про відмову у відкритті касаційного провадження
30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 933/674/20
провадження № К/9901/10657/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 933/674/20 за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Управління протиправною щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії (по Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», далі Закон № 1058-IV) на пенсію за віком, призначену за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії до Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ), та здійснити її перерахування у відповідності до вимог пунктів 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 581 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (постанови від 06.02.2019 № 102; від 15.01.2020 № 16 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 № 15) після набрання чинності Законом України № 432-ІV (432-15) від 16.01.2003 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати відповідача здійснити належним чином розрахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі на дату її призначення відповідно до Закону № 3723-ХІІ, на підставі довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця починаючи з 01.01.2019 до теперішнього часу;
- зобов'язати Управління сплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою пенсії, що підлягає нарахуванню та фактично отриманою ним пенсією за період з 01.01.2019 до теперішнього часу, в повному обсязі.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 07.09.2020 справу № 933/674/20 передано на розгляд Донецького окружного адміністративного суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2020, яке було залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій та ухвалити в цій справі нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.
Приписами пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Тому розв'язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд, насамперед, має з'ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.
Законодавець у КАС України встановив диференційований підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо можливості їхнього касаційного оскарження.
За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
У частині шостій статті 12 КАС України закріплено перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положеннями пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Спір у цій справі виник через рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.07.2020 №2893 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійсненні її перерахунку у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Тому з огляду на те, що предметом спору є дії суб'єкта владних повноважень щодо відмови у переведенні та перерахунку пенсійного забезпечення, ця справа є справою незначної складності відповідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.
Водночас за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
У касаційній скарзі заявник зазначає про обставини, на підставі яких Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області мало б, на думку скаржника, здійснити переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити її перерахунок, а також надає правове обґрунтування наведеним ним обставинам.
Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності, оскільки скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.
Доводи, наведені позивачем у його касаційній скарзі, зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Також колегія суддів зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 373/2054/16-ц викладений висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, які за законом не належить оскаржувати у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.
Керуючись приписами статей 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі № 933/674/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук