Ухвала
Іменем України
30 березня 2021року
м. Київ
справа № 757/60533/16-к
провадження № 51-3753ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на зазначену ухвалу слідчого судді на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду
та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Суть доводів ОСОБА_4 зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Зазначає, що нормами Конституції України визначено право на оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020, яким визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додану до неї копію судового рішення, Верховний Суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, доданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Як вбачається з касаційної скарги та копії оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність посадових осіб СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя ухвалою від 06 лютого 2018 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_4 відмовив.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_4 неодноразово оскаржував його до апеляційного суду з поданням відповідних апеляційних скарг, у яких порушував питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення його скарги.
Апеляційний суд ухвалами від 03 квітня 2018 року та 03 березня 2021 року (оскаржувана ухвала), відмовив у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4 .
Як убачається зі змісту оскржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді було прийнято на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому доводи у касаційній скарзі ОСОБА_4 про незаконність ухвали апеляційного суду від 06 липня 2020 року з огляду на Рішення Конституційного Суду від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 є безпідставними.
Так, зазначеним Рішенням визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Тобто вказане положення ч. 3 ст. 307 КПК України втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Статтею 5 КПК України передбачено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до висновку, сформульованого у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 лютого 2021 року (справа № 133/3337/19, провадження № 51-453 кмо 20), оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто з 17 червня 2020 року. Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року, і на час ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року
№ 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
ОСОБА_4 01 липня 2020 року подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року.
Перед апеляційним судом ставилось питання про перевірку ухвали слідчого судді, яка була постановлена до ухвалення Конституційним Судом України зазначеного вище Рішення, і відповідно до редакції ч. 3 ст. 307 КПК України, що діяла на момент постановлення відповідної ухвали, не підлягала оскарженню в апеляційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді, оскільки це рішення не підлягало оскарженню в апеляційному порядку відповідно до статті 307 КПК України.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, прийняв обґрунтоване рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження. Колегія суддів вважає таке рішення обґрунтованим, оскільки воно постановлене із дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Верховним Судом не встановлено обставин, які були б підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції за доводами касаційної скарги ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3