30 березня 2021 року
м. Київ
справа № 310/4097/18(ЗП/808/153/18)
адміністративне провадження № К/9901/23532/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого - Сафронової С.В., суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказу, припису та постанови,-
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління Держгеокадастру), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, ОСОБА_2 , в якому позивачка просила:
-визнати протиправною державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати Управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Управління Держгеокадастру скасувати кадастровий номер 2310400000:09:015:0214, присвоєний земельній ділянці площею 0,0463 га, місце розташування: АДРЕСА_1 ;
-зобов'язати відповідача закрити поземельну книгу на земельну ділянку площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що вона є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення Бердянського міськрайонного суду від 19.08.2003. Власниками суміжного домоволодіння по АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Позивачка звернулась до землевпорядної організації для складання технічної документації на належну їй земельну ділянку та встановила, що за ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,463 га, кадастровий номер 2310400000:09:015:0214, згідно якої частина земельної ділянки ОСОБА_1 увійшла в земельну ділянку ОСОБА_2 . Позивач неодноразово зверталася до відповідача з заявами про необхідність скасування державної реєстрації даної земельної ділянки, проте реєстрацію не скасовано, що позбавляє ОСОБА_1 права на приватизацію належної їй земельної ділянки, виготовлення технічної документації та отримання кадастрового номера.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо державної реєстрації від 29.05.2015 земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_2 ; зобов'язано Управління Держгеокадастру у Запорізькій області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_2 . В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Задовольняючи часткового позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є користувачем суміжної земельної ділянки до спірної земельної ділянки, яка зареєстрована за третьою особою, але ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення землевпорядних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 . Суд також звернув увагу на те, що у даному спірному випадку, захист прав ОСОБА_1 у позасудовому порядку неможливий.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19.09.2019 скасував рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що перш за все предметом перевірки адміністративним судом у цій справі є дії відповідача щодо державної реєстрації від 29.05.2015 земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, і в разі не доведення позивачем та не встановлення судом факту протиправності таких дій, правові підстави для захисту прав позивача, за яким вона звернулася до адміністративного суду, - відсутні, незалежно від того, чи встановлено чинним законодавством можливість позивача захистити свої права у позасудовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, позивачка звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019.
У касаційній скарзі, серед іншого, позивач посилається на те, що судове рішення може бути самостійною підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки.
19.10.2020 до Верховного Суду від Управління Держгеокадастру надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2021 справу призначено до касаційного розгляду в письмовому провадженні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Бердянського міського суду Запорізької області від 19.08.2003 по справі №2-10078/03, яке набрало законної сили 20.10.2003, встановлено факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді 1/3 частини жилого будинку АДРЕСА_3 після смерті її батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано дійсними правочини купівлі-продажу 2/3 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , укладені 10.08.1982 між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з іншого боку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того Бердянським міськрайонним судом Запорізької області у справі №2-779/2009 встановлено, що рішенням виконавчого комітету Осипенківської міської ради від 11.09.1953 № 526 під домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 (згідно рішень Бердянського виконкому від 30.05.1968 №222 та від 02.12.1982 №483 будинку АДРЕСА_5 ) надано земельну ділянку площею 924, 8 кв.м., залишено в тимчасове користування 32, 8 кв. м.
На підставі рішення Бердянського міськвиконкому від 15.02.1963 № 39 для міських потреб з території домоволодіння АДРЕСА_3 вилучено земельну ділянку площею 353 кв. м. для будівництва дитячого садка, і за власниками домоволодіння збережено право користування земельною ділянкою площею 571,8 кв. м.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами по АДРЕСА_3 , при цьому ОСОБА_1 належить домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі рішення Бердянського міського суду від 19.08.2003, ОСОБА_3 належить домоволодіння АДРЕСА_4 , а ОСОБА_2 - № 42-А.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.01.2009 по справі №2-779/2009 р., яке набрало законної сили 19.03.2009, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним пункт 2 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273 про розділ земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_4 , на дві окремі і закріплення за домоволодінням по АДРЕСА_4 земельної ділянки площею 0,0465 га і за домоволодінням АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0, 0468 га. Визнано нечинним акт про встановлення меж землекористування від 28.04.1998, виданий на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 22.05.1998 № 273, п. 2.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26.10.2009 по справі №2-5818/09, яке набрало законної сили 12.01.2010, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним п. 11 рішення Бердянської міської ради від 25.02.2009 №10 про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0463 га, розташованої по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 01.04.2009 серії ЯЗ №221907, виданий на ім'я ОСОБА_2
29.05.2015 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, за заявою власника домоволодіння по АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виконаної ПП «Азовгеопроект» в 2015 році, про що представника ОСОБА_1 , у відповідь на його заяву, повідомлено листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.01.2016 №32-8-0.4-56/2-16. Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованим 02.01.2019.
ОСОБА_1 , маючи намір приватизувати земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , частина якої увійшла до земельної ділянки, зареєстрованої за кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, зверталась до Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області та до його правонаступника - Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявами про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.01.2016 №32-8-0.4-56/2-16 повідомлено про безпідставність звернень із даними вимогами.
В подальшому, з метою позасудового врегулювання спору, ОСОБА_1 зверталась до міського голови м. Бердянська із проханням звернутися із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в особі Міжрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214 та проведення її архівації, проте листом виконавчого комітету Бердянської міської ради від 05.09.2018 №2206/01-К-1779 їй запропоновано звернутись до органу ведення та адміністрування Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України «Про державний земельний кадастр».
Вважаючи, що державною реєстрацією земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 порушено її права, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з відмовою державного реєстратора у вчиненні реєстраційних дій щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов'язані зі змінами в установчих документах та відомостей про юридичну особу.
З вказаних в позовній заяві доводів видно, що незаконність, на думку позивача, державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0463 га з кадастровим номером 2310400000:09:015:0214, місце розташування: АДРЕСА_1 , полягає у тому, що частина земельної ділянки ОСОБА_1 перетинається із земельною ділянкою, яка належить третій особі - ОСОБА_2 . Також позивачка пов'язує порушення своїх прав, за захистом яких вона звернулась до адміністративного суду з цим позовом, із тим, що оскаржувана реєстраційна дія позбавляє ОСОБА_1 права на приватизацію належної їй земельної ділянки, виготовлення технічної документації та отримання кадастрового номера.
За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
На підставі статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Таким чином, визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Оскільки на підставі дій суб'єкта владних повноважень щодо державної реєстрації земельної ділянки у третьої особи виникло речове право, правомірність набуття якого оспорюється позивачем, то цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Водночас визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права в подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 826/14015/17 (провадження № 11-269апп19).
З огляду на викладене Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).
Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
За частиною третьою статті 354 КАС України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону №460-IX перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
Керуючись статями 341, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 - скасувати.
Провадження у адміністративній справі №310/4097/18 (ЗП/808/153/18)- закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що вона вправі протягом десяти днів з дня отримання нею копії постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Тацій
Судді: Т.Г. Стрелець
С.Г. Стеценко