29 березня 2021 року
м. Київ
справа №640/20298/19
адміністративне провадження №К/9901/7178/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області,
третя особа - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року задоволено заяви суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Білак М.В., Губської О.А., Калашнікової О.В. про самовідвід у справі № 640/20298/19 (провадження № К/9901/7178/21), а справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 березня 2021 року, визначено новий склад колегії суддів для розгляду справи № 640/20298/19 (провадження № К/9901/7178/21), а саме суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В., Коваленко Н.В.
26 лютого 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі також - скаржники, позивачі) звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити нарахування (перерахунок) та виплату невиплаченої їх матері ОСОБА_3 (померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ) довічно призначеної державної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пенсії як інваліду ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 23 липня 2011 року по 11 березня 2017 року, враховуючи частину нарахованої та невиплаченої пенсії за 2014 рік у сумі 165 224,30 грн.
Суд першої інстанції розглядав справу за правилами загального позовного провадження.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX.
У зв'язку з цим, відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України).
В обґрунтування касаційної скарги скаржники зазначають, що оскаржуване судове рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржники вказують, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статей 1216, 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 49, 50, 51, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII), статей 1, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV), статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), а також порушив норми процесуального права, а саме статті 6, 14, 78, 90, 242 КАС України.
Скаржники зазначають, що є спадкоємцями матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-3143/10, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2011, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону № 796-XII та пенсію як інваліду II групи, інвалідність якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно статті 54 Закону № 796-XII, за період з 22 травня 2008 року з врахуванням отриманих виплат. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2018 року у справі № 6/369/330/18 замінено стягувача ОСОБА_3 у виконавчому провадженні по виконанню рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2010 року на правонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вказують, що з 23 липня 2011 року відповідач протиправно припинив виплату пенсії померлій матері позивачів. На переконання скаржників виплата присудженої їх матері пенсії повинна була здійснюватися до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, посилаючись на мотивувальну частину рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2010 року у справі № 2-3143/10, дійшов висновку, що відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 за період з 22 травня 2008 року по 03 вересня 2010 року, хоча резолютивна частина вказаного рішення зобов'язувала відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з 22 травня 2008 року і не містила інформації про обмеження таких виплат певним строком.
Скаржники стверджують, що пенсії призначаються і виплачуються довічно .Однак, визначне судом право їх матері на пенсійні виплати було незаконно припинено, належні виплати не нараховувались.
Крім того, скаржники вказують, що протиправність дій відповідача підтверджується також постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2011 року у справі № 2-а-3213/2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012, якою зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3 основну пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону № 796-XII з 06 листопада 2010 року з врахуванням виплачених сум. Проте, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки вказаним судовим рішенням та взагалі проігнорував їх наявність.
Скаржники як підставу для касаційного оскарження постанов у даній справі зазначили: судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України), а саме суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції, посилаючись в оскаржуваній постанові на правову позицію Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 2а-7560/11, про те, що «…право на отримання заборгованості з пенсії правонаступник має у випадку, якщо пенсія була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, однак не отримана померлим», застосував її неправильно, адже не врахував що пенсійні виплати були присуджені їх померлій матері судовими рішеннями у справах № 2-3143/10 та № 2-а-3213/2011.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржників зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, враховуючи предмет спору, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року з метою з'ясування правильності застосування судом статей 1216, 1227 ЦК України, статей 49, 50, 51, 54, 67 Закону № 796-XII, статей 1, 45 Закону № 1105-XIV, статті 91 Закону № 1788-XII, а також факту порушення статей 6, 14, 78, 90, 242 КАС України. Крім того, суд здійснить перевірку можливості/правильності застосування судом апеляційної інстанції у спірних правовідносинах висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 2а-7560/11.
Касаційна скарга подана у строк, передбачений статтею 329 КАС України, відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа - Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії.
2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 640/20298/19.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи строк до 15 квітня 2021 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко