04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 752/431/20
провадження № 61-2257ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівест», підписаною Домашенком Олексієм Євгеновичем , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до моторного (транспортного) страхового бюро, третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 51 185,11 грн компенсації майнової шкоди та судовий збір.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року в складі судді Мазур Ю. Ю., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в складі колегії суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О., у задоволенні позову відмовлено.
12 лютого 2021 року ПрАТ «Страхова компанія «Юнівест» засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 752/431/20 становить 51 185,11 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною у силу вимог закону.
У касаційній скарзі ПрАТ «СК «Юнівест» посилається на те, що справа: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки відсутня правозастосовча практика щодо того, ким відшкодовується шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, винуватцем якої є учасник бойових дій; становить значний суспільний інтерес для учасників бойових дій та осіб, які звільняються від обов'язкового страхування, однак користуються транспортними засобами з діючим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також для осіб, які є потерпілими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та не знають куди звернутися для отримання належного страхового відшкодування, що призводить до затягування часу для отримання коштів, чим порушуються їх права; проте, не обґрунтовує, чому саме ця справа становить значний суспільний інтерес або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівест», підписаною Домашенком Олексієм Євгеновичем , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук