Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 березня 2021 р. № 520/17830/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання -Мадевської Е.Д.,
представника позивача - Цимбалістого В.А.,
представника відповідача - Гончаренко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" (вул. Чкалова, буд. 17,м. Харків,61070) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ХК26676/3232/АВ/П від 06.11.2020 Головного управління Держпраці у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Припис про усунення виявлених порушень №ХК26676/3232/АВ/П від 06.11.2020 Головного управління Держпраці у Харківській області, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2020 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в порядку статті 262 КАС України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року призначено розгляд даної справи №520/17830/2020 за позовом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідач, Головне управління Держпраці у Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Протокольною ухвалою від 22.03.2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що головним державним інспектором відділу з питань експертизи умов праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - Управління Держпраці, відповідач) з 26.10.2020 по 06.11.2020 проведено інспекційне відвідування (невиїзне інспектування) Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі-ХАІ, позивач) на підставі наказу Управління Держпраці №1672 від 20.10.2020 та направлення №02.02.-03/2520 від 20.10.2020.
Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведено у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 вх. №М-1321 від 24.09.2020 до Управління Держпраці з приводу незаконного, на його думку, звільнення з ХАІ з посади молодшого наукового співробітника НДЦ ІТМ кафедри №204 наказом №885-ВК від 12.05.2020 та з посади інженера 1 категорії кафедри №204 за сумісництвом наказом №879- ВК від 12.05.2020.
За результатами інспекційного відвідування відповідачем складено Акт інспекційного відвідування №ХК26676/3232/АВ від 06.11.2020, в якому встановлено такі порушення, відповідно до розділу III «Опис виявлених порушень»:
- частини 3 ст. 32 КЗпП України - про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення та скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник не повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці;
- частини 1 ст. 47 КЗпП України - належно оформлена трудова книжка видається працівникові не в день звільнення;
- пункту 4.2. Інструкції №58 - адміністрацією товариства не в день звільнення направлено поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання належно оформленої трудової книжки в разі відсутності на роботі;
- частин 1, 2, З ст. 119 КЗпП України - на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, за працівником не зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток;
- пункту 2 ч. 1 от. 36 КЗпП України - звільнення ОСОБА_2 відбулося в період проходження військової служби та в період тимчасової непрацездатності.
Внаслідок чого відповідачем видано Припис про усунення виявлених порушень №ХК2667/3232/АВ/П від 06.11.2020 (а.с.19-20).
Вважаючи вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 4 статті 2 вищезгаданого Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення Про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823).
Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон).
Згідно з п. 2 Порядоку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За приписами п. 5 Порядоку № 823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського.
Відповідно до п. 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Згідно з п. 20-21 Порядку №823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Відповідно до п. 22 Порядку №823 стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об'єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування з підстави, наведеної у підпункті 8 пункту 5 цього Порядку.
Зі змісту зазначених положень вбачається, що припис про усунення порушень законодавства про працю є індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, що містить обов'язкові до виконання вимоги, складається у випадку виявлення порушення вимог законодавства та направлений на усунення цих порушень.
Отже, підставою для винесення припису є встановлення конкретного порушення окремим суб'єктом, яке необхідно усунути протягом визначеного державним інспектором строку. При цьому в приписі має бути зазначена окрема дія, яку повинен вчинити Відповідач для усунення виявленого порушення та строк виконання такої дії.
Судом встановлено, що Головним управління Держпраці у Харківській області 06.11.2020 року складений припис, яким зобов'язано ректора Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" ОСОБА_3 усунути порушення до 10.12.2020 року.
Так, в пункті 1 Припису відповідач зазначає в графі «Зміст виявленого порушення»: «про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення та скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо) працівник не повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці».
А в графі «Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта», вказує на ч. 3 ст. 32 КЗпП України.
Вказаний висновок відповідач зробив на підставі наступних фактів, які він виклав в п. 1 «Детального опису виявлених порушень» розділу III «Опис виявлених порушень», на сторінці 9 Акту інспекційного відвідування «... згідно витягу з наказу від 20.12.218 №3102-ВК ОСОБА_1 переведено на посаду молодшого наукового співробітника (12) розряду відділу організації і впровадження НДР за темою 720-7/2009 на 1,00 ставки. В порушення вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП України при переведені ОСОБА_1 до відділу організації і впровадження НДР за темою 720-7/2009, перебуваючи в трудових відносинах за тією ж спеціальністю (кваліфікацією, посадою). ОСОБА_1 не повідомлений про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за 2 місяці до переведення».
Отже, відповідач не вказав, які саме дії необхідно вчинити позивачу для виконання пункту 1 Припису. В даному випадку також вбачається недотримання принципу правової визначеності під час видання припису, що призвело до висунення позивачеві такої вимоги, яку він взагалі позбавлений можливості виконати, адже час її виконання передує часу видання Припису. Вказане призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого позивач позбавлений можливості належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - виконання вимог Припису.
У пункті 2 Припису відповідач зазначає в графі «Зміст виявленого порушення»: «належно оформлена трудова книжка видається працівникові не в день звільнення».
А в графі «Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта», вказує на ч. 1 ст. 47 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Тоді як ст. 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
При цьому, п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58) містять виключення, яке звільняє роботодавця від обов'язку видавати працівникові трудову книжку в день звільнення, якщо в цей день працівник був відсутній на роботі.
Так, відповідно до 4.2. Інструкції №58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Як вбачається з Акту інспекційного відвідування та з обставин справи, що не заперечується сторонами, ОСОБА_1 на день звільнення 12.05.2020 не працював. Тому позивач не був зобов'язаний виконувати вимоги ч. 1 ст. 47 КЗпП України та видавати трудову книжку працівнику.
Крім того, відповідач не вказав, які саме дії необхідно вчинити позивачу для виконання п. 2 Припису.
При цьому, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 в день звільнення не працював, а трудова книжка на дату видання Припису вже була видана ОСОБА_1 .
За таких обставин, пункт 2 Припису не направлений на усунення порушень законодавства про працю.
У пункті 3 Припису відповідач зазначає в графі «Адміністрацією товариства не в день звільнення направлено поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання належно оформленої трудової книжки в разі відсутності на роботі».
А в графі «Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта», вказує на 4.2. Інструкції №58.
Так, в матеріалах інспекційного відвідування містяться докази того, що позивач направив ОСОБА_1 листа про необхідність отримання трудової книжки. Крім того, ХАІ листом направив ОСОБА_1 оригінал трудової книжки, яку ОСОБА_1 отримав 23.09.2020, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення.
За таких обставин, на момент винесення пункту 3 Припису, відповідач був обізнаний, що позивач не тільки направив ОСОБА_1 листа про необхідність отримання трудової книжки, а й видав її працівнику. Отже, на час складання припису позивач не зміг би виконати п.3 припису повторно. В даному випадку також вбачається недотримання принципу правової визначеності під час видання Припису, що призвело до висунення позивачеві такої вимоги, яку він взагалі позбавлений можливості виконати.
Крім того, пункти 2 та 3 Припису суперечать один одному, стосовно видання/направлення трудової книжки ОСОБА_1 в день його звільнення.
У пункті 4 Припису відповідач зазначає в графі «Зміст виявленого порушення»: «на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, за працівником не зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток».
А в графі «Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта», вказує на ч.ч. 1, 2, 3 ст. 119 КЗпП України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в обґрунтування порушення позивачем ч.ч. 1, 2, 3 ст. 119 КЗпП України, лише процитовано в п. 4 р. IIІ «Опис виявлених порушень» Акту інспекційного відвідування та п. 4 Припису зміст ч. 1 ст. 119 КЗпП України.
Однак, ані в п. 4 р. III «Опис виявлених порушень» Акту інспекційного відвідування, ані в п. 4 Припису, не міститься обґрунтувань, які дії позивача є порушенням інших норм, а саме ч.ч. 2, 3 ст. 119 КЗпП України.
Крім того, відповідач не вказав, які саме дії необхідно вчинити позивачу для виконання пункту 4 Припису. За таких обставин, пункт 4 Припису не направлений на усунення порушень законодавства про працю.
У пункті 5 Припису відповідач зазначає в графі «Зміст виявленого порушення»: «Однак, при наявності вищевказаних підстав для продовження трудового договору з працівником, який здійснює проходження військової служби. ОСОБА_1 звільнений з займаних посад у зв'язку із закінченням строку трудового договору. ... що свідчить про звільнення ОСОБА_1 в період тимчасової непрацездатності».
А в графі «Посилання на підпункти, пункти, частини, статті, які порушено, назву нормативно-правового акта», вказує на п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Відповідач також не вказав, які саме дії необхідно вчинити позивачу для виконання п. 5 Припису. За таких обставин, п. 5 Припису не направлений на усунення порушень законодавства про працю.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що, Відповідачем у приписі №ХК26676/3232/АВ/П від 06.11.2020 не зазначено способи усунення виявлених порушень, що унеможливлює виконання такого припису.
В приписі лише наводиться аналогічний Акту зміст виявлених порушень, при цьому яким чином Університет має усунути вказані порушення, в Приписі не вказується, що унеможливлює виконання такого Припису.
Загальне зазначення порушення, що викладено в Акті інспекційного відвідування, без вказівки на конкретні дії позивача, які він має вчинити для усунення такого порушення, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження його права бути повідомленим про необхідність вчинення переліку конкретних дій для виконання Припису відповідно до нормативних актів про працю, а не будь-яких на власний розсуд.
Отже, недотримання принципу правової визначеності під час видання Припису призвело до необізнаності щодо вичерпного переліку необхідних дій, які повинен був зробити позивач для виконання Припису, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Таким чином, вказане призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого позивач позбавлений змоги належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - виконання вимог Припису, тоді як відповідач може на власній розсуд оцінювати, виконав позивач вимоги Припису чи ні.
Таким чином оскаржувальний Припис суперечить положенням ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 20 Порядку № 823, оскільки не містить обов'язкових до виконання вимог, окремої дії, яку повинен вчинити позивач для усунення виявлених порушень зафіксованих актом інспекційного відвідування № ХК26676/3032/АВ від 06.11.2020 року.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно того, що оскаржувальний Припис направлений для подальшого утримання позивача від порушень норм трудового законодавства, оскільки по-перше, виявлені під час інспекційного відвідування порушення стосувались конкретної особи - ОСОБА_1 та по-друге, у суду відсутні підстави вважати, що позивач у подальшому буде порушувати норми трудового законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять додаткових доказів понесення позивачем судових витрат, крім витрат про сплату судового збору.
Керуючись статтями 246,250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень №ХК26676/3232/АВ/П від 06.11.2020 Головного управління Держпраці у Харківській області.
Стягнути на користь Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" ( вул. Чкалова, буд. 17,м. Харків,61070, код ЄДРПОУ 02066769) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 39779919) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві гривні ) 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 30.03.2021 року.
Суддя О.М.Тітов