Ухвала
Іменем України
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 208/1280/19
провадження № 51- 1575 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року,
встановив:
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці.
Не погоджуючись з указаним вироком місцевого суду, ОСОБА_5 поза межами строку на апеляційне оскарження звернувся з апеляційною скаргою, в якій порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року відмовлено, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року повернуто особі, яка її подала.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить переглянути вказану ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати згадану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що після проголошення вироку ним було роз'яснено ОСОБА_5 підстави та право на подання апеляційної скарги, проте ОСОБА_5 повідомив, що не має наміру оскаржувати вирок. В день проголошення вироку ОСОБА_5 написав розписку про отримання копії вироку, але не отримав її.
Потім його позиція змінилася, він подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року . У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_5 пояснив, що з текстом вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року він ознайомився в жовтні 2020 року у виправній колонії.
В обґрунтування відмови в поновленні строку апеляційного оскарження апеляційний суд зазначив, що обвинувачений був присутній під час проголошення вироку , йому було роз'яснено порядок і строки його оскарження, копію цього вироку, згідно з даними розписки, ОСОБА_5 отримав в той же день.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на вирок суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до правил п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Частиною 6 ст. 399 КПК України визначено, що ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалений у судовому засіданні 29 квітня 2020 року за участю обвинуваченого. Крім того, всім присутнім в залі судового засідання було оголошено та роз'яснено порядок і строки його оскарження.
Копія вироку суду першої інстанції від 29 квітня 2020 року ОСОБА_5 була отримана 29 квітня 2020 року, що підтверджується відповідною розпискою.
Останній день для подання апеляційної скарги на зазначений вирок припадає на 29 травня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 лише 22 жовтня 2020 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження на вирок суду від 29 квітня 2020 року, яка надійшла на адресу Дніпровського апеляційного суду 05 листопада 2020 року, тобто з пропуском 30-денного строку з дня отримання копії вироку.
При цьому, матеріали провадження не містять відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_5 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на вирок суду.
Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_5 підтвердив, що після проголошення вироку захисник ОСОБА_4 роз'яснив йому строк та порядок оскарження вироку, запропонував йому скласти апеляційну скаргу, однак він відмовився оскаржувати вирок суду.
За наслідками розгляду вказаного клопотання Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 23 грудня 2020 року відмовив в його задоволенні, та повернув ОСОБА_5 апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Приймаючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що обвинуваченим не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження вироку, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
Захисник ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі не навів фактів, які могли б свідчити про те, що обвинувачений не отримав копії вироку в день його проголошення та не пояснив, чому ОСОБА_5 написав розписку про його отримання. Місцевий суд не позбавив і не обмежив право ОСОБА_5 на отримання копії вироку, а відповідно й на його оскарження, враховуючи ще й те, що він був присутнім під час проголошення вироку та його інтереси у суді першої інстанції представляв захисник.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені ОСОБА_5 причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними і не перешкоджали ОСОБА_5 чи його захиснику реалізувати своє право на апеляційне оскарження та подати апеляційну скаргу в передбачений законом 30-денний термін, зважаючи на значний пропуск строку.
Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Касаційна скарга захисника ОСОБА_4 не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду, що наведені в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.
Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які б свідчили про необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року про залишення без задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2020 року та повернення його апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3