30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/24549/18
провадження № 61-3101ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
- встановити факт проживання однією сім'єю з 2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 її та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити, що її частка в праві спільної сумісної власності на майнові права за договором № 116/с від 06 липня 2016 року (ексклюзивні права на суборенду торгового об'єкту) становить 1/2;
- визнати за нею право власності на 1/2 частки майнових прав за договором № 116/с від 06 липня 2016 року (ексклюзивні права на суборенду торгового об'єкту) в порядку спадкування.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року, здана до поштового відділення зв'язку 26 лютого 2021 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме, заявнику запропоновано звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року.
У березні 2021 року на адресу Верховного Суду заявник надіслала клопотання, в якому просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію постанови Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року отримала 28 січня 2021 року, в підтвердження чого надає копію оскаржуваного судового рішення, з якого вбачається, що копія постанови Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року виготовлена секретарем суду 28 січня 2021 року.
Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає, що:
- апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, 30 листопада 2020 року у справі № 638/20596/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 травня 2020 року та постанови Харківського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Київського районного суду м. Харковасправу № 640/24549/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.
Надіслати учаснику справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити його право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко