Справа 573/342/21
Номер провадження 3/573/169/21
30 березня 2021 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,
03 березня 2021 року до Білопільського районного суду надійшов протокол серії ДПР 18 №173881 від 05 лютого 2021 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що 05 лютого 2021 року о 14.58 год. по вул. Підмістя в м. Ворожба, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Дніпро» без д.н. із явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів та мови, розширені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння ухилився шляхом відмови у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, востаннє постановою Білопільського районного суду Сумської області від 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 20 400 грн. (а. с. 6-7).
Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від №18 від 19 грудня 2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП як дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, будучи двічі повідомлений за місцем фактичного проживання про час, день та місце розгляду справи, а також шляхом сповіщення.
Разом з тим, у суд за викликом особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явився, про причини неявки не повідомив, а отже виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, та керуючись ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути матеріали адміністративної справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
А тому, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії БАВ № 103550 вбачається, що 05 лютого 2021 року о 14.58 год. по вул. Підмістя в м. Ворожба, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Дніпро» без д.н. не маючи права керування транспортним засобом, тобто не мав при собі посвідчення водія (а. с. 8).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень також підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи, зокрема протоколом серії ДПР 18 №173881 від 05 лютого 2021 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, який за своїм змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, письмовими поясненнями свідків.
Всі зазначені докази не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в суді.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, або вже позбавлений права керування транспортними засобами та нове посвідчення водія останньому не видавалося, не є водієм у розумінні ПДР та положень ст. 130 КУпАП, а тому підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
При визначенні виду та міри стягнення в межах санкції, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , який протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення, приходжу до висновку, що стягнення у вигляді штрафу є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень без позбавлення права керування транспортними засобами, зважаючи на те, що даних про посвідчення водія немає, а також без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 294 КУпАП, п. п. 1.10, 2.5 ПДР, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Суддя