Справа № 449/1554/20
"23" березня 2021 р. м. Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Савчак А.В.,
секретаря судового засідання Подусівської Л.В.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Перемишлянського районного суду Львівської області звернувся позивач із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачем .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.08.1990р. в виконавчому комітеті Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області між ним та відповідачкою був укладений шлюб, актовий запис №12. Від шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
Одруження між сторонами виявилось невдалим. Між сторонами виниками сварки та непорозуміння через будь-які обставини і це призвело до того, що протягом тривалого часу сторони не проживають разом і не ведуть спільне господарство.
Їхній шлюб носить формальний характер, оскільки вони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують, втратили почуття любові та поваги один до одного. Примирення неможливе. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнає, згідна на розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21.12.2007 № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого їхній шлюб слід розірвати.
Судом встановлено, що 01.08.1990р. в виконавчому комітеті Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області між сторонами був укладений шлюб, актовий запис №12, (свідоцтво про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 ).
Як вбачається зі ст. 104 ч.2 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Стаття 105 ч.1 СК України вказує, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя або одного з них.
Статтею 109 СК України передбачено, що шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений 01.08.1990р. в виконавчому комітеті Осталовицької сільської ради Перемишлянського району Львівської області , актовий запис №12, (свідоцтво про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 )- розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя А. В. Савчак