про закриття касаційного провадження
30 березня 2021 року
м. Київ
справа №495/6842/18
провадження №К/9901/34569/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Желєзного І.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 (суддя Бутенко А.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 (головуючий суддя Шляхтицький О.І., судді Федусик А.Г., Семенюк Г.В.)
у справі № 495/6842/18
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області,
третя особа: Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області
про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
1. У липні 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області за участі третьої особи Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просили:
- визнати дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації щодо відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - протиправними;
- зобов'язати відповідача у встановлений законодавством термін повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 га, що розташовані на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря) та видати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 позов задоволено: визнано дії Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - протиправними; зобов'язано Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію у встановлений законодавством термін повторно розглянути клопотання про надання дозволу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташована на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря); зобов'язано Білгород-Дністровську районну державну адміністрацію Одеської області у встановлений законодавством термін надати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва орієнтовною площею 0,1 гектара, що розташована на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря).
3. ОСОБА_1 , який не був учасником справи у суді першої інстанції, звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019.
4. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 залишено без змін.
5. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ОСОБА_1 .
7. До Верховного Суду від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
25 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення від ОСОБА_2 .
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наприкінці грудня 2017 року - початку січня 2018 року військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , кожен окремо, в тому числі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з метою реалізації конституційних прав та прав наданих законодавством, зокрема відповідно до вимог ст.ст. 116, 118, 121 та 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245- VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”, звернулися у встановленому порядку до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області для вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею від 0,09 га до 0,10 га на території Білгород-Дністровського району Одеської області.
9. 22 січня 2018 року Білгород-Дністровська районна державна адміністрація повідомила позивачів листами про те, що обрані земельні ділянки знаходяться на стадії розробки містобудівної документації, надані графічні матеріали не відповідають планувальній структурі вказаної містобудівної документації. Крім того, у 2015 році були надані розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність громадян, у тому числі учасників АТО. Вказані проекти землеустрою знаходяться на стадії розробки та затвердження. Інших вільних земельних ділянок на вказаній території для індивідуального дачного будівництва немає.
10. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивачі оскаржили їх до суду.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що відповідачем розглянуто питання щодо виділення земельних ділянок у власність замість питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та фактично прийнято рішення щодо кожного позивача про відмову у передачі у власність земельної ділянки в межах території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, а заяви по суті не вирішені, тому рішення є протиправними.
12. Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції обмежились лише оцінкою дій відповідача, не дослідили питання щодо змісту та форми прийнятих відповідачем рішень. При цьому, у ст. 118 ЗК України не визначено прямого обов'язку уповноважених органів реалізувати ці повноваження у формі рішення, листа, тощо.
13. За твердженням заявника касаційної скарги, суди першої та апеляційної інстанції вийшли за межі наданих їм повноважень та обрали неналежний спосіб захисту прав позивачів.
14. Порушеннями норм процесуального права скаржник вважає те, що суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі третіх осіб, не з'ясували наявності у них законного інтересу у цій справі.
15. У відзивах на касаційну скаргу позивачі погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій і з посиланням на практику Верховного Суду наголошують на тому, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. За посиланням позивачів, як ОСОБА_1 , так і позивачі мають рівне право розробити проекти землеустрою, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку. У зв'язку з цим позивачі вважають, що у ОСОБА_1 немає порушеного права.
16. Заявники відзивів також зазначають, зокрема, про те, що суд першої інстанції правильно та справедливо вирішив питання про зобов'язання відповідача надати дозволи, враховуючи тривалість спірних правовідносин, і те, що позивачі є військовослужбовцями - учасникам бойових дій та мають першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходить з такого.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
19. Зі змісту наведеної норми вбачається, що судове рішення, оскаржене не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення адміністративним судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі в справі, а і їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
20. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
21. Отже рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
22. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
23. У цій справі ОСОБА_1 не був учасником справи у суді першої інстанції і звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, мотивуючи це тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 впливає на його права та обов'язки. З цих підстав було подано і касаційну скаргу.
При цьому порушення своїх прав ОСОБА_1 вбачає в тому, що йому було у 2015 році надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на одну із земельних ділянок, на яку просили дозвіл на розробку проекту землеустрою позивачі.
24. Верховний Суд відзначає, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність. Законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність.
25. В оскарженій постанові суд апеляційної інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 щодо незалучення третіх осіб у справі як самостійну підставу для скасування рішення суду, зазначивши, що вказане рішення не впливає на права та інтереси інших осіб, які отримали дозволи на розробку землевпорядної документації на земельні ділянки в межах земельного масиву, розташованого на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря).
26. Також в оскарженій постанові суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що рішення суду є таким, яке не порушує права та інтереси апелянта.
27. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 не стосується прав та обов'язків ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не може бути переглянуто у касаційному порядку за його касаційною скаргою.
28. Пунктом 3 ч. 1 ст. 339 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває провадження у справі якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
29. З урахуванням викладеного, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 495/6842/18 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 328, 339 КАС України, Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 495/6842/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя О.П. Стародуб