ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 березня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/594/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання Соловйова Д.В.;
За участю представників:
Від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" - Бабенко Н.С., довіреність № 1098, від 20.07.20;
від Приватного підприємства "ТОПРАК АГРО" - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020
по справі №916/594/20
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк"
до відповідача-1: Приватного підприємства "ТОПРАК АГРО"
до відповідача-2: ОСОБА_1
про стягнення 624 086,20 грн.,
(суддя першої інстанції: Волков Р.В. , дата та місце ухвалення рішення: 13.10.2020, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, просп.Шевченка, 29)
У березні 2020 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ТОПРАК АГРО" (далі - ПП "ТОПРАК АГРО"), ОСОБА_1 про стягнення 634014,37 грн. 13.10.2020 провадження у справі закрито в частині стягнення 9928,17 грн.
Позивач в обґрунтування вимог посилається на укладення між позивачем та ПП "Топрак Агро" кредитних договорів:
-№281 від 28.09.2018, відповідно до якого Банк надав ПП "Топрак Агро" кредитні кошти у розмірі 470000,00 грн. зі сплатою 18,5% річних, в забезпечення кредитного договору укладено договір поруки №281/2 між Банком та ОСОБА_1 ;
-№303 від 28.03.2019, відповідно до якого Банк надав ПП "Топрак Агро" кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн. зі сплатою 20,5% річних, в забезпечення кредитного договору укладено договір поруки №303/2 між Банком та ОСОБА_1 .
Зазначає, що станом на 01.02.2020 заборгованість за кредитним договором №281 складає 364582,10 грн., з яких 287000,00 грн. строкового боргу по кредиту; 61559,97 грн. простроченого боргу по кредиту; 5461,99 грн. строкових відсотків по кредиту; 5477,59 грн. прострочених відсотків по кредиту; 3982,27 грн. пені за непогашення кредиту; 468,57 грн. пені за непогашення відсотків; 414,13 грн. відсотків річних по простроченому основному боргу, 22,75 грн. відсотків річних по прострочених відсотках; 150,83 грн. інфляційних втрат по простроченому основному боргу, 43,30 грн інфляційних втрат по прострочених відсотках.
Також позивач вказує, що станом на 01.02.2020 заборгованість за кредитним договором №303 складає 269432,27 грн., з яких 200000,00 грн. строкового боргу по кредиту; 55567,51 грн. простроченого боргу по кредиту; 4437,78 грн. строкових відсотків по кредиту; 4450,58 грн. прострочених відсотків по кредиту; 3968,09 грн. пені за непогашення кредиту; 379,01 грн. пені за непогашення відсотків; 410,51 грн. відсотків річних по простроченому основному боргу, 38,70 грн. відсотків річних по прострочених відсотках; 144,85 грн. інфляційних втрат по простроченому основному боргу, 35,24 грн. інфляційних втрат по прострочених відсотках.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 позов АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ПП "ТОПРАК АГРО" ; ОСОБА_1 про стягнення 624086,20 грн. задоволено частково; стягнуто солідарно з ПП "ТОПРАК АГРО" та ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 281522,41 грн. строкового боргу, 61559,97 грн. простроченого боргу, 2827,14 грн. прострочених відсотків, 2013,41 грн. пені за непогашення кредиту, 288,33 грн. пені за непогашення відсотків, 227,14 грн. відсотків річних за основним боргом, 22,75 грн. відсотків річних по прострочених відсотках, 150,83 грн. інфляційних втрат по простроченому боргу, 43,30 грн. інфляційних втрат по прострочених відсотках, - за кредитним договором №281 від 28.09.2018, та 195549,42 грн. строкового боргу, 55567,51 грн. простроченого боргу, 2297,07 грн. прострочених відсотків, 2087,43 грн. пені за непогашення кредиту, 232,65 грн. пені за непогашення відсотків, 209,80 грн. відсотків річних по простроченому боргу, 38,70 грн. відсотків річних по прострочених відсотках, 144,85 грн. інфляційних втрат по простроченому боргу, 35,24 грн. інфляційних втрат по прострочених відсотках, - за кредитним договором №303 від 28.03.2019; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, АТ «Державний ощадний банк» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №281 від 28.09.2018 на загальну суму 10448,53 грн. та за кредитним договором №303 від 28.03.2019 на загальну суму 8819,02 грн. скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.
АТ «Державний ощадний банк України» вважає, що судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині відмови АТ «Ощадбанк» у задоволенні частини позовних вимог.
Апелянт звертає увагу, що сторони в кредитному договорі узгодили всі умови, в тому числі термін користування кредитом до 27.09.2021 та 30.11.2021 (включно), строки і порядок нарахування процентів та дію договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.2.7.6 Кредитних договорів, після відкликання кредиту (16.01.2020), дія договору не припинилася, оскільки він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.2.7.6), а отже умови кредитного договору зберігають свою дію.
Апелянт вказує, що нарахування Банком процентів після пред'явлення та отримання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту, враховуючи приписи ч.2 ст.62 Цивільного кодексу України, умови кредитних договорів, в тому числі пп.2.7.6 щодо нарахування процентів до повного погашення заборгованості, не суперечить ні умовам договору, ні правовим висновкам Верховного Суду щодо нарахування процентів за неправомірне користування грошовими коштами.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20 залишено без руху.
21.12.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1051 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження по справі №916/594/20 за апеляційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 розгляд справи №916/594/20 призначено у судовому засіданні на 01.03.2021 року о 15-00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 розгляд справи перенесено на 15.03.2021 о 16-00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні по справі №916/594/20 до 29.03.2021 року до 14-30 год.
Відповідачі не скористались своїм правом та не направили суду відзиви на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
24.03.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, які за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно з приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, зазначені додаткові пояснення скаржника суд залишає без розгляду як такі, що подані з порушенням встановленого процесуального строку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення в цій частині - про задоволення позовних вимог.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2018 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та Приватним підприємством "Топрак Агро" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №281 (далі - Договір).
Відповідно до п.2.1. вказаного Договору Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі 470000,00 грн. та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з п.2.2. Договору Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 27.09.2021.
Згідно з п. 2.3. Договору сторони погодили погашення Кредиту в строки згідно встановленого графіку.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, зокрема, якщо буде встановлено випадок невиконання/порушення положень/умов цього Договору та/або Документів забезпечення (п.2.6.5.).
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом Сторони повинні керуватися наступним:
Пунктом 2.7.1.1. встановлено, що розмір процентної ставки становить 18,5% річних - застосовується за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в пп.2.7.1.2. цього Договору.
Згідно з п.2.7.1.2. розмір процентної ставки 20,5% річних застосовується за наявності порушення Позичальником зобов'язання(ань) встановленого(них) пунктом 5.3.7. цього Договору.
Згідно з п.5.3.7 Договору Позичальник зобов'язаний, починаючи з першого числа третього календарного місяця від дати укладення цього Договору забезпечити щоквартальне надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в Банку, в обсязі не менше 100% відсотків від загальної суми надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті в Банку та інших банках України в такому кварталі, що визначаються виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих Позичальника.
Відповідно до п.2.7.6. Договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором. При нарахуванні процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.
Згідно з п.2.7.7. Договору порядок сплати процентів: нараховані за період з дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням пп.2.7.8. цього Договору) сплачуються Позичальником не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу.
У випадку, зазначеному в пп.2.7.1.2. цього Договору процентна ставка в розмірі, зазначеному в пп. 2.7.1.2. цього Договору, нараховується починаючи з першого дня кварталу, що слідує за кварталом, в якому відбулось порушення зобов'язань Позичальника, зазначене в пп.2.7.1.2. цього Договору, та закінчуючи останнім днем кварталу, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане (п.2.7.8.)
Згідно з п.2.8 Договору з метою виконання Зобов'язання (погашення Основної суми боргу (її частини) та/або сплати процентів та/або комісійних винагород та/або інших платежів за цим Договором) Позичальник, шляхом надання Банку розрахункового документу, направляє кошти на погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку(ів) Позичальника). Таке погашення проводиться з використанням рахунку НОМЕР_1 (код Банку 328845) у валюті, що передбачена умовами цього Договору для кожного виду платежу та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням з дотриманням умов, передбачених п.2.9 цього Договору. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснити зарахуванням коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним Зобов'язанням в порядку, визначеному в.2.9 цього Договору.
Відповідно до п.3.1.3. Договору будь-яке невиконання Позичальником Зобов'язання або його частини у строки, визначені цим Договором, породжує у Банка право відмовити в наступній видачі Кредиту, а у Позичальника створює обов'язок достроково погасити заборгованість за цим Договором у повному обсязі.
Згідно з п.3.3.1. Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, відкликати Кредит та вимагати (в порядку, визначеному пп.3.3.2 цього Договору) повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо, зокрема, Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
Пунктом 3.3.2. Договору встановлено, що відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених пп.3.3.1 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п.10.4 цього Договору, вимоги про відкликання Кредиту. Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов'язаний не пізніше 25 Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п.4.1. Договору виконання Позичальником Зобов'язання за цим Договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується, зокрема, порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - п.4.1.2.
Пунктом 7.2.1. Договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником строків виконання Зобов'язання щодо погашення Основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування Кредитом Банк має право застосувати до позичальника пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.
Між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Кредитор або Банк) та громадянином України ОСОБА_1 (далі - Поручитель) 28.09.2018 укладено Договір поруки №281/2, відповідно до п.2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Підпунктом 2 пункту 1.1. Договору поруки встановлено, що в цьому договорі Кредитним договором є - Кредитний договір №281 від 28.09.2018, укладений між Кредитором та Боржником - Приватне підприємство "Топрак Агро", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладання.
Підпунктом 11 пункту 1.1. Договору поруки визначено, що зобов'язаннями вважаються зобов'язання у повному обсязі або окремій його частини, що випливають з Кредитного договору, в тому числі, але не виключно, повернути Кредитору кредитні кошти у розмірі 470000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 27.09.2021, сплатити Кредитору проценти за користування кредитом, сплатити комісійні винагороди, штрафні санкції, відшкодувати збитки тощо.
Відповідно до п.2.2. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником Зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування Кредитом та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту, щодо повернення Кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора та/або щодо сплати комісійних винагород в строки визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору.
Згідно з п.2.3. Договору порукою за цим Договором без отримання додаткової згоди Поручителя у повному обсязі також забезпечується зміни умов Зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов Кредитного договору. Обсяг зобов'язань Поручителя за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим Договором) Зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення Зобов'язання (п.2.4.).
Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п.2.5 Договору).
Згідно з п.3.2.2. Договору у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним Зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником Зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення Вимоги Кредитором та в обсязі, визначеному у Вимозі.
17.12.2019 ПП "Топрак Агро" було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2051/104199/2019-15/ВИХ (а.с.128), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 361362,70 грн.
17.12.2019 ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2052/104200/2019-15/ВИХ (а.с.125), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 361362,70 грн.
Відправлення вимог підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист, накладними (а.с.129, 130).
Крім того, 28.03.2019 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) та Приватним підприємством "Топрак Агро" (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №303 (далі - Договір).
Відповідно до п.2.1. Договору Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит у розмірі 300000,00 грн. та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з п.2.2. Договору Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 30.11.2021.
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили погашення Кредиту в строки згідно встановленого графіку.
Згідно з п.2.6. Договору Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, зокрема, якщо буде встановлено випадок невиконання/порушення положень/умов цього Договору та/або Документів забезпечення (п.2.6.5.).
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом Сторони повинні керуватися наступним:
Пунктом 2.7.1.1. встановлено, що розмір процентної ставки становить 20,5% річних - застосовується за відсутності підстав для застосування розміру процентної ставки, зазначеного в пп.2.7.1.2. цього Договору.
Згідно з п.2.7.1.2. розмір процентної ставки 20,5% річних застосовується за наявності порушення Позичальником зобов'язання(ань) встановленого(них) пунктом 5.3.7. цього Договору.
Згідно з п.5.3.7 Договору Позичальник зобов'язаний, починаючи з першого числа другого календарного місяця від дати укладення цього Договору забезпечити щоквартальне надходження грошових коштів на поточні рахунки, відкриті в Банку, в обсязі не менше 90% відсотків від загальної суми надходжень грошових коштів на всі поточні рахунки Позичальника, відкриті в Банку та інших банках України в такому кварталі, що визначаються виходячи з даних щоквартальних довідок всіх обслуговуючих Позичальника.
Відповідно до п.2.7.6. Договору проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на Основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту включно, та до повного погашення Основної суми боргу за цим Договором. При нарахуванні процентів день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.
Згідно з п.2.7.7. Договору порядок сплати процентів: нараховані за період з дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням пп.2.7.8. цього Договору) сплачуються Позичальником не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення Кредиту - одночасно з погашенням всієї Основної суми боргу.
У випадку, зазначеному в пп.2.7.1.2. цього Договору процентна ставка в розмірі, зазначеному в пп. 2.7.1.2. цього Договору, нараховується починаючи з першого дня кварталу, що слідує за кварталом, в якому відбулось порушення зобов'язань Позичальника, зазначене в пп.2.7.1.2. цього Договору, та закінчуючи останнім днем кварталу, в якому таке зобов'язання буде виконане/дотримане (п.2.7.8.)
Згідно з п.2.8 Договору з метою виконання Зобов'язання (погашення Основної суми боргу (її частини) та/або сплати процентів та/або комісійних винагород та/або інших платежів за цим Договором) Позичальник, шляхом надання Банку розрахункового документу, направляє кошти на погашення заборгованості за цим Договором (крім випадку, коли погашення здійснюється шляхом договірного списання Банком коштів з рахунку(ів) Позичальника).
Відповідно до п.3.1.3. Договору будь-яке невиконання Позичальником Зобов'язання або його частини у строки, визначені цим Договором, породжує у Банка право відмовити в наступній видачі Кредиту, а у Позичальника створює обов'язок достроково погасити заборгованість за цим Договором у повному обсязі.
Згідно з п.3.3.1. Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, відкликати Кредит та вимагати (в порядку, визначеному пп.3.3.2 цього Договору) повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо, зокрема, Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
Пунктом 3.3.2. Договору встановлено, що відкликання Банком Кредиту з підстав, визначених пп.3.3.1 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному п.10.4 цього Договору, вимоги про відкликання Кредиту. Після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання Кредиту, Позичальник зобов'язаний не пізніше 25 Банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п.4.1. Договору виконання Позичальником Зобов'язання за цим Договором (у тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується, зокрема, порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) - п.4.1.2.
Пунктом 7.2.1. Договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником строків виконання Зобов'язання щодо погашення Основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування Кредитом Банк має право застосувати до позичальника пеню на користь Банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.
Між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - Кредитор або Банк) та громадянином України ОСОБА_1 (далі - Поручитель) 28.03.2019 укладено Договір поруки №303/2, відповідно до п.2.1. якого Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Підпунктом 2 пункту 1.1. Договору поруки встановлено, що в цьому договорі Кредитним договором є - Кредитний договір №303 від 28.03.2019, укладений між Кредитором та Боржником - Приватне підприємство "Топрак Агро", а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього Договору та можуть бути укладені після його (цього Договору) укладання.
Підпунктом 11 пункту 1.1. Договору поруки визначено, що зобов'язаннями вважаються зобов'язання у повному обсязі або окремій його частини, що випливають з Кредитного договору, в тому числі, але не виключно, повернути Заставодержателю кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн. із терміном повернення не пізніше 30.11.2021, сплатити Кредитору проценти за користування кредитом, сплатити комісійні винагороди, штрафні санкції, відшкодувати збитки тощо.
Відповідно до п.2.2. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі: повного чи часткового невиконання Боржником Зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування Кредитом та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту, щодо повернення Кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора та/або щодо сплати комісійних винагород в строки визначені кредитним договором; не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Кредитного договору.
Згідно з п.2.3. Договору порукою за цим Договором без отримання додаткової згоди Поручителя у повному обсязі також забезпечується зміни умов Зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов Кредитного договору. Обсяг зобов'язань Поручителя за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим Договором) Зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення Зобов'язання (п.2.4.).
Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п.2.5 Договору).
Згідно з п.3.2.2. Договору у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним Зобов'язанням, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником Зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
У випадку направлення Кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення Вимоги Кредитором та в обсязі, визначеному у Вимозі (п. 3.2.7).
17.12.2019 ПП "Топрак Агро" було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2053/104201/2019-15/ВИХ (а.с.127), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 266315,91 грн.
17.12.2019 ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2054/104202/2019-15/ВИХ (а.с.126), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 266315,91 грн.
Відправлення вимог підтверджується копіями описів вкладення у цінний лист, накладними (а.с.129, 130).
Невиконання відповідачами зобов'язань за кредитними договорами стали підставою для звернення АТ «Ощадбанк» до Господарського суду Одеської області з відповідними позовними вимогами про стягнення суми основного боргу, відсотків, пені, 3% річних та інфляційних.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ст. 530 Цивільного кодексу України)
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, - такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження в даній справі є відмова суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №281 від 28.09.2018, а саме: строкових відсотків у розмірі 5461,99 грн., прострочених відсотків - 2650,45 грн., пені - 1968,86 грн., пені за відсотками - 180,24 грн., 3% річних - 186,99 грн.; за кредитним договором №303 від 28.03.2019, а саме: строкових відсотків у розмірі 4437,78 грн., прострочених відсотків - 2153,51 грн., пені - 1880,66 грн., пені за відсотками - 146,36 грн., 3% річних - 200,71 грн. Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення, яким вимоги банку задовольнити у повному обсязі.
В частині задоволення позовних вимог рішення місцевого господарського суду не оскаржується, у зв'язку з чим судовою колегією не переглядається відповідно до вимог ст.269 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення боржником строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв'язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов'язання, враховуючи, що згідно з пунктом 22 частини 1 статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України. Відповідне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16.
Відповідно до ч.1, 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Проценти, встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
В обґрунтування твердження про те, що банк не позбавлений права на отримання належних йому процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості, апелянт посилається на умови укладених між сторонами Кредитних договорів, а саме п.2.7.6 договорів.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 відступила від висновку, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі №913/11/18, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначивши, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04.06.2020 у справі № 902/5/19, у разі, якщо сторони бажають врегулювати свої правовідносини щодо стягнення річних у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України іншим способом, ніж той який передбачено цією нормою, то таке регулювання повинно бути самостійною умовою договору, воно не може ототожнюватися з умовами договору про стягнення процентів за правомірне користування кредитом, передбаченими у порядку статті 1048 Цивільного кодексу України, оскільки законодавець не ототожнює підстави правомірного та неправомірного користування кредитними коштами.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.05.2019 у справі № 910/18618/17, від 10.11.2020 у справі № 916/4932/15, від 24.09.2020 у справі № 905/2852/16, від 02.07.2020 у справі № 910/18618/17.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, надаючи оцінку змісту п.2.7.6 кредитних договорів (на які посилається апелянт і в якому сторони визначили, що проценти нараховуються до повного погашення заборгованості за договором), у системному взаємозв'язку з іншими умовами договору, вищенаведеними нормами чинного законодавства та практики їх застосування Верховним Судом України, а також враховуючи, що самостійних умов щодо стягнення процентів річних за прострочення повернення кредитних коштів в інший спосіб, ніж той, що передбачений статтею 625 ЦК України, кредитний договір не містить - слід звернутися до принципу Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dоminant influence of one party).
Аналогічні висновки щодо застосування частини першої статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/3262/16 тощо.
Стосовно доводів апелянта та посилань на умови пп.2.7.6 кредитних договорів колегія суддів зазначає, що для правильного застосування вищенаведених норм чинного законодавства дійсно слід встановити дату початку періоду прострочення боржника, за який проценти нараховуються не в порядку ст.1048 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі мали місце юридично значимі обставини, внаслідок яких права та обов'язки сторін вищевказаного договору, зокрема, в частині настання строків виконання зобов'язань, змінилися.
Так, як зазначалося раніше, 17.12.2019 ПП "Топрак Агро" було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2051/104199/2019-15/ВИХ (а.с.128), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 361362,70 грн.
17.12.2019 ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№113.20-13/2052/104200/2019-15/ВИХ (а.с.125), в якій зазначено, що банк вимагає повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування Кредитом та інших платежів станом на 01.12.2019 на суму 361362,70 грн.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що з моменту пред'явлення вимоги 17.12.2019 банк змінив строк виконання зобов'язання по договору і втратив право нарахування передбачених договором відсотків за користування коштами.
Як вбачається з системного аналізу норм цивільного законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (відповідні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12).
У разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Таку правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/4693/15.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, з огляду на наявні матеріали справи, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду, перевіривши здійснені судом першої інстанції розрахунки, погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №281 від 28.09.2018, а саме: строкових відсотків у розмірі 5461,99 грн., прострочених відсотків - 2650,45 грн., пені - 1968,86 грн., пені за відсотками - 180,24 грн., 3% річних - 186,99 грн.; за кредитним договором №303 від 28.03.2019, а саме: строкових відсотків у розмірі 4437,78 грн., прострочених відсотків - 2153,51 грн., пені - 1880,66 грн., пені за відсотками - 146,36 грн., 3% річних - 200,71 грн.
Відповідно, господарський суд правомірно відмовив також у похідних позовних вимогах - щодо стягнення нарахувань на суму процентів за користування кредитом, а саме, трьох процентів річних за період з 14.09.2015 по 18.12.2018 в сумі 103291,30 грн. та інфляційних втрат за період з жовтня 2015 року по листопад 2018 року в сумі 427741,49 грн.
В частині задоволення позовних вимог, як уже зазначалося, рішення суду першої інстанції у даній справі не оскаржено в апеляційному порядку.
Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони спростовуються вищевикладеним, а також не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
За таких обставин, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20 залишається без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 по справі №916/594/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 31.03.2021 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош