про залишення касаційної скарги без руху
29 березня 2021 року
м. Київ
справа №200/3695/20-а
провадження №К/9901/9178/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А. А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №200/3695/20-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення коштів,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний фінансовий світ» за Договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45068 від 08.07.2014 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 000 грн. як гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за Договором банківського вкладу (депозиту) «ПЛАНЕР» № 45068 від 08.07.2014.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020, яке було залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за договором банківського вкладу від 08.07.2014 № 45068, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ»;
- стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 200 000 грн., що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 08.07.2014 № 45068, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ»;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції й постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Дослідивши зміст касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Верховний Суд дійшов висновку, що вказану скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Заявник не долучив до касаційної скарги документ про сплату судового збору.
Водночас скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та встановлення 30-денного строку для його сплати.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" також закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Беручи до уваги обставини справи, колегія суддів доходить висновку, що заявник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» з питання відстрочення сплати судового збору, а отже фактичний склад цієї справи не містить підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень для встановлення іншої, більш пізньої дати сплати судових витрат. Тому Верховний Суд дійшов висновку, що треба відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Своєю чергою відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102 гривні.
З наведеного випливає, що позовна заява подана фізичною особою 2020 року та містила одну позовну вимогу майнового характеру ціною 200 000 грн, тобто розмір судового збору, сплаченого під час подання зазначеного позову, становив 2 000 грн. (200 000 грн. х 1%).
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання цієї касаційної скарги судовий збір має бути сплачений в розмірі 4 000 грн (2 000 грн. х 200 %).
За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити заявнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 4 000 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Одночасно за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: надати суду платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору в розмірі 4 000 грн.
Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та встановлення 30-денного строку для його сплати.
2. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 у справі №200/3695/20-а залишити без руху.
3. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб