Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 320/7615/17
провадження № 61-13697св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на постанову Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякової О. З.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області звернулась з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що 10 квітня 2007 року між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 3,4048 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Костянтинівської сільської ради в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування механізованого току.
Умовою зазначеного договору оренди (п.9) є річна орендна плата за землю встановлена в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18 947,71 грн, а на 2008 рік у розмірі 2 % - 12 631,80 грн.
01 жовтня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до пункту 8 договору, фразу: «терміном на два роки» змінено на фразу «терміном на 49 років без зміни цільового використання землі», пункт 9 договору «Орендна плата» викладений в новій редакції: «Орендна плата встановлена в грошовій формі та визначається сторонами у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки - 22 441,04 грн».
29 січня 2016 року рішенням Костянтинівської сільської ради № 22 встановлено розміри орендної плати, де розмір становить 5 % від нормативної грошової оцінки землі.
Відповідачу поштою направлено проєкт додаткової угоди.
30 серпня 2016 року та 03 травня 2017 року від відповідача надійшли листи про відмову від укладання додаткової угоди стосовно змін розміру орендної плати.
Посилаючись на зазначені обставини просили суд зобов'язати ОСОБА_1 укласти додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки з 04 березня 2016 року згідно з рішенням Костянтинівської сільської ради № 23, а саме: № 040727200023 від 02 липня 2007 року щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 3,4048 га, згідно проекту угоди № 2 та зареєструвати її відповідно до вимог чинного законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року позов задоволений повністю.
Зобов'язано ОСОБА_1 укласти додаткову угоду щодо внесення змін з 04 березня 2016 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_1 , № 040727200023 від 10 квітня 2007 року, щодо земельної ділянки площею 3,4048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з проектом угоди № 2 відносно зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 2 941 840 грн. 32 коп, та відповідно зміни орендної плати з 3 % до 5 % від цієї нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 600 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач при вирішенні питання встановлення розмірів орендної плати за використання земель в с. Костянтинівка, а саме: для категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням: ведення товарного сільськогосподарського виробництва встановлено розмір орендної ставки 5 % від нормативної грошової оцінки земель, діяв на підставі вимог чинного законодавства, а отже відмова відповідача від укладення додаткової угоди стосовно зміни розміру орендної плати призводить до порушення прав позивача у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки - залишено без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не ставив питання про розірвання договору у зв'язку зі зміною істотних умов або порушенням відповідачем умов договору, хоча зі змісту договору (п.9-13.) вбачається, що орендна плата не є змінною та умови договору про розмір орендної плати переглядаються один раз на два роки шляхом укладення додаткової угоди за взаємною згодою сторін. Укладення додаткової угоди шляхом встановлення судовим рішенням відповідного примусу - законом не передбачено. Захист порушеного цивільного права може здійснюватися у спосіб, встановлений законом або договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області через засоби поштового зв'язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року та залишити в силі рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 13 лютого 2019 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суд позбавив сільську раду права на захист своїх інтересів, оскільки вони не направляли жодного клопотання про слухання справи в порядку письмового провадження
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 320/7615/17 надійшли до Верховного Суду та 05 лютого 2020 року передані судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Судом встановлено, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 березня 2019 року призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У вступній частині оскаржуваної постанови від 10 червня 2019 року суд апеляційної інстанції також вказав на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Відповідно до частин першої та третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
У позовній заяві Костянтинівська сільська рада Мелітопольського району Запорізької області просила суд зобов'язати ОСОБА_1 укласти додаткову угоду щодо внесення змін з 04 березня 2016 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Костянтинівською сільською радою Мелітопольського району Запорізької області та ОСОБА_1 , № 040727200023 від 10 квітня 2007 року.
Таким чином, дана справа не є справою з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже, не підлягала розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена з порушенням норм процесуального права. Це унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 та 411 (у редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької областізадовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року скасувати.
Передати справу № 320/7615/17 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасована постанова Запорізького апеляційного суду від 10 червня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук