вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2021 р. Справа№ 927/1216/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Куксова В.В.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2021
у справі №927/1216/20 (суддя Демидова М.О.)
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
про стягнення 29 644 354,66 грн
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (далі - АТ «Облтеплокомуненерго», відповідач) про стягнення 29 644 354,66 грн, з яких 15 212 833,11 грн основного боргу, 8 198 081,32 грн пені, 2 916 667,47 грн 3 % річних, 2 765 572,88 грн інфляційних втрат, 551 199,88 грн збитків, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу № 5219/18-БО-39 від 01.10.2018.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2021 позов НАК «Нафтогаз України» до АТ «Облтеплокомуненерго» про стягнення 29 644 354,66 грн залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що позивач, належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, у підготовче судове засідання не з'явився, свого уповноваженого представника не направив; процесуальна дія позивача у вигляді подання у день судового засідання заяви про участь у даному судовому засіданні у режимі відеоконференції порушує норми ч. 2 ст. ст. 197 ГПК України; позивачем належним чином не обґрунтовано поважність причин неявки його представника у судове засідання, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкладення розгляду справи; враховуючи неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про необхідність застосування імперативних приписів процесуального закону та залишення позову без розгляду.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, НАК «Нафтогаз України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування скарги апелянт вказує на передчасність та безпідставність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки жодного із завдань, передбачених ст. 177 ГПК України, судом першої інстанції виконано не було, що є порушенням ст. 182 ГПК України; керуючись ст. 183, ч.ч. 2,3 ст. 202 ГПК України, суд був зобов'язаний відкласти розгляд справи в межах строку на підготовче провадження; суд не надав можливості сторонам реалізувати свої процесуальні права на стадії підготовчого провадження; позивачем було надано необхідні документи на підтвердження своєї правової позиції та для вирішення питань на стадії підготовчого провадження; оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань причин, за яких суд не мав можливості вирішити питання на стадії підготовчого провадження; позивачем вчинені усі необхідні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи, а відтак, суд мав дійти висновку про необхідність закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Апелянт вважає безпідставним висновок суду про невиконання позивачем вимог ухвали від 21.12.2020 у даній справі, якою йому запропоновано у строк до п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати на нього відповідь, з огляду на те, що позивачем відзив на позовну заяву не було отримано, а судом даної обставини не досліджено. При цьому, ухвала суду про призначення підготовчого засідання не містила вимог щодо витребування від позивача додаткових доказів, які необхідні для вирішення спору чи вчинення позивачем інших дій з метою розгляду справи, до того ж судом не визнавалась обов'язковою явка представників сторін у судове засідання; суд безпідставно посилається на приписи ст. 202 ГПК України, які підлягають застосуванню при розгляді справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження.
Апелянт наголошував на тому, що нез'явлення представника позивача в перше підготовче судове засідання не має одночасно створювати обов'язок у суду вчиняти таку процесуальну дію як залишення позову без розгляду; позивач повідомив про намір брати участь у справі, у тому числі із застосуванням технічних засобів, заявивши клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій; оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування неможливості здійснити судом розгляд справи у підготовчому засіданні у зв'язку з неявкою представника позивача; судом не враховано загальні принципи верховенства права щодо доступу до правосуддя; залишивши позов без розгляду, суд ухилився від його розгляду та позбавив позивача права на судовий захист.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 поновлено НАК «Нафтогаз України» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2021 у справі №927/1216/20 та відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд апеляційної скарги на 30.03.2021, встановлено АТ «Облтеплокомуненерго» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач вказував на те, що звертаючись до суду із заявою про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції та клопотанням про відкладення розгляду справи у випадку відмови у задоволенні вказаної заяви, позивач не зазначив поважних причин неявки його представника у судове засідання та не надав належних доказів на підтвердження таких обставин; клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача останнім не заявлялося; перешкоди для реалізації позивачем як учасником справи своїх процесуальних прав, у тому числі у судових засіданнях, подання заяв та клопотань, пояснень суду, заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, але з дотриманням протиепідемічних заходів із застосуванням засобів індивідуального захисту були відсутні; апелянтом залишено поза увагою, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не лише держави, але й осіб, які беруть участь у справі; за наведених обставин судом правомірно застосовано приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
У судове засідання відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Враховуючи, що відповідач не повідомив суд про поважність причин нез'явлення до суду апеляційної інстанції, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, явка якого у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а також те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування його додаткових пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
30.03.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 273 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення уповноваженого представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2020 НАК «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до АТ «Облтеплокомуненерго» про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №927/1216/20; визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.01.2021; встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позов; запропоновано позивачеві подати до суду відповідь на відзив.
У вказаній ухвалі також було зазначено, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, беручи до уваги запровадження карантину та особливого режиму роботи суду, суд рекомендує учасникам справи усі необхідні документи надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду або поштою, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», факсом або дистанційні засоби зв'язку.
11.01.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області в межах строку, встановленого ухвалою суду від 21.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечував щодо наявності заборгованості перед позивачем.
Як встановлено судом першої інстанції, відзив на позовну заяву відповідачем за юридичною адресою позивача у справі направлений 06.01.2021, що підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист та реєстром відправлення АТ «Укрпошта».
З матеріалів справи вбачається, що у підготовче засідання 19.01.2021 представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №0160140318385 від 21.12.2021.
Разом з тим, 19.01.2021 на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції №39/5-349-21 від 18.01.2021, в якій позивач просив суд забезпечити проведення призначеного на 19.01.2021 судового засідання у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.
У вказаній заяві позивач також повідомив, що у зв'язку із запровадженням в Україні карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», а також з огляду на різке погіршення погодних умов представник НАК «Нафтогаз України» не зможе з'явитися у судове засідання, призначене на 19.01.2021 та у випадку відмови у задоволенні вказаної заяви позивач просив суд визнати поважною причину неявки його представника та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2021 у справі №927/1216/20 у задоволенні заяви НАК «Нафтогаз України» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.
Крім того, на переконання колегії суддів, розглянувши викладене у вказаній заяві клопотання позивача про визнання поважною причини неявки представника НАК «Нафтогаз України» у судове засідання 19.01.2021 та відкладення розгляду справи на іншу дату, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов обґрунтованого висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За змістом статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з частиною 1 статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціатив
За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Порядок проведення підготовчого засідання визначено ст. 183 ГПК України, згідно з якою підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи наведені норми процесуального закону, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про неправомірність посилання суду першої інстанції на приписи ст. 202 ГПК України, які, на думку апелянта, підлягають застосуванню при розгляді справи по суті, а не на стадії підготовчого провадження.
Так, за приписами п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Як було зазначено вище, в обґрунтування викладеного у заяві про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції від 18.01.2021 клопотання про визнання поважною причини неявки представника НАК «Нафтогаз України» у судове засідання, призначене на 19.01.2021, позивач посилався на введення Кабінетом міністрів України карантину та погіршення погодних умов (різке зниження температури повітря. ожеледиця).
Жодних інших підстав неможливості участі уповноваженого представника позивача у справі у клопотанні про відкладення судового засідання позивачем не зазначено.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» з 08.01.2021 до 24.01.2021 на території України запроваджено карантин, судочинство в Україні на час ухвалення цієї постанови здійснюється в умовах карантину. Робота судових установ на час дії карантину не припиняється.
Позивачем не повідомлялося про зупинення або якісь інші зміни у графіку роботи НАК «Нафтогаз України» внаслідок обмежувальних карантинних заходів на виконання постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19» з 08.01.2021 до 24.01.2021, вказану обставину у заяві про відкладення судового розгляду справи не згадано та не подано будь-яких документів на підтвердження факту її існування.
При цьому, позивачем не зазначено причин, які безпосередньо перешкоджають йому забезпечити явку свого представника у судове засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
Як правильно зауважив суд першої інстанції, у даному випадку відсутні перешкоди для реалізації позивачем як учасником справи своїх процесуальних прав, у тому числі щодо участі у судових засіданнях, подання заяв та клопотань, пояснень суду, заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, але із дотриманням протиепідемічних заходів із застосуванням засобів індивідуального захисту.
Посилання позивача на погіршення погодних умов також правомірно відхилено місцевим господарським судом, оскільки суб'єктивне сприйняття керівником або уповноваженим представником позивача погодних умов як некомфортних для явки в судове засідання за умови роботи суду у цих же погодних умовах не є достатнім обґрунтуванням для визнання причини неявки представника позивача у судове засідання поважною.
Враховуючи відсутність належного обґрунтування клопотання позивача про відкладення судового розгляду, подання необґрунтованої заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у день проведення судового засідання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання позивача про визнання поважною причини неявки представника НАК «Нафтогаз України» у судове засідання та відкладення розгляду справи на іншу дату.
Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем у справі не вчинено жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2020, з огляду на те, що в останній судом не було зазначено таких вимог, а лише запропоновано позивачеві надати відповідь на відзив на позовну заяву, тобто неподання позивачем такої відповіді на відзив на позовну заяву є його правом, а не обов'язком.
Крім того, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем відзиву на позовну заяву до судового засідання, а судом першої інстанції такої обставини не встановлено, як і не встановлено порушення позивачем визначеного ухвалою від 21.12.2020 п'ятиденного строку з дня отримання відзиву на подання до суду відповіді на нього.
Разом з тим, помилковість висновку місцевого господарського суду про відсутність зацікавленості позивача у висловленні своєї правової позиції у справі з урахуванням наявності заперечень відповідача по суті спору, на переконання колегії суддів, жодним чином не вплинуло на правильність вирішення судом питання про залишення без розгляду позову НАК «Нафтогаз України», виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №908/104/18 викладений висновок щодо застосування вказаної норм права, згідно з яким у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів.
Згідно з п.4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Відповідні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 904/10074/17.
У постановах від 16.08.2018 у справі № 910/23344/17, від 15.01.2019 у справі №914/794/18, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18 Верховний Суд зазначив, що аналіз положень статей 202, 226 ГПК України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення про причини такої неявки позивача лише за наявності двох умов - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та одночасно якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Так, у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що положення ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду. У зв'язку з викладеним, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відійти від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020 у справі №904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у вищевказаній постанові зауважила, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем, належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, не було подано до суду відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності, натомість, в порушення вимог ч. 2 ст. 197 ГПК України у день судового засідання подано заяву про участь у даному судовому засіданні у режимі відеоконференції з викладеним у ній необґрунтованим клопотанням про визнання поважною причини неявки у судове засідання представника НАК «Нафтогаз України» та відкладення розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи неявку позивача у судове засідання без поважних причин, правомірність відмови у задоволенні клопотання позивача про визнання поважною причини неявки його представника у судове засідання та відкладення розгляду справи, а також неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування імперативних приписів процесуального закону та залишення позову НАК «Нафтогаз України» без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас, як правильно зауважив суд першої інстанції, у даному випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Доводи апелянта про те, що господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення позову НАК «Нафтогаз України» до АТ «Облтеплокомуненерго» про стягнення 29 644 354,66 грн без розгляду.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом Чернігівської області від 19.01.2021 у справі №927/1216/20 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга НАК «Нафтогаз України» - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 19.01.2021 у справі №927/1216/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Чернігівської області від 19.01.2021 у справі №927/1216/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/1216/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 30.03.2021.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді В.В. Куксов
М.Г. Чорногуз