30 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/631/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Малашенкової Т. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» (далі - ТОВ «Зернопоставка-М»)
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020
зі справи № 904/631/20
за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис» (далі - ТОВ «Приватофис»)
про стягнення 13 163 619,29 грн.,
23.02.2021 (згідно з відміткою канцелярії апеляційного суду) ТОВ «Зернопоставка-М» втретє звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020, в якій просить скасувати зазначені судові рішення.
За результатами розгляду матеріалів зазначеної скарги касаційний суд дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.
З цією касаційною скаргою на ті ж судові рішення скаржник звернувся до Верховного Суду втретє, а зміст цієї та інших поданих касаційних скарг ТОВ «Зернопоставка-М» зводиться до цитування практики Європейського суду з прав людини та власного трактування законодавства України. Фактично скаржник лише перераховує норми процесуального права і не зазначає, у чому конкретно полягає порушення зазначених норм.
З огляду на процесуальну поведінку ТОВ «Зернопоставка-М», Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Так, за період часу з листопада 2020 року до лютого 2021 року від ТОВ «Зернопоставка-М» за підписом директора Клименка О.П. до Верховного Суду надійшло три касаційні скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020.
Вперше ухвалою Верховного Суду від 09.12.2020 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Зернопоставка-М» на зазначені судові рішення зі справи № 904/631/20, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Вдруге ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Зернопоставка-М» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020, оскільки є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Зернопоставка-М» на ці самі судове рішення.
Отже, можна зробити висновок, що всі дії ТОВ «Зернопоставка-М», в інтересах якого діє його ж керівник Клименко П. О., протягом тривалого часу спрямовані на затягування судового процесу шляхом подання численних безпідставних касаційних скарг на одні і ті ж судові рішення. А тому подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 втретє явно спрямоване на затягування судового процесу.
Відповідно до частин першої та другої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з приписами статті 2 ГПК України завданням та основними засадами господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною третьою статті 43 ГПК України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Європейський суд з прав людини виклав правову позицію, згідно з якою наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення у справі «Шульга проти України» від 02.12.2010 № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі -завдання саме державних органів (рішення у справі "Мусієнко проти України" від 20.01.2011 № 26976/06).
За таких обставин неодноразове подання ТОВ «Зернопоставка-М» касаційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 зі справи № 904/631/20 з численними недоліками, враховуючи попередню поведінку скаржника, Суд визнає зловживанням процесуальними правами та звертає увагу скаржника на те, що у разі якщо будь-які зловживання продовжаться, судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, що передбачені процесуальним законом за такі дії.
Керуючись статтями 43, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2020 зі справи № 904/631/20 повернути скаржнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова