Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"25" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1286/20
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Ясько Є.В. - дов. від 01.10.2019, вих. № 49юр-179; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2455 від 30.10.2018 (в режимі відеоконференції)
- від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (Полтавська область, м. Кременчук)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-СТ" (м. Житомир)
про стягнення 743162,75 грн.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено дату складення повного судового рішення згідно з ст. 238 ГПК України.
ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Алекс-СТ" про стягнення 743162,75 грн., з яких 567168,00 грн. суми попередньої оплати, 162048,00 грн. штрафу, 13946,75 грн. відсотків за користування грошовими коштами, а також 11147,44 грн. судового збору.
Позовна заява обгрунтована тим, що відповідач, порушуючи умови договору поставки №АСТ-КВБЗ/003-20 від 14.05.2020, не поставив продукцію в кількості та номенклатурі, зазначеній в специфікації до договору.
Ухвалою від 10.11.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 53).
Ухвалою від 05.01.2021 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 09.02.2021; призначив підготовче засідання суду на 04.02.2021 о 15:30 (а. с. 95, 96).
Ухвалою від 04.02.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021 о 10:00 (а. с. 102).
Ухвалою від 04.03.2021 господарський суд постановив відкласти розгляд справи по суті; повідомити відповідача про дату і час наступного засідання суду за таким номером телефону: НОМЕР_1 (а. с. 106).
Іншою ухвалою від 04.03.2021 господарський суд задовольнив клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручив Крюківському районному суду м. Кременчука (а. с. 107).
Телефонограмою від 25.03.2021 секретарем судового засідання Стретович Н.К. повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи (а. с.109).
25.02.2021 до суду електронним зв'язком від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з карантинними обмеженнями (а. с. 110).
Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала в повному об'ємі; проти відкладення розгляду справи заперечила.
За ініціативою суду долучено до матеріалів справи детальну інформацію про юридичну особу - ТОВ "Алекс-СТ" (а. с.111).
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши уповноваженого представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
14.05.2020 між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець/ позивач) та ТОВ "Алекс-СТ" (постачальник/відповідач) укладено договір поставки №АСТ-КВБЗ/ 00З-20 (далі - договір), за п. 1.1 якого відповідач зобов'язався в порядку, строки та на умовах договору та/або специфікацій чи інших додатках до договору, передати у власність покупцеві товар, а покупець - прийняти та оплатити його вартість.
Найменування, одиниці виміру, кількість, вартість продукції, що підлягає поставці за договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються на кожну окрему партію в специфікаціях, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 2.4 договору строк поставки продукції погоджується сторонами в договорі та/або в специфікаціях; у випадку порушення постачальником строку поставки покупець має право на вибір: встановити інший строк поставки, відмовитись від прийняття відповідної партії та/або всієї продукції або вимагати повернення попередньої оплати у разі її отримання постачальником.
Відповідно до п. 2.6 договору зобов'язання постачальника з поставки кожної окремої партії продукції вважається виконаним з моменту передачі покупцю якісної продукції та надання постачальником всіх належних чином оформлених документів, передбачених умовами договору та додаткових домовленостей.
Ціна продукції за одиницю та по позиціях визначається у специфікаціях до договору; загальна вартість договору становить 810240,00 грн. (п. 3.1 договору).
Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику за поставлену продукцію після отримання рахунку - фактури на умовах, зазначених у договорі та/або у відповідній специфікації (п. 3.5 договору).
Згідно з п. 8.11. договору невід'ємними додатками до договору є специфікації, додаткові угоди та інші додатки, укладені сторонами протягом дії цього договору в письмовій формі за підписами обох сторін.
До вказаного договору між сторонами укладено додаток № 1 від 14.05.2020 (а. с. 16) та додаток № 2 від 27.07.2020 "Додаткову угоду № 1" (а. с. 15).
За умовами додатку №1 від 14.05.2020 відповідач зобов'язався поставити товар з такими відповідними назвами та кількістю:
- корпус букси, ч: 9043.06.10.110 - 4 шт., раму бокову ліву ч: 9043.02.00.100 - 4 шт, раму бокову праву, ч: 9043.01.00.100 - 4 шт, балку шкворневу, ч: 9043.00.00.100 - 2 шт, балку надресорну, ч: 9043.03.00.100 - 4 шт., на загальну суму 810240,00 грн.;
- форма оплати: 50% вартості товару у вигляді авансового платежу після підписання цієї специфікації та отримання від постачальника належним чином оформленого рахунку; 50% вартості товару - протягом 5-ти днів з моменту поставки продукції та приймання її за якісними показниками; термін поставки: не пізніше 30 робочих днів з моменту авансового платежу (а. с. 16).
За умовами додаткової угоди сторони дійшли згоди про зміну п. п. 4, 5 специфікації №1 від 14.05.2020, виклавши їх в такій редакції:
"4.Форма оплати: 50 % вартості товару по цій специфікації сплачується покупцем у вигляді авансового платежу після підписання даної специфікації та отримання від постачальника належним чином оформленого рахунку (в залежності від того, яка з подій відбудеться пізніше); 20 % вартості товару - авансовий платіж до 29.07.2020; 30% вартості товару - протягом 5-ти днів з моменту поставки продукції та приймання її за якісними показниками".
"5. Термін поставки продукції: не пізніше 30 робочих днів з моменту авансового платежу у розмірі 50%".
Крім того, змінено перше речення п. 5.1 договору в такому формулюванні:
"За несвоєчасну поставку, недопоставку продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 20% від вартості несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції" (а. с. 15).
Відповідачем виставлено до оплати позивачу рахунок - фактуру № РФ-20-0007 від 27.05.2020 на суму 810240,00 грн. (а. с. 17).
На виконання умов додатку № 2 від 27.07.2020 "Додаткова угода № 1" позивач сплатив 50% вартості товару у сумі 405120,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25/7507 від 16.06.2020 (а. с. 18) та 20 % авансового платежу згідно з платіжним дорученням № 25/8969 від 29.07.2020 у сумі 162 048,00 грн. (а. с. 19).
Однак, всупереч договірним зобов'язанням, відповідач не поставив позивачу продукцію, в строк обумовлений договором. Позивачем направлялась відповідачу претензія від 21.08.2020, вих. № 1-24юр з розрахунком суми боргу, про що свідчить поштова накладна, опис вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 20 - 23). Відповіді на претензію матеріали справи не містять.
Таким чином станом на 12.10.2020 відповідач не виконав договірні зобов'язання, не поставив товар в кількості та номенклатурі за специфікацією до договору, тому позивач подав до господарського суду позовну заяву про стягнення 743162,75 грн., з яких 567168,00 грн. суми попередньої оплати, 162048,00 грн. штрафу, 13946,75 грн. відсотків за користування грошовими коштами, а також 11147,44 грн. судового збору.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1,2 ст. 193 ГК України).
За ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору поставки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. (Така правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, від 30.07.2018 у справі №904/4899/18).
Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно з положеннями чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані).
Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
У відповідності із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3. Щодо вимоги позивача про стягнення 567168,00 грн. попередньої оплати.
Відповідачем виставлено до оплати позивачу рахунок - фактуру № РФ-20-0007 від 27.05.2020 на суму 810240,00 грн. (а. с. 17).
На виконання умов додатку № 2 від 27.07.2020 "Додаткова угода № 1" позивач сплатив 50% вартості товару у сумі 405120,00 грн. 16.06.2020, що підтверджується платіжним дорученням №25/7507 (а.с. 18) та 20 % авансового платежу згідно з платіжним дорученням № 25/8969 від 29.07.2020 у сумі 162048,00 грн. (а. с. 19), а всього на загальну суму 567168,00 грн..
За п. 5 додатку № 2 від 27.07.2020 до договору, термін поставки продукції: не пізніше 30 робочих днів з моменту авансового платежу у розмірі 50% (а. с. 15).
Так як авансовий платіж сплачено 16.06.2020, суд погоджується із встановленим позивачем строком поставки товару до 29.07.2020, враховуючи робочі дні.
В матеріалах справи є претензія вих. № 1-24юр, від 21.08.2020, адресована відповідачу, з вимогою невідкладно здійснити поставку продукції на загальну суму 810240,00 грн. та перерахувати на розрахунковий рахунок суму нарахованого штрафу у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції у розмірі 162048,00 грн. (а. с. 20).
Доказами направлення відповідачу вказаної претензії є поштова накладна, опис вкладення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається отримання претензії відповідачем 08.09.2020 (а. с. 22, 23).
Згідно із абз. 1 п. 5.2 договору у разі не поставки продукції в установлений строк, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця протягом семи днів повернути попередньо сплачені грошові кошти та сплатити покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період користування грошовими коштами покупця.
Таким чином, попередня оплата (аванс) мав бути повернений відповідачем позивачу у семиденний строк з дати отримання вимоги.
Тому строк виконання зобов'язання по поверненню сплачених грошових коштів (авансу) у відповідача настав 16.09.2020, виходячи з такого розрахунку: 08.09.2020 + 7 календарних днів.
Авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Станом на дату розгляду справи відповідач доказів повернення попередньої оплати позивачу не надав.
Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов'язаний сплатити (повернути) позивачу попередню плату у сумі 567168,00 грн.
4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 162048,00 грн.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 162048,00 грн. штрафу відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви (810240,00 х20%:100) (а. с. 5).
Згідно з п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 27.07.2020, за несвоєчасну поставку, недопоставку продукції, постачальник сплачує покупцеві 20% штрафу від вартості несвоєчасно поставленої (недопоставленої) продукції.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок штрафу, судом встановлено його правильність, тому заявлена сума штрафу підлягає задоволенню.
5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами у сумі 13946,75 грн.
Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви (а. с. 5), позивач нарахував пеню за користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 30.07.2020 по 12.10.2020 на загальну суму 13946,75 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в обгрунтування вимоги про стягнення пені посилається на п. 5.2. договору та ч. 3 ст. 693 ЦК України, якою встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виходячи зі змісту п. 5.2 договору, суд вважає, що сторонами фактично погоджено відповідальність у вигляді сплати пені.
Однак, позивач невірно визначив період нарахування відсотків за користування грошовими коштами з огляду на таке.
Згідно із абз 2 п. 5.2 договору за порушення терміну оплати поставленої продукції (остаточний розрахунок), покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день затримки.
Як встановлено судом, строк виконання зобов'язання по поверненню сплачених грошових коштів (авансу) у відповідача настав 16.09.2020, а не 30.07.2020, як вказано позивачем.
За розрахунком суду, проведеним за допомогою системи "Законодавство", з відповідача слід стягнути на користь позивача 4834,87 грн. відсотків за користування грошовими коштами за період з 16.09.2020 по 12.10.2020.
В частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 9111,88 грн. слід відмовити за безпідставністю нарахування.
6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Матеріали справи не містять заперечення відповідача проти позовних вимог; доказів повернення попередньої оплати за товар у сумі 567168,00 грн. та мирного врегулювання спору.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 734050,87 грн. боргу, з яких 567168,00 грн. попередньої оплати, 162048,00 грн. штрафу, 4834,87 грн. відсотків за користування грошовими коштами.
В частині стягнення відсотків за користування грошовими коштами у сумі 9111,88 грн. слід відмовити за безпідставністю нарахування.
7. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-СТ" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 54, кв. 200; код ЄДРПОУ 37072264 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 139; код ЄДРПОУ 05763814):
- 567168,00 грн. суми попередньої оплати;
- 162048,00 грн. штрафу;
- 4834,87 грн. відсотків за користування грошовими коштами;
- 11010,76 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9111,88 грн. відсотків за користування грошовими коштами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.03.21
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам