30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/9405/2020
адміністративне провадження № К/9901/10620/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі №520/9405/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати незаконними дії Міністерства юстиції України щодо відмови у задоволенні запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації (відмову у наданні інформації) № 2 від 11 червня 2020 року ;
зобов'язати Міністерство юстиції України надати відповідь на запит ОСОБА_1 №2 від 11 червня 2020 року на отримання публічної інформації, а саме: надіслати ОСОБА_1 поштою та електронною поштою копії рішень, оформлених протоколом Дисциплінарної комісії приватних виконавців за 2018 рік.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії Міністерства юстиції України щодо відмови у задоволенні запиту № 2 на отримання публічної інформації ОСОБА_1 (відмову у наданні інформації) від 11 червня 2020 року незаконними.
Зобов'язано Міністерство юстиції України надати ОСОБА_1 за його запитом № 2 від 11 червня 2020 року публічну інформацію щодо рішень, оформлених протоколом Дисциплінарної комісії приватних виконавців за 2018 рік, доступ до якої необмежений, у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій представник відповідача подав касаційну скаргу у якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, спірні правовідносини виникли щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року справу №520/9405/2020 судом віднесено до категорії малозначних та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 520/9405/2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак А.В. Жук О.В. Калашнікова