Провадження №2/447/160/21
Справа №447/3315/20
(заочне)
30.03.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
25.11.2020 АТ КБ «ПриватБанк», яке являється правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 28 721,69 грн. та судові витрати у розмірі 2 102,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписав заяву №б/н від 28.03.2014, згідно якої для користування кредитним картковим рахунком отримала у користування кредитну картку із встановленим кредитним лімітом, який в подальшому неодноразово змінювався. Відповідачка користувалася послугами банку та кредитними коштами на власний розсуд, зобов'язання за кредитним договором виконувала неналежним чином, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 04.10.2020 становить 28 721,69 грн.
17.12.2020 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідачки.
Зі змісту відповіді на запит встановлено, що зареєстроване місце проживання відповідачки - АДРЕСА_1 .
17.12.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу суду від 17.12.2020, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачка не отримала, так як конверт із вищевказаним змістом повернувся до суду.
26.01.2021 ухвалою судді Миколаївського районного суду Львівської області постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Крім цього, згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, судом здійснювався виклик відповідачки шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судове засідання сторони не з'явилися, у зв'язку з чим, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд встановив.
28.03.2014 відповідачка підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 14). У даній заяві зазначено прізвище, ім'я та по-батькові відповідачки, її дата народження, РНОКПП, паспортні дані, адреса проживання та номери телефонів. Перед підписом відповідача друкованим шрифтом зазначено: «Я згідна з тим, що ця заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, складають між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомилася і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приватбанку www.privatbank.ua».
З довідки про видачу кредитних карток (а.с. 13), встановлено, що відповідачці було видано 2 (дві) таких картки, а саме: 28.03.2014, 23.02.2018. Строк дії останньої закінчується у грудні 2021 року.
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (а.с. 12): з 28.03.2014 кредитний ліміт встановлено у розмірі 500,00 гривень; з 28.10.2014 кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень; з 21.01.2015 кредитний ліміт збільшено до 500,00 гривень; з 29.05.2017 - 14 000,00 гривень; з 13.10.2017 - 21 000,00 гривень; з 23.05.2019 - кредитний ліміт зменшено до 20 360,00 гривень; з 20.09.2019 - 0,00 гривень.
Враховуючи наведене, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № б/н від 28.03.2014, отримала можливість користуватися послугами банку, зокрема використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту на картку «УНІВЕРСАЛЬНА». Банк виконав зобов'язання, надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами. Відповідач, взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка, згідно із розрахунком позивача, станом на 04.10.2020 становить 28 721,69 грн., з яких: 19 667,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту, у т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 19 667,19 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 1 532,15 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит; 7 522,35 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії.
Оцінка суду.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.
Судом встановлено, що заборгованість, яка є предметом даного спору виникла у відповідачки починаючи з 28.03.2014, цього ж дня позивач встановив їй кредитний ліміт - 300,00 гривень, який у подальшому збільшувався до 21 000,00 гривень. Відповідач була обізнана з розміром встановленого їй кредитного ліміту, його подальші зміни, оскільки починаючи з 28.03.2014 почала здійснювати зняття готівки з кредитної карти та розраховуватися нею у межах встановленого кредитного ліміту, що стверджується випискою за договором №б/н від 28.03.2014 (а.с. 53-61).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 19 667,19 гривень, яка входить в межі кредитного ліміту, який був встановлений позивачем, та який був фактично наданий відповідачці згідно з випискою за договором від 28.03.2014 № б/н.
Щодо заборгованості за відсотками та пенею.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, стягнути пеню за несвоєчасну сплату кредиту, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, позивач посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг як невід'ємні частини спірного договору.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
У позовній заяві позивач зазначає, що при підписанні заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку (а.с. 15-43). На підтвердження автентичності Умов та правил надання банківських послуг до справи долучено наказ про їх затвердження (а.с. 44).
Суд з цього приводу зазначає таке. Долучена до матеріалів позову копія Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 15-43) не може вважатися складовою частиною кредитного договору, що укладений сторонами, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що саме з цим документом була ознайомлена відповідач перед підписанням заяви від 28.03.2014.
Крім цього, роздруківка із сайту позивача, на переконання суду, не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Відтак, у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За наведених обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
З огляду на те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» наданий позивачем, не містить підпису відповідача, і, таким чином, не містить належного підтвердження повідомлення відповідачу (позичальнику) про умови кредитного договору, такий витяг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів та пені за користування кредитними коштами і позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування.
При цьому, суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту суд вважає підставним та обґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. Позовні вимоги про стягнення нарахованих процентів за користування кредитом не підлягають до задоволення у зв'язку з їх недоведеністю.
Таким чином, стягненню з відповідачки підлягає заборгованість за тілом кредиту у сумі 19 667,19 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд частково задоволив позов, судовий збір слід стягнути з відповідачки у розмірі 1 439,35 гривень на користь позивача.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 667 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 19 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 439 (однієї тисячі чотириста тридцять дев'ять) гривень 35 копійок на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 30.03.2021.
Суддя Головатий А. П.