Постанова
Іменем України
24 березня 2021 року
м. Київ
справа № 686/14164/15-ц
провадження № 61-16568св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,
треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2020 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа - управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення органу місцевого самоврядування та договору дарування недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що 07 жовтня 2011 року на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А. І., він набув у власність земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та належала дарувальнику ОСОБА_4 на праві власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 12 листопада 2009 року, виданим на підставі рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 11 вересня 2009 року № 108.
У2014 році він виявив на належній йому на праві власності земельній ділянці факт знесення його паркану та облаштування меж нової земельної ділянки. Узв'язку з тим, що він та його сім'я з 2006 року користується вищевказаною земельною ділянкою, він негайно звернувся до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області з проханням вирішити питання щодо самовільного захоплення його ділянки невідомою особою, де йому порадили звернутись до управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області та повідомили, що облаштування паркану проводить ОСОБА_2 , який є власником суміжної земельної ділянки.
Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області своїм листом від 12 грудня 2014 року № 05-18/14872 відмовило йому у вирішені спірного питання та рекомендувало звернутись до землевпорядної організації з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
Внаслідокперевірки технічної документації, розробленої при виготовленні державного акта про право власності на належну йому земельну ділянку на відповідність відомостям, що містяться в Національній кадастровій системі, землевпорядною організацією було виявлено, що на вулиці, де знаходиться належна йому земельна ділянка, збільшилась кількість земельних ділянок, а саме: технічна документація містить чотири земельних ділянки, а в Національній кадастровій системі розташовано п'ять земельних ділянок майже в тих самих межах.
Крім того, при встановленні меж належної йому земельної ділянки землевпорядною організацією була встановлена невідповідність електронного документа (обмінного файлу) документації із землеустрою, а саме: каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки.
З метою усунення цих розбіжностей він звернувся до управління Держземагентства в Хмельницькому районі Хмельницької області із заявою про внесення змін до електронного документа (обмінного файлу) для приведення його у відповідність до матеріалів документації із землеустрою, а саме: каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки. Проте отримав рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) від 12 березня 2015 року № РВ-6800085432015 у зв'язку з перетином із земельною ділянкою 6825083600:03:007:1012, площа співпадає на 67,8647 %.
Разом з тим управління Держземагентства в Хмельницькій області не може повідомити причини, за яких координати поворотних точок меж належної йому земельної ділянки не відповідають даним, які наявні в Національній кадастровій системі, що підтверджується листом управління Держземагенства в Хмельницькій області від 10 червня 2015 року.
Позивач вважав, що ОСОБА_2 незаконно набув право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, оскільки відбулось її накладення на належну йому на праві власності земельну ділянку.
ОСОБА_2 не звертався до нього за погодженням меж земельної ділянки, як до власника суміжної земельної ділянки, попри те, що такий порядок передбачений чинним законодавством України.
Уквітні 2015 року йому стало відомо, що ОСОБА_2 відчужив вказану земельну ділянку ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки від 09 грудня 2014 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними: рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 20 вересня 2011 року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки, кадастровий номер 6825083600:03:007:1012; державний акт про право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, виданий 31 січня 2012 року на ім'я ОСОБА_2 ; договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений 09 грудня 2014 року приватним нотаріусом Гребенніковою О. І. за № 16.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 грудня 2016 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (а. с. 244, т. 1).
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2018 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третьої особі без самостійних вимог на предмет спору замість управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області залучено Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (а. с. 73, т. 2).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у висновку експерта від 04 вересня 2019 року № 169-171/18-26 встановлено, що порушення меж або накладання земельної ділянки, належної ОСОБА_3 , площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , площею 0,10 га, яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825083600:01:004:1611, відповідно до правовстановлюючих документів та проєкту землеустрою відсутнє.
Конфігурація земельної ділянки, визначена в графічних матеріалах (утому числі кадастровому плані земельної ділянки) даної технічної документації, не відповідає конфігурації земельної ділянки, визначеної каталогом координат, наявному в даній документації.
Технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку ОСОБА_4 , що надається для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд в мікрорайоні «Дехтярка» на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області не відповідає вимогам діючим на час її розробки законодавчим актам.
Отже, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав саме відповідачами.
При цьому суд зазначив, що непідписання ОСОБА_4 , як суміжним власником земельної ділянки, протоколу погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 при розробці проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області і складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
За висновками суду технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, виготовлена при оформленні права власності на земельну ділянку, належну позивачу, не є документом, створеним під час ведення Державного земельного кадастру, у зв'язку з чим, норми закону щодо пріоритету паперових носіїв над електронними носіями, на які посилався позивач, застосуванню не підлягають.
Порядок виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру визначений Законом України від 07 липня 2011 року № 3613-VI«Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 105.
ОСОБА_1 відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України та у визначеному ними порядку заходи щодо виправлення помилки у даних Державного земельного кадастру не здійснював, не заявлено таких вимог і до суду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, виготовлена при оформленні права власності на земельну ділянку, належну позивачу, не є документом, створеним під час ведення Державного земельного кадастру, у зв'язку з чим, норми права щодо пріоритету паперових носіїв над електронними носіями в цьому випадку застосуванню не підлягають. Заходи щодо виправлення помилки у даних Державного земельного кадастру позивачем не здійснювались, не заявлено таких вимог і до суду. Позивачем не ставилось питання про усунення перешкод у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, відповідності фактичного місця розташування його земельної ділянки та місця знаходження земельної ділянки, визначеної у технічній документації на його земельну ділянку.
Також суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову, а стосуються переоцінки доказів,, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням вимог процесуального права, тому апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.
Суд послався на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2019 року у справі № 635/3004/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/13783/15-ц, від 18 грудня 2019 року у справі 689/1754/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу 686/14164/15-ц з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру», про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку, рішення органу місцевого самоврядування та договору дарування недійсними призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що, затвердивши проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, як уповноважений орган, погодила ОСОБА_4 і ОСОБА_2 місце розташування виділеної у власність однієї і тієї самої земельної ділянки.
Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області рішенням від 20 вересня 2011 року № 03 передала у власність ОСОБА_2 ту саму земельну ділянку, яка рішенням від 11 вересня 2009 року № 108 уже передана у власність ОСОБА_4 . Зазначене підтверджується: висновком судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30 листопада 2016 року, яким установлено, що земельна ділянка ОСОБА_5 кадастровий номер 6825083600:03:007:1012 відповідно до меж, визначених правовстановлюючими документами, перетинається із земельною ділянкою кадастровий номер 6825083600:01:004:1611 відповідно до меж, визначених каталогом координат, наявним у технічній документації, площа перетинання становить 0, 0679га; висновком по першому питанню повторної комплексної судової земельно-технічної експертизи від 04 вересня 2019 року № 169-171/18-26 Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було підтверджено, що відповідно до технічної документації земельні ділянки його та ОСОБА_3 накладаються одна на одну, тобто є однією земельною ділянкою.
Судами першої та апеляційної інстанцій у порушення статей 77, 78, 110 ЦПК України не була надана відповідна оцінка зазначеним доказам, оскаржуваними судовими рішеннями не мотивовано відхилення висновку повторної комплексної судової земельно-технічної експертизи щодо накладання двох земельних ділянок одна на одну на підставі затверджених технічних документацій, внаслідок чого його право власності на земельну ділянку залишилось незахищеним.
Суди неправильно застосували положення частини другої статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр», відповідно до якої державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях. Так, відповідно до статей 7, 9, 18, 20, 21, 25, 79-1 Закону України «Про земельний кадастр» відомості про земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок, а устатті 26 цього Закону чітко вказано, що при відкритті Поземельної книги відомості до неї вносяться на підставі документації, яка подана для державної реєстрації земельної ділянки, тобто технічної документації. Отже, саме технічна документація єпервинним документом для внесення відомостей у Земельний кадастр та Поземельну книгу.
Судом першої та апеляційної інстанції протиправно використано дані, наявні в національній кадастровій системі, як правовстановлюючі документи.
Судами не надана належна правова оцінка повній завіреній копії Генерального плану Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та наявним у технічній документації позивача викопіюванням з Генерального плану Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області й Ситуаційного плану, згідно з якими по вулиці, де знаходиться належна йому земельна ділянка, зображено чотири ділянки і його ділянка є четвертою, останньою, яка межею Б-Г, зазначеній у акті погодження меж, межує із землями загального користування - дорогою.
Також суди, ураховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц, не надав належної правової оцінки підробленому підпису та напису ОСОБА_4 , наявному в акті погодження меж ОСОБА_2 , оскільки такий висновок може бути застосований лише за умови правомірних дій кожного із землекористувачів та при умові відсутності порушення прав будь кого із них. При цьому факт підробки підпису і напису в акті погодження меж є додатковим доказом того, що ОСОБА_2 , як зацікавлена особа, ще на етапі розробки своєї технічної документації свідомо порушив його права, що потягло за собою порушення меж належної йому земельної ділянки через накладення на неї іншої земельної ділянки.
У порушення частини другої статті 13 ЦПК України, частини сьомої статті 81 ЦПК України апеляційний суд протокольною ухвалою витребував від Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області додатковий письмовий доказ, а саме лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10 серпня 2020 року № 9- 22-0.6-1057/116-20 про описку в кадастровому номері державного акта про право власності позивача на земельну ділянку, якої немає. При цьому державний реєстратор визначав правильність кадастрового номера технічної документації від 2009 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року.
Крім того, апеляційний суд прийняв від представника відповідачів новий письмовий доказ - лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, який був отриманий на запит представника відповідача від 16 вересня 2020 року.
У порушення вимог статей 83, 367 ЦПК України апеляційний суд прийняв зазначений письмовий доказ без підтвердження направлення його копій усім учасникам по справі та без надання представником відповідача доказів неможливості надання нового письмового доказу в суді першої інстанції, в якому справа слухалась чотири роки або неможливості надати такий доказ в додатках до відзиву на апеляційну скаргу.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 12 вересня 2006 року № 3 вирішено за заявою ОСОБА_4 від 06 вересня 2006 року, який проживає у квартирі АДРЕСА_2 , передати йому безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в районі «Діхтярка» с. Лісові Гринівці.
За заявою ОСОБА_4 від 04червня 2007 року ПМП «Милосердя» була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, якийнадається для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд в мікрорайоні «Діхтярка», на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Згідноз наявноюу технічній документації довідкою Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 25 грудня 2007 року № 1243 відповідно до земельного кадастрового обліку в Лісовогринівецькій сільській раді Хмельницького району Хмельницької області за ОСОБА_4 рахувалась земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
З наявного в матеріалах технічної документації висновку Хмельницької районної державної адміністрації від 15 січня 2008 року № 58 вбачається, що, розглянувши матеріали ОСОБА_4 , технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, головний архітектор погодив указану земельну ділянку по АДРЕСА_3 на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішенням Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 11 вересня 2009 року № 108: затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на території Лісовогринівецької сільської ради ОСОБА_4 ; передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га на території Лісовогринівецької сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та інших споруд (присадибна ділянка); вирішено виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4 ; внесено відповідні зміни в земельно-облікові документи сільської ради.
На підставі вказаного рішення сільської ради 12 листопада 2009 року ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно з яким він є власником земельної ділянки кадастровий номер: 6825083600:01:004:1611, площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно з договором дарування земельної ділянки від 07 жовтня 2011 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, кадастровий номер: 6825083600:01:004:1611.
У висновку почеркознавчої експертизи від 27 лютого 2017 року № 3311 встановлено, що рукописний текст « ОСОБА_4 » у протоколі погодження (встановлення) зовнішніх меж землекористування від 20 квітня 2010 року наданому на експертизу, виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.
Рішенням Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 04 травня 2011 року № 06 за заявою від 04 травня 2011 року вирішено: дати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,10 га, якою він постійно користується по АДРЕСА_4 , з метою передачі у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; розроблений проєкт відведення подати на розгляд та затвердження Лісовогринівецької сільської ради для прийняття рішення про передачу земельної ділянки у власність.
За заявою ОСОБА_2 від 20 травня 2011 року Хмельницький районний відділ Хмельницької регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» розробив проєкт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 по АДРЕСА_4 на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Рішенням Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 20 вересня 2011 року № 03 вирішено: затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці і складання документу, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку; передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,10 га в межах населеного пункту с. Лісові Гринівці для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 ; виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 .
На підставі вказаного рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 31 січня 2012 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно з яким він є власником земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 09 грудня 2014 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6825083600:03:007:1012.
Згідно звитягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 грудня 2014 року власником земельної ділянки, кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) є ОСОБА_3 (1/1).
Рішенням державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до Державного земельного кадастру, у зв'язку з перетином його земельної ділянки з ділянкою 6825083600:03:007:1012 (площа співпадає на 67,8647 %).
Листом Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 10 червня 2015 року повідомлено ОСОБА_1 , що при порівняні координат поворотних точок меж належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611, які наявні в документації із землеустрою, згідно з якою була сформована вказана земельна ділянка, виявлено невідповідність даним, які наявні в Національній кадастровій системі. До 01 січня 2013 року адміністраторами системи ведення електронного реєстру земельних ділянок було державне підприємство «Центр Державного земельного кадастру». Внесення відомостей до Національної кадастрової системи здійснювалося Державним земельним агентством України на підставі відомостей наданих державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру». Земельні ділянки які зазначені у його листі з кадастровими номерами 6825083600:01:004:1611 та 6825083600:03:007:1012 були внесені до Реєстру земель державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», а у подальшому перенесені до Державного земельного кадастру.
Державними кадастровими реєстраторами управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області не вносились зміни до відомостей про координати поворотних точок меж вищевказаних земельних ділянок, тому повідомити про причини невідповідності вказаних відомостей, немає можливості.
Відповідно до листа управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області від 05 листопада 2015 року згідно з Національною кадастровою системою земельні ділянки кадастровий номер 6825083600:03:007:1012 та кадастровий номер 6825083600:01:004:1611 не пересікаються (не накладаються).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Частиною четвертою статті 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Пунктом 1 частини першої статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У висновку судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30 листопада 2016 року № 014/16 встановлено, що немає порушення меж або накладення земельної ділянки належної ОСОБА_3 , площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , площею 0,10 га, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької областікадастровий номер 6825083600:01:004:1611 відповідно до правовстановлюючих документів із землеустрою на ці земельні ділянки.
На підставі проведеного дослідження, наявних матеріалів цивільної справи № 686/14164/15-ц та, керуючись вимогами чинного (на відповідний період) законодавства України з питань землеустрою та землекористування, встановлено, що площа земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 вказана в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 117215, виданому на ім'я ОСОБА_4 , відповідає площі земельної ділянки, вказаній у Технічній документації 2007 року, а саме на Кадастровому плані та в Каталозі координат земельної ділянки.
Конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 зазначена в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 117215, виданому на ім'я ОСОБА_4 , не відповідає конфігурації земельної ділянки, вказаній в Технічній документації 2007 року, а саме на Кадастровому плані.
Конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 зазначена в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 117215, виданому на ім'я ОСОБА_4 , відповідає конфігурації земельної ділянки, вказаній в Технічній документації 2007 року, а саме в Каталозі координат, але розташування (в системі координат 1963 року) земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:01:004:1611 відповідно до правовстановлюючих документів не відповідає розташуванню земельної ділянки, визначеному Каталогом координат з Технічної документації 2007 року.
Також установлено, що не накладаються (перетинаються) межі земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 із межами земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:03:007:1012 згідно з координатами поворотних точок даних земельних ділянок, наявних у Національній кадастровій системі.
На підставі проведеного дослідження, враховуючи надані матеріали та вимоги чинного (на відповідний період) законодавства України з питань землеустрою та землекористування, встановлено, що за правилами оформлення надана на дослідження «Технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку ОСОБА_4 , що надається для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд у мікрорайоні «Діхтярка» на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області» відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. За складом та змістом надана на дослідження Технічна документація 2007року частково не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.
Згідно з висновком повторної земельно-технічної експертизи від 04 вересня 2019 року № 169-171/18-26:
- порушення меж або накладання земельної ділянки належної ОСОБА_3 , площею 0,10 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6825083600:03:007:1012, на земельну ділянку, належну ОСОБА_1 , площею 0,10 га, яка розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, кадастровий номер 6825083600:01:004:1611 відповідно до правовстановлюючих документів та проєкту землеустрою відсутнє, а відповідно до Технічної документації фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_3 порушують межі земельної ділянки ОСОБА_1 , утворюючи накладення земельних ділянок;
- площа та конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611, яка вказана в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 117215, виданому на ім'я ОСОБА_4 , відповідає площі та конфігурації земельної ділянки вказаній в каталозі координат зовнішньої межі земельної ділянки Технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , що надається для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд в мікрорайоні «Дегтярка» на території Лісовогринівецької сільської ради, а конфігурація земельної ділянки, визначеної в графічних матеріалах (в тому числі кадастровому плані земельної ділянки) - не відповідає. Конфігураціяземельної ділянки, визначена в графічних матеріалах (в тому числі кадастровому плані земельної ділянки) даної Технічної документації не відповідає конфігурації земельної ділянки визначеної каталогом координат, наявному в даній документації;
- межі земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 із межами земельної ділянки із кадастровим номером 6825083600:03:007:1012 згідно з координатами поворотних точок даних земельних ділянок, наявних в Національній кадастровій системі, не накладаються (не перетинаються).
Технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку ОСОБА_4 , що надається для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд у мікрорайоні «Діхтярка» на території Лісовогронівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області не відповідає вимогам діючим на час її розробки законодавчим актам.
У зв'язку із відсутністю вихідних даних (матеріалів польових геодезичних робіт, відомостей обробки теодолітного ходу та обчислення площі) надати відповідь чи містяться у даній документації із землеустрою технічні або інші помилки, які унеможливлюють визначення конфігурації та місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6825083600:01:004:1611 не вбачається за можливе.
Відповідно до пункту 4 розділу VІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки), такі помилки, за згодою власника земельної ділянки, можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
Судом установлено, що при встановленні меж належної позивачу земельної ділянки землевпорядною організацією була виявлена невідповідність електронного документа (обмінного файлу) документації із землеустрою, а саме каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки.
З метою усунення даних розбіжностей він звернувся до управління Держземагентства в Хмельницькому районі із заявою про внесення змін до електронного документа (обмінного файлу) з метою приведення його у відповідність до матеріалів документації із землеустрою, а саме каталогу координат зовнішніх меж земельної ділянки.
Рішенням державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області від 12 березня 2015 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до Державного земельного кадастру, у зв'язку з перетином його земельної ділянки з ділянкою 6825083600:03:007:1012 (площа співпадає на 67,8647 %), а тому висновок апеляційного суду про те, що заходи щодо виправлення помилки у даних Державного земельного кадастру позивачем не здійснювались є безпідставним.
Проте апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і не врахував, що помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.
При цьому суд не надав належної правової оцінки висновку повторної земельно-технічної експертизи від 04 вересня 2019 року № 169-171/18-26 про те, що відповідно до Технічної документації фактичні межі земельної ділянки ОСОБА_3 порушують межі земельної ділянки ОСОБА_1 , утворюючи накладення земельних ділянок.
Згідно зі статтею 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами необхідне при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18),дійшов висновку, що оскільки погодження меж є виключно допоміжною стадією у процесі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів, чи землевласників.
Апеляційний суд, пославшись на висновок Верховного Суду в указаній постанові, не надав належної правової оцінки факту підроблення підпису та напису ОСОБА_4 , наявному в акті погодження меж ОСОБА_2 , що встановлено висновками експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 27 лютого 2017 року № 33 П та від 20 квітня 2017 року № 60 П, та правомірності дій відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Усунути ці недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК Укпраїни), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушенням норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк