Справа № 138/968/21
Провадження №:1-кс/138/139/21
30 березня 2021 року м. Могилів-Подільський
Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021020160000118 від 20.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
30.03.2021 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021020160000118 від 20.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 19.03.2021 до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення по лінії «102» від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона просить прийняти міри до ОСОБА_6 , який зловживаючи її довірою, шляхом обману заволодів належним їй мобільним телефоном.
За даним фактом 20.03.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020160000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Під час допиту ОСОБА_7 пояснив, що 14.03.2021 він прийшов до своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які проживають по АДРЕСА_1 , де сиділи в будинку та розпивали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв ОСОБА_6 попросив у ОСОБА_5 її мобільний телефон марки «Еrgo», аби пограти на ньому в ігри. Коли ОСОБА_5 заснула, ОСОБА_6 , покинув її домоволодіння разом із мобільним телефоном та 16.03.2021 здав вказаний мобільний телефон до ломбарду «Скарбниця», що у м. Могилеві-Подільському Вінницької області.
В ході досудового розслідування, ОСОБА_6 29.03.2021 в присутності двох понятих, добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Еrgo» моделі «А-553», який як пояснив останній, він викрав у ОСОБА_5 , про що написав власноручну заяву.
Постановою слідчого від 29.03.2021 вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом в рамках даного кримінального провадження.
За таких підстав, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон марки «Еrgo», моделі «А-553».
Слідчий, прокурор, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. Вказане згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На обґрунтування доводів слідчим до клопотання про арешт майна додано копії матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 від 22.03.2021; заяви ОСОБА_6 про добровільну видачу предмету від 29.03.2021; пояснення ОСОБА_6 від 19.03.2021; протоколу огляду предмету від 29.03.2021; постанови слідчого про приєднання предметів до справи як речових доказів від 29.03.2021.
Слідчий суддя встановив, що 29.03.2021 ОСОБА_6 добровільно в присутності двох понятих видав працівникам поліції мобільний телефон марки «Еrgo», моделі «А-553», який, як пояснив останній, він викрав у ОСОБА_5 .
Постановою слідчого від 29.03.2021 вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12021020160000118 від 20.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та поміщено на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Отже, слідчий довів, що вказане майно може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження такого майна.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а обставини кримінального провадження станом на час прийняття процесуального рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12021020160000118 від 20.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, задовольнити повністю.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Еrgo», моделі «А-553», власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з правом користування та без права відчуження.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_5 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1