18.03.2021 року м.Дніпро Справа № 908/2558/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Секретар судового засідання Кандиба Н.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 року (суддя Кричмаржевський В.А.)
у справі №908/2558/20
за заявою кредитора - Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", м.Запоріжжя
про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (71503 м.Енергодар Запорізької області просп. Будівельників, 17 офіс 5-1, а/с - 376, код в ЄДР-32166551)
Акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" (далі-АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО", ініціюючий кредитор) звернулось до Господарського суду Запорізької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі-КП "ПКВ" ЕМР, боржник), яку відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.10.2020 залишено без руху, запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати суду докази сплати судового збору у розмірі - 21 020 грн. та авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень у розмірі - 45 000 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі № 908/2558/20 про банкрутство КП "ПКВ" ЕМР до розгляду, призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області, код в ЄДР-32166551, залишено без розгляду.
Скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику і власнику майна боржника - Енергодарській міській раді приймати рішення про ліквідацію, реорганізацію боржника, а також відчужувати основні засоби, вжиті згідно з ухвалою суду від 28.10.2020 у цій справі.
Акціонерним товариством "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/2558/20, згідно якої апелянт просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не мав підстав для залишення за наслідками підготовчого засідання заяви Кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду.
Наголошує, що вимоги Кредитора до Боржника підтверджуються судовими рішеннями, що набрали законної сили, копії яких було долучено до заяви та автентичність яких суд міг перевірити самостійно з використанням доступу до Єдиного реєстру судових рішень.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/2558/20 залишено без руху та надано скаржнику строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору у сумі 2 102,00 грн.
Апелянтом подано докази сплати судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/2558/20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 призначено судове засідання по справі №908/2558/20 на 25.02.2021р. о 16 год. 30 хв.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Кузнецова В.О., та відрядженням судді Паруснікова Ю.Б., згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021, визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Мороза В.Ф., суддів - Коваль Л.А., Чередко А.Є.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2021 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 у справі №908/2558/20.
26.02.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Зюбрицького А.В. про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відділу за наявними у справі матеріалами, в якому він також заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2021 повідомлено про проведення судового засідання на 18.03.2021 на 17:00 год.
03.03.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Зюбрицького А.В. про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відділу за наявними у справі матеріалами, в якому він повторно заперечив проти апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Боржник своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Судове засідання 18.03.2021 проводилося в режимі відеоконференції, в якому приймав участь представник апелянта.
Боржник в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не проінформував, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, з огляду на наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, та констатуючи достатність матеріалів для здійснення перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі боржника.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р..
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Як передбачено ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (який діяв до 21.10.2019 року) справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 прийнято заяву про відкриття провадження у справі № 908/2558/20 про банкрутство КП "ПКВ" ЕМР до розгляду, підготовче засідання суду призначене на 11 листопада 2020 року о 09-30 год., запропоновано арбітражним керуючим - Лакизі С.М., Солдаткіній (Лаврик) О.Є., Ратушному А.І., кандидатури яких визначено шляхом автоматизованого відбору, подати заяви про участь у цій справі; зобов'язано заявника АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" - у строк до 06.11.2020 надати докази на підтвердження розміру непогашених вимог до боржника, докази часткового погашення боргу (за наявності), в судове засідання надати оригінали всіх доданих до заяви документів для огляду; зобов'язано боржника - у строк до 06.11.2020 надати суду із супровідним листом через канцелярію суду (або поштою) документи, які засвідчують правовий статус юридичної особи (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, статут); бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; відзив на заяву ініціюючого кредитора, загальну суму заборгованості боржника перед усіма наявними кредиторами за зобов'язаннями (за списком) тощо, визнано обов'язковою явку в судове засідання представників кредитора, боржника.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області, код в ЄДР-32166551, залишено без розгляду.
Обгрунтовуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що на вимогу суду (резолютивна частина ухвали від 28.10.2020) заявник оригіналів витребуваних документів для огляду суду не надав, також не надав і доказів часткового погашення вимог кредитора, враховуючи наявні розбіжності стягнутих сум за судовими рішеннями та визначеною загальною сумом боргу у заяві.
Також уповноважений представник заявника в судове засідання, призначене на 11.11.2020, не з'явився, пояснень з приводу звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та заявлених сум суду не надав. З метою з'ясування позиції заявника та усунення розбіжностей у сумі заборгованості суд визнав явку уповноваженого представника АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" в судове засідання обов'язковою, про що зазначено в ухвалі суду від 28.10.2020.
З матеріалів справи вбачається, що заявник - АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про розгляд справи та призначення судового засідання на 11.11.2020 повідомлений належним чином, документальне підтвердження про вручення йому поштового відправлення долучено до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки заявник не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, що відбулося 11.11.2020, про яке йому було достеменно відомо, про причини неявки суд не повідомив, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення заяви кредитора без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду та з приводу доводів апеляційної скарги зазначає наступне.
Згідно ч. 1-3 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 37, 38 Кодексу України з процедур банкрутства першочергово за наслідком надходження відповідної заяви господарський суд вирішує питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, залишенням її без руху або поверненням заяви без розгляду.
В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від заявника надійшла заява про відкликання заяви про відкриття провадження у справі; заявником до цього суду подано іншу заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі.
Таким чином, положеннями ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право суду повернути заяву про відкриття провадження у справі без розгляду на стадії вирішення питання щодо прийнятності відповідної заяви, тобто до проведення підготовчого засідання.
За приписами ч. 1-3 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Аналіз приписів статей 34, 39 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не встановлюється обов'язку для кредитора - заявника (ініціюючого кредитора) додавати до такої заяви докази вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу. У разі неналежного виконання грошового зобов'язання кредитор має можливість, крім звернення до суду з позовом до боржника, застосувати щодо такого боржника встановлені КУзПБ процедури для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (правова позиція, наведена в постанові КГС ВС від 3 червня 2020 року у справі № 905/2030/19).
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів зауважує, що вимоги ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, які ставляться до змісту заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, не вимагають надання ініціюючим кредитором доказів неможливості виконання боржником своїх майнових зобов'язань, строк яких настав, як і доказів вжиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу, оскільки у підготовчому засіданні господарський суд може дослідити Єдиний реєстр судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, а отже ненадання заявником відповідних доказів не могло зумовлювати залишення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду.
Водночас, у будь-якому випадку на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник повинен надати документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози. Інакше таке банкрутство матиме ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань (правовий висновок зазначений в постанові КГС ВС від 21 жовтня 2020 року у справі № 915/36/20).
Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє відповідність його вимог до боржника розміру, встановленому законом, обґрунтованість цих вимог, їх безспірність, реальну, а не формальну неспроможність їх виконати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви кредитора або боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності, а заяви боржника - також і загрози його неплатоспроможності. Крім того, господарський суд перевіряє правовий статус боржника та відсутність перешкод для порушення провадження у справі про банкрутство.
Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають кредитору чи боржнику можливість ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, тобто ознак загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності боржника (правова позиція, викладена в постанові КГС ВС від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18).
Апеляційний суд окремо наголошує, що у відповідності до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже, за результатами підготовчого засідання суд приймає одне з двох вищезазначених процесуальних рішень: про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, залишення заяви АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про відкриття провадження у справі про банкрутство КП "ПКВ" ЕМР без розгляду з підстав не забезпечення явки уповноваженого представника у судове засідання, що відбулося 11.11.2020, не надання доказів часткового погашення вимог кредитора та оригіналів доданих до заяви документів, не відповідає приписам ст. 34, ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів.
Крім того, таке процесуальне рішення як залишення заяви без розгляду за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі у підготовчому засіданні, не передбачене ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).
Згідно з практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. BULGARIA»), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11).
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» («CANTONI v. FRANCE»), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява «№ 20372/11).
Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та y рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 cm. 6 Конвенції.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення без розгляду заяви АТ "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" про відкриття провадження у справі про банкрутство КП "ПКВ" ЕМР, погоджуючись з доводами апелянта.
Ухвалення судом першої інстанції рішення про залишення без розгляду заяви у цій справі за визначених в оскаржуваній ухвалі підстав є порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню з розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно до статті 280 ГПК України підлягає скасуванню.
Принцип справедливості судового розгляду в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
З огляду на викладені обставини, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню із направленням матеріалів справи №908/2558/20 до господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У відповідності до ст. 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 року у справі №908/2558/20 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.11.2020 року у справі №908/2558/20 - скасувати.
Матеріали справи №908/2558/20 направити до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 31.03.2021.
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Л.А. Коваль
Суддя А.Є. Чередко