АТ "Державний ощадний банк України" - ІНФОРМАЦІЯ_3).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 29 березня 2021 р.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу ( АДРЕСА_1 );
3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 );
4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );
5 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );
6 - АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницьке обласне управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул.Соборна, 71, м.Вінниця, 21050);
7 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 );
8 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ).