26 березня 2021 року
м. Київ
справа №814/3207/13-а
адміністративне провадження №К/9901/26455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 (суддя Мороз А.О.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 (Головуючий суддя Градовський Ю.М., судді: Кравченко К.В., Лук'янчук О.В.)
у справі № 814/3207/13-а
за позовом Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області
про скасування рішення,-
Дочірнє підприємство «Миколаївський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0000912201 від 27.06.2013.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 позов задоволено та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині основної суми податку на прибуток підприємств у розмірі 399 582 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 143,75 грн; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 12.07.2016 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасував та направив справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 залишив без змін.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 - в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912201 від 27.03.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 179 338 грн основного платежу, та 44134,75 грн штрафних санкцій - залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Вищого адміністратвиного суду України від 27.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.
Доводи касаційної скарги податкового органу обґрунтовані виключно відсутністю реального характеру господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Профстрой», ТОВ «Євразія Метал», ТОВ «Сота Плюс», ТОВ «ТРК Альянс», ТОВ «АМВ Миколаїв», ФОП ОСОБА_1 , ПП ВКФ «Універсал Центр», ТОВ «Миколаївтранспорт Плюс», ТОВ «Профстрой».
Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи частково рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що в судовому порядку встановлено формування позивачем витрат в сумі 399 582 грн на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, та встановлено, що господарські операції фактично здійснені та спричинили реальні зміни в майновому стані платника податків - ДП «Миколаївський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», підтверджені первинними бухгалтерськими документами, тому податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 399 582 грн. Відтак, вважаючи висновки суду апеляційної інстанції правильними в цій частині ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 в цій частині було залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015.
Слід зазначити, що підставою для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції слугували висновки Вищого адміністративного суду України щодо передчасності рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог по епізоду, що стосується правомірності зменшення позивачем розміру податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року та 1-2 квартали 2012 року через коригування доходів у бік зменшення та зміни суми компенсації вартості виконаних робіт, переданих замовнику. Судом апеляційної інстанції не було досліджено питання набрання законної сили рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.01.2012 по справі № 5016/3641/2011(13/250), а також не встановлено фактичну кредиторську заборгованість позивача перед ТОВ «НК-Полюс» на момент формування позивачем витрат за 1 квартал 2012 року.
Відтак, судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції було переглянуто в частині донарахованої податковим органом суми 179 338 грн основного платежу, до якої входить 127 862 грн донарахування за кредиторською заборгованістю перед ТОВ «НК-Плюс» та сума 51 476 грн - донарахування за компенсацію вартості виконаних робіт переданих замовнику.
Касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків судів попередніх інстанцій в цій частині.
Верховний Суд не наділений процесуальними повноваженнями переглядати рішення судів попередніх інстанцій в частині, яка була переглянута Вищим адміністративним судом України та залишена без змін.
Враховуючи встановлені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду судом касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, якою залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 - в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912201 від 27.03.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в сумі 179 338 грн основного платежу, та 44134,75 грн штрафних санкцій, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді: С.С. Пасічник
В.П. Юрченко