30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 420/6957/20
адміністративне провадження № К/9901/9441/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року
у справі №420/6957/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури, у якій просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 9 Четвертої кадрової комісії від 06.07.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації», згідно з яким начальник відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію;
- визнати протиправним та скасувати наказ Прокуратури Одеської області № 1630к від 17 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 серпня 2020 року на підставі рішення четвертої кадрової комісії № 9 від 06.07.2020 року;
- поновити ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області або на рівнозначній посаді (за її згодою) Одеської обласної прокуратури та органів прокуратури з 20.08.2020 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.08.2020 року по день постановлення судом рішення у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 9 від 06.07.2020 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов'язків прокурора Одеської області №1630к від 17.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 серпня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 з 20.08.2020 року в Одеській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області або на рівнозначній посаді (за її згодою) Одеської обласної прокуратури та органів прокуратури.
Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.08.2020 року по 02.12.2020 року у розмірі 118 457 (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 10 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 34 888 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 05 коп. підлягало негайному виконанню.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року змінено, зазначивши в абзаці четвертому його резолютивної частини, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді з 21 серпня 2020 року.
Викладено абзац п'ятий резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року в наступній редакції:
«Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.08.2020 року по 03.12.2020 року у розмірі 118 457,10 грн. (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 10 копійок)». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року - залишено без змін.
16 березня 2021 року Офіс Генерального прокурора подав касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Касаційну скаргу від імені Офісу Генерального прокурора підписано його представником В. Бойко, яка на підтвердження своїх повноважень, додала до матеріалів касаційної скарги виготовлені за допомогою копіювально-розмножувальної техніки: довіреність від 21 вересня 2020 року № 15/1/2-721-20, наказ від 11 вересня 2020 року №2427-ц про призначення її на посаду головного спеціаліста відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора, наказ Офісу Генерального прокурора від 27 липня 2020 року № 336 "Про затвердження Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора", витяг з Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора (далі - Положення про Департамент).
Із змісту доданих до скарги документів вбачається, що згідно з пунктом 3 Положення про Департамент основним завданням Департаменту, зокрема, є організація та здійснення представництва в суді органів прокуратури, участі в розгляді судами справ, стороною або третьою особою в яких виступає прокуратура, її посадові та службові особи (самопредставництво).
Згідно з пунктом 2.4 Положення про Департамент до штату Департаменту входять прокурори, головні, провідні спеціалісти та спеціалісти. Посадові обов'язки державних службовців закріплюються у посадових інструкціях (пункт 2.6. Положення про Департамент).
У касаційній скарзі представник Офісу Генерального прокурора зазначив, що його повноваження визначені підпунктом 5.11.1 пункту 5.11 Положення про Департамент, відповідно до якого головні спеціалісти забезпечують участь у розгляді справ у цивільному, адміністративному та господарському судочинстві в порядку самопредставництва Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України), посадових і службових осіб, які діють від його (її) імені, Генерального прокурора, які є стороною або третьою особою, у справах за позовами Офісу Генерального прокурора (Генеральної прокуратури України) як юридичної особи в судах усіх інстанцій, розташованих у місті Києві, а також за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора - участь у таких справах, що розглядаються в інших регіонах, зокрема участь у судових засіданнях, організацію, підготовку та подання у таких справах відзивів на позовні заяви, відповідей на відзиви, пояснень, заяв, клопотань, заперечень, апеляційних, касаційних скарг, інших процесуальних документів, реалізацію інших прав і обов'язків, передбачених законодавством про адміністративне, господарське, цивільне судочинство; забезпечують участь у розгляді Верховним Судом цивільних, адміністративних, господарських справ, у яких стороною або третьою особою є органи прокуратури.
В. Бойко є працівником відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора і працює на посаді головного спеціаліста.
Як зазначив представник відповідача, повноваження головних спеціалістів відділу представництва інтересів органів прокуратури визначені підпунктом 5.11.1 Положення про Департамент, відповідно до якого вони, за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора, забезпечують участь у розгляді справ, у тому числі, підготовку та подання касаційних скарг. Водночас, В. Бойко послалась на те, що їй видано довіреність на представництво в судах Офісу Генерального прокурора, посадових та службових осіб, які діють від імені органу прокуратури.
Отже, за змістом наведених норм, підготовку касаційних скарг здійснюють, у тому числі, головні спеціалісти. Проте, працівники відділу діють виключно за дорученням керівництва Офісу Генерального прокурора, тому надані В. Бойко на підтвердження її повноважень документи свідчать про право підписанта касаційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.
Такий висновок додатково підтверджується тим, що у касаційній скарзі представник Офісу Генерального прокурора також послався на те, що йому видано довіреність саме на представництво в судах Офісу Генерального прокурора.
За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №420/6957/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська