30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 120/2037/20-а
адміністративне провадження № К/9901/9823/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Міністерства енергетики та захисту довкілля України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року в справі №120/2037/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та захисту довкілля України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, у якому просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 10 липня 2019 року по 03 травня 2020 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, позов задоволено: стягнуто з Міністерства енергетики та захисту довкілля України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 10 липня 2019 року по 03 травня 2020 року в сумі 434114,10 грн із відрахуваннями загальнообов'язкових платежів.
18 березня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу Міністерства енергетики та захисту довкілля України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року в справі №120/2037/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 1312 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За змістом частин першої, третьої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи, зокрема, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Частинами шостою, восьмою цієї ж норми визначено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Із доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційну скаргу в справі №120/2037/20-а від імені Міністерства енергетики та захисту довкілля України підписано заступником директора Департаменту - начальником відділу загально-правових питань та взаємодії з органами державної влади юридичного Департаменту Ольгою Кокошою, яка на підтвердження повноважень долучила виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас у матеріалах касаційної скарги відсутній документ, який би підтверджував повноваження Кокоши О. на підписання та подання касаційної скарги.
Крім того, виходячи з положень частини третьої статті 55 КАС України самопредставництво Міністерства енергетики та захисту довкілля України у справі може здійснюватися визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Суд звертає увагу скаржника, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, долученої до матеріалів касаційної скарги, Кокоша О.М. має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України з правами, що надані стороні та третій особі без окремого доручення керівника, в тому числі з правом подання відмови, зміни, відкликання позову, відкликання відмови від апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження) - представник.
Оскільки Кокоша О.М. діє як представник, а інших доказів на підтвердження здійснення самопредставництва Міністерства енергетики та захисту довкілля України у цій справі нею не надано, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Керуючись статтями 55, 59, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Міністерства енергетики та захисту довкілля України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року в справі №120/2037/20-а повернути особі, що її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська