22.03.2021 Справа № 912/238/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від заявника: Глазков А.С. адвокат, ордер №1007537 від 05.03.2021
від апелянта: Вербицька В.М. адвокат, ордер№811971 від 18.03.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2021 у справі №912/238/21 (суддя Бестаченко О.Л.)
за заявою Фермерського господарства "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, село Ємилівка, ідентифікаційний код: 13756082)
про забезпечення позову (до подання позовної заяви)
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2021 у справі №912/238/21 заяву Фермерського господарства "Колос" від 25.01.2021 №б/н (вх. №238/21 від 26.01.2021) забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено.
Зупинено стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчого напису №8828 від 30.12.2020, який виданий приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною на підставі товарної аграрної розписки від 29.11.2019 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною під №2389.
Стягувачем є: Фермерське господарство "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, село Ємилівка; ідентифікаційний код: 13756082).
Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код: 40886910).
Означена ухвала мотивована тим, що: вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду; невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Вінтер Стар Україна" (скаржник) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2021 у справі №912/238/21 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) скасувати; прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Фермерського господарства "Колос" від 25.01.2021 №б/н (вх. №238/21 від 26.01.2021) забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі №312/238/21 відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення. Враховуючи той факт, що заява була подана до подання позовної заяви і всіх матеріалів справи у суді першої інстанції не було, які б всебічно розкривали суть справи та поведінку кожного учасника справи, суд відповідно до ч. 4 ст. 140 ГПК України мав право розглянути справу в судовому засіданні з метою винесення законного і обґрунтованого рішення.
Суд першої інстанції не навів жодного обґрунтування, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист ФГ "Колос".
Суд припускає можливість, що якщо до закінчення розгляду справи виконавцем буде звернуто стягнення на майно, а саме 300 тон соняшника врожаю 2020, то скаржник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Проте, на думку ТОВ "Вінтер Стар Україна", наведена обставина не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення захистити або відновити права ФГ "Колос" в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів, адже такий процесуальний інститут як "забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії" унеможливлює виконання, зокрема, приватним виконавцем, покладених на нього законодавством обов'язків, у зв'язку з чим для його застосування мають існувати реальні підтверджені доказово причини, а не лише прагнення заявника примусити ТОВ "Вінтер Стар Україна" зупинити стягнення за аграрною розпискою (безумовне зобов'язання), строк виконання якої настав ще 15.10.2020.
Вжиті судом заходи забезпечення позову наразі перешкоджають господарській діяльності ТОВ "Вінтер Стар Україна", інтереси якого судом не були враховані, так як наразі кредитор вже поніс збитки у зв'язку з невиконанням зобов'язання ФГ "Колос" та ще більше понесе у зв'язку із застосуванням таких заходів.
Скаржник вважає, що для збалансованості інтересів суд повинен був вирішити питання стосовно зустрічного забезпечення позову за ч. 1 ст. 141 ГПК України.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Фермерське господарство "Колос" у відзиві на апеляційну скаргу вважає прийняту ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою.
З приводу наголошення скаржника на необхідності розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін Фермерське господарство зазначає, що у заяві про забезпечення позову належним чином повідомив суд про всі обставини справи, надав достатньо пояснень та доказів, прикріпив усі документи, які стосуються справи, тому суд мав всі підстави розглянути заяву без виклику сторін.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/ зобов'язання відповідача вчиняти певні дії.
Неврахування вже поставленої відповідачу частини товару (57,7 тон насіння соняшнику) вказує на недобросовісність та майнову заінтересованість самого відповідача, що може завдати значних збитків позивачу, тому доводи заявника щодо забезпечення позову є цілком розумними, обґрунтованими та адекватними.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2021 у справі №912/238/21. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 22.03.2021 о 11:30год.
10.03.2021 від представника Фермерського господарства "Колос" на електронну адресу суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2021 клопотання представника ФГ "Колос" задоволено. Ухвалено судове засідання у справі, призначене на 22.03.2021 о 11:30 год. провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
22.03.2021 ТОВ "Вінтер Стар Україна" подано до суду письмові пояснення. В спростування тверджень ФГ "Колос", що відповідач отримав виконавчий напис на всю партію товару без урахування тієї кількості, що вже була ним отримана, Товариство вказує:
Відповідно до п. 16 аграрної розписки, яка підписана сторонами, аграрна розписка не підлягає частковому виконанню.
За вимогами ст. 12 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки діють до повного їх виконання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 13 Закону наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою.
Стосовно посилань на постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та низку постанов Верховного Суду, скаржник зазначає, що в даних справах виконавчі написи здійснювались на підставі кредитних договорів, а не аграрних записках.
ТОВ "Вінтер Стар Україна" вважає, що в кожному конкретному випадку є необхідність встановлювати, на підставі чого виникли відносини між сторонами, їх поведінку та перевірку доказів обставин, на які посилаються сторони. Саме лише припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення, як зазначає позивач - є недостатнім.
За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 22.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які приймали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
26.01.2021 Фермерське господарство "Колос" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчого напису № 8828 від 30.12.2020, який виданий приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною на підставі товарної аграрної розписки від 29.11.2019 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною під № 2389.
Фермерське господарство "Колос" запропонувало суду зустрічне забезпечення за позовом в розмірі 1000,00 грн. або тієї суми, яку визначить суд.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову (до подання позовної заяви) заявник зазначив про договірні правовідносини між Фермерським господарством "Колос" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" на підставі договору поставки №ФК27112019 від 27.11.2019, предметом якого є поставка соняшника українського походження врожаю 2020 року. В забезпечення взятих на себе зобов'язань за вказаним договором сторони уклали товарну аграрну розписку від 29.11.2019, яка посвідчена приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. під №2389. За умовами аграрної розписки ФГ "Колос" передало ТОВ "Вінтер Стар Україна" в заставу майбутній урожай насіння соняшника 2020 на конкретно визначених земельних ділянках з кадастровими номерами в кількості 300 тон.
На підставі аграрної розписки ТОВ "Вінтер Стар Україна" отримало виконавчий напис від 30.12.2020 №8828, виданий приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інною Анатоліївною. На підставі зазначеного напису, приватним виконавцем Золотарьовою Тетяною Валентинівною 21.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64240881 по примусовому виконанню виконавчого напису від 30.12.2020 №8828 про стягнення з ФГ "Колос" 300 тон соняшника врожаю 2020 року та винесено 21.01.2021 постанову про арешт майна боржника.
Заявник стверджує, що приватним виконавцем на підставі постанов від 21.01.2021 вчиняються активні дії щодо стягнення з Фермерського господарства "Колос" 300 тон соняшника врожаю 2020 року. В свою чергу, ТОВ "Вінтер Стар Україна" отримало виконавчий напис на всю партію товару, без врахування тієї кількості товару, що вже була поставлена заявником (57,7 тон соняшника врожаю 2020 року). Дії приватного виконавця і ТОВ "Вінтер Стар Україна" заявник вважає передчасними та такими, що можуть завдати значних збитків Фермерському господарству "Колос".
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача , а також для забезпечення гарантій реального виконання позитивно прийнятого рішення, в господарському процесі застосовуються заходи забезпечення позову.
Заявник наголошував на тому, що за спірним виконавчим написом було звернуто стягнення на належне йому майно -300 тон насіння соняшника врожаю 2020 без врахування отримання ТОВ "Вінтер Стар Україна" частини товару.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду..
Заходи забезпечення позову наведені у статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Так, відповідно до пункту 5 частини першої вказаної статті позов може бути забезпечений зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З поданої заяви вбачається, що наміром заявника є подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню з підстав вчинення його з порушенням норм чинного законодавства, без врахування часткової поставки врожаю -57,7 тон насіння соняшнику. Таким чином, майбутня позовна заява міститиме немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.
Оскільки у цьому випадку Товариство звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та цілком правомірно враховано судом першої інстанції при прийнятті ухвали, що оскаржується.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє заперечення скаржника щодо неможливості застосування в даному випадку постанови Верховного Суду у справі №910/1040/18 та низки постанов, оскільки в цих справах виконавчі написи здійснювались на підставі кредитних договорів, а не аграрних розписках. Забезпечення позову в такий спосіб як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який виданий приватним нотаріусом на підставі аграрної розписки відповідає судовій практиці і стосується не тільки кредитних правовідносин.
За змістом частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог, є обов'язковим цією стороною.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, спірний виконавчий напис став підставою для відкриття 21.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. виконавчого провадження №64240881 з його виконання. З метою забезпечення виконання шляхом винесення постанови про арешт майна боржника від 21.01.2021 накладено арешт на 300 тон соняшника загальною вартістю 2001912 грн. 50 коп., що належить ФГ "Колос".
В статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" наводиться вичерпний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дій, який не містить такої підстави як оскарження виконавчого документа до суду, а вказують лише на зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа (пункт 2).
Аналіз вказаної норми свідчить про те, що звернення до суду з позовом про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із порушенням приписів закону при його вчиненні, не нівелює обов'язку виконавця вчинити примусові дії з його виконання в порядку та в межах строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про обґрунтованість посилань заявника на можливе виконання спірного виконавчого напису за час вирішення даного спору в суді.
Таким чином, за наявності в матеріалах справи документального підтвердження початку примусового виконання спірного виконавчого напису обґрунтованим є посилання позивача на те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом може звести нанівець ефективність судового захисту шляхом прийняття рішення господарським судом у даній справі у разі задоволення позовних вимог, адже у разі повного виконання спірного виконавчого напису таке задоволення позову не призведе до фактичного відновлення прав та інтересів, з метою захисту яких позивач збирається звернутися з відповідним позовом до суду, оскільки вже будуть вчинені дії щодо звернення стягнення на все майно ФГ "Колос" -300 тон насіння соняшника врожаю 2020 року (без врахування кількості товару, що вже була отримана ТОВ "Вінтер Стар Україна"), що може завдати значних збитків заявнику. Повернення вартості надмірно стягнутого врожаю соняшника буде можливе лише за умови подальшого звернення до суду із новим позовом.
Крім того, частиною другою статті 386 Цивільного кодексу України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Вказаними нормами закону передбачено, що власник має право на превентивний (попереджувальний) захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
Вилучення майна, яке визначається родовими ознаками та є споживною річчю, за наслідками вчинення приватним виконавцем виконавчих дій щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, правомірність якого оскаржується, зводиться до можливого протиправного позбавлення власника свого права власності на майно з неможливістю поновлення такого права в подальшому у випадку встановлення судом обставин щодо неправомірності вчинення відповідного виконавчого напису.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 30.09.2020 у справі №910/19113/19 метою вжиття заходів забезпечення позову є захист майнових інтересів позивача, що полягає в упередженні ситуації, за якої захист права, порушення якого мало наслідком звернення із позовом, не буде здійснене в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Запропонований позивачем захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та не завдасть йому шкоди чи збитків, а лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій.
За таких обставин, враховуючи, що на час розгляду справи розпочато процедуру виконання спірного виконавчого напису, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Оскільки ФГ "Колос" не погодився з самим виконавчим написом та мав намір його оспорити шляхом подання відповідного позову та вказував при цьому на порушення його майнових прав в ході примусового виконання такого виконавчого напису, суд першої інстанції правильно дослідив такі обставини та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому колегія суддів враховує, що у даному провадженні суд першої інстанції не оцінює доводи сторін щодо обставин виконання договору, а суд апеляційної інстанції не оцінює тих дій, які мали місце після вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; практика Суду - практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (стаття 1).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Щодо посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права - принципу змагальності сторін у зв'язку з розглядом заяви про забезпечення позову без призначення судового засідання.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для засування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Виходячи зі змісту наведених норм розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без виклику сторін. Статтею 140 передбачено право, а не обов'язок суду у виняткових випадках коли наданих пояснень та доказів виявиться недостатньо для розгляду заяви, призначити розгляд заяви з викликом сторін.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З набуттям чинності 17.10.2019 Закону України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції.
З введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінка доказів за внутрішнім переконанням означає, що визначення вірогідності та сили доказів виробляється самим судом. Закон надає можливість суду самому оцінити кожний доказ, причому критерієм при цьому повинне служити внутрішнє переконання судді. Такий підхід до оцінки доказів забезпечує встановлення дійсних правовідносин сторін і обставин у конкретній справі.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих до заяви доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про порушення місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, що, на його думку, проявилося у невирішені питання щодо зустрічного забезпечення відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
За приписами частини першої статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обраний заявником захід про забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності ТОВ "Вінтер Стар Україна" та не порушує права інших осіб, отже у попереднього суду були відсутні обставини для застосування зустрічного забезпечення.
Крім того, наведеною нормою передбачено саме право, а не обов'язок суду вимагати від заявника зустрічне забезпечення.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що судове рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Таким чином, будь-яких підстав для скасування ухвали господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність переконливих і достатніх доводів для скасування ухвали суду про забезпечення позову (до подання позовної заяви).
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 2270,00 грн. на оплату судового збору, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна" - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.01.2021 у справі №912/238/21 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтер Стар Україна".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена 31.03.2021
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В. Орєшкіна