Ухвала
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 295/15914/19
провадження № 61-2264ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від
27 січня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 лютого
2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
15 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для надання:
підписаної касаційної скарги у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додання до неї копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;
документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку
і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Скаржника повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
10 березня 2021 року указану ухвалу Верховного Суду було отримано скаржником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
25 березня 2021 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про зупинення постанови Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року. В заяві скаржник зазначає, що касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Разом з тим, скаржник не подав до Верховного Суду: підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додання до неї копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Тому недоліки, вказані в ухвалі Верховного Суду від 25 лютого 2021 року, не усунуто.
Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження
у справі.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 27 січня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков