про залишення касаційної скарги без руху
29 березня 2021 року
м. Київ
справа №160/5790/19
провадження №К/9901/8833/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 160/5790/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови від 22.05.2018 №ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233,
У червні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 від 22.05.2018 № ЧК-299/374/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-233.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 до участі у розгляді справи у якості третьої особи залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було задоволено повністю.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Управління Держпраці у Черкаській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши зміст касаційної скарги Управління Держпраці у Черкаській області, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Утім заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Своєю чергою скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення суду по справі.
За приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір» також закріплює, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що треба відмовити у задоволенні клопотання Управління Держпраці у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення суду по справі.
Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Своєю чергою відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921 гривню.
Верховний Суд встановив, що оскарженою в цій справі постановою Управління Держпраці у Черкаській області на позивача накладений як стягнення штраф в розмірі 3 127 320,00 грн.
Отже, зазначена постанова породжує підстави для зміни майнового стану позивача, а її реалізація призведе до зменшення його майна. Відповідно оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах для збереження належного позивачеві майна.
Також за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, зокрема у спосіб безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою (зокрема, такий висновок ЄСПЛ виклав у рішенні від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
З наведеного випливає, що позовна заява була подана фізичною особою - підприємцем 2019 року та містила одну позовну вимогу майнового характеру ціною 3 127 320,00 грн, тобто розмір судового збору, сплаченого під час подання зазначеного позову, становив 9 605 грн (3 127 320,00 грн х 1% = 31 273,20 грн, що більше, аніж 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому 9 605 грн).
Також за правилом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання цієї касаційної скарги Управління Держпраці у Черкаській області має сплатити судовий збір у розмірі 19 210 грн (9 605 грн х 200 %).
За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліку в спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 19 210 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу:*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Одночасно за приписами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 19 210 грн.
Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління Держпраці у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення суду по справі.
2. Касаційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 у справі № 160/5790/19 залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк для усунення недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб