26.02.2021 Справа № 756/9090/19
Унікальний № 756/9090/19
Провадження №2/756/499/21
(заочне)
01 лютого 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Яценко Н.О.,
за участю секретаря - Дрончак Д.А.,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження у цивільну справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У липні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду через уповноваженого представника - адвоката Свинаря О.М. в порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26 квітня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №604, яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що набув право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору №26-03/19 про відступлення права вимоги за кредитним договором №0860768901/Т/972110 від 22.03.2019р., що набуло право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору №12032019 про відступлення права вимоги від 12.03.2019р., що набуло право вимоги від ПАТ «Актабанк» на підставі договору №2 від 22.03.2018р., невиплачені в строк на підставі Договору кредиту №0860768901/Т/972110 на споживчі потреби від 17.04.2012 р., грошові кошти у розмірі 25281 грн. - загальна сума боргу, з урахуванням штрафних санкцій (пені), строк виконання за яким настав 25 березня 2019 р., а також 8000 грн. з метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати.
На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Кравцем В.В. постановою від 26.04.2019р. відкрито виконавче провадження № 59003546 та вчиняються виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого напису.
Представник вказує, що виконавчий напис вчинено з порушенням чинного законодавства та за відсутності належних даних вважати борг ОСОБА_2 безспірним.
На момент вчинення виконавчого напису набрало чинності судове рішення, яким визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України, №662 від 26.11.2014 року, якою доповнено Перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача вчинено на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, оскільки на момент його вчинення зміни до Переліку, якими було запроваджено можливість вчинення виконавчих написів по стягненню заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, визнано нечинними судовим рішенням.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності безспірної заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, розрахунок заборгованості, розмір невиконання зобов'язань за кредитним договором.
При цьому ні банк, ні стягувач не повідомили позивача про відступлення права вимоги та про свій намір звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису щодо наявної у нього заборгованості, тому необґрунтованими є підстави визнання нотаріусом кредитного боргу безспірним.
У оспорюваному виконавчому написі не зазначено суми щомісячних платежів та строки їх сплати, а також строк, за який проводиться стягнення, що свідчить про те, що нотаріусом не проведено перевірку чи частина грошових вимог, з метою погашення яких ОСОБА_3 звернувся за вчиненням виконавчого напису, виходить за межі встановленого законодавством строку давності вчинення виконавчого напису.
Крім того, за змістом оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам ст.89 Закону України «Про нотаріат».
Як визначено частиною 1 ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися, зокрема, найменування, адреса, дата і місце народження боржника, (абз.4 частини 1 ст.89), строк, за який провадиться стягнення (абз. 5 частини 1ст. 89), суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення (абзац 6 частини 1 ст.89), розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника (абзац 7 частини 1 ст.89).
Всупереч зазначених вимог у оспорюваному виконавчому написі не зазначено строк, за який провадиться стягнення, не вказано, яка сума є основним стягненням, а які суми - штрафні санкції (пеня).
Підсумовуючи вище наведе представник просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. від 26 квітня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №604 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що набув право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору №26-03/19 про відступлення права вимоги за кредитним договором №0860768901/Т/972110 від 22.03.2019 р., що набуло право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору №12032019 про відступлення права вимоги від 12.03.2019 року, що набуло право вимоги від ПАТ «Актабанк» на підставі договору №2 від 22.03.2018 р., невиплачені в строк на підставі Договору кредиту №0860768901/Т/972110 на споживчі потреби від 17.04.2012 р., грошових коштів у розмірі 25 281 грн. - загальна сума боргу, а також 8 000 грн. з метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати. Окрім того просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 24.07.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 24.07.2019 року зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 59003546, що здійснюється приватним виконавцем Кравцем В.В. (04201, м. Київ, вул. Полярна, 15, оф.15) на виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. від дванадцять шостого квітня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 604 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 25281 грн. - загальна сума боргу, а також 8000 грн. з метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судові засідання призначені на 02.12.2020 р., 23.06.2020 р., 12.10.2020 р. та 01.02.2021 р. не з'являлись, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, як шляхом направлення судової повістки так і шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що 26 квітня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №604, яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що набув право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору №26-03/19 про відступлення права вимоги за кредитним договором №0860768901/Т/972110 від 22.03.2019р., що набуло право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору №12032019 про відступлення права вимоги від 12.03.2019р., що набуло право вимоги від ПАТ «Актабанк» на підставі договору №2 від 22.03.2018р., невиплачені в строк на підставі Договору кредиту №0860768901/Т/972110 на споживчі потреби від 17.04.2012 р., грошові кошти у розмірі 25281 грн. - загальна сума боргу, з урахуванням штрафних санкцій (пені), строк виконання за яким настав 25 березня 2019 р., а також 8000 грн. з метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати. (а.с.15).
Приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Кравцем В.В. постановою від 26.04.2019 р. відкрито виконавче провадження №59003546. (а.с.11)
Вирішуючи питання про дотримання приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. законодавства при вчинення оспорюваного виконавчого напису від 26 квітня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №604, суд виходить з наступного.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19).
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 (№ 754/9711/14-ц).
Судом досліджений кредитний договір № 0860768901/Т/972110 від 17.04.2012 р. укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Акта Банк», з якої вбачається, що позивач отримав у ПАТ «Акта Банк» на умовах забезпеченості, повернення, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 15 000 грн. в строк до 16 квітня 2014 року.
Як вбачається із виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом КМНО Апатенко М.А. від 26 квітня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №604, інформація відносно строку за який проводиться стягнення, з чого складається визначений розмір заборгованості в сумі 25 281 грн. 00 коп. та інформація, коли саме виникла заборгованість відсутня.
Отже, встановивши, факт відсутні відомостей про час виникнення заборгованості в сумі 25 281 грн. 00 коп., та його складових частин, суд не може встановити факт безспірності зазначеної заборгованості.
Також слід зазначити, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки доказів одержання або неодержання позивачем письмової вимоги про усунення порушень в матеріалах справи відсутні.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 23.06.2020 року вживались заходи щодо витребування у приватного нотаріуса КМНО Апатенко М.А. копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких був виданий виконавчий напис №604 від 26 квітня 2019 року, однак дана ухвала залишилась без виконання, а конверти адресовані приватному нотаріусу повернулись за закінченням встановленого строку зберігання.
Як зазначав представник позивача, ОСОБА_2 не отримував від нотаріуса повідомлень про погашення боргу, як і не отримував жодних повідомлень ані від банку, ані від стягувача про відступлення права вимоги третім особам та про свій намір звернутись до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису щодо наявної в нього заборгованості.
Не отримання позивачем вимоги про погашення боргу об'єктивно позбавило ОСОБА_2 можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги. Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Оскільки вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Матеріали справи відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення не містять.
З огляду на зазначене, як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, на підставі чого, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни від 26 квітня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №604, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. У зазначеній категорії справ нотаріуси мають статус третіх осіб, а не відповідача. (п.16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 01.03.2013 року № 3)
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає, що слід стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача сплачений судовий збір виходячи з того, що належним відповідачем по вказаній категорії справ є стягувач, а не нотаріус.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 84, 141, 223, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною від 26 квітня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №604 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , що набув право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» на підставі договору №26-03/19 про відступлення права вимоги за кредитним договором №0860768901/Т/972110 від 22.03.2019 р., що набуло право вимоги від ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору №12032019 про відступлення права вимоги від 12.03.2019 року, що набуло право вимоги від ПАТ «Актабанк» на підставі договору №2 від 22.03.2018 р., невиплачені в строк на підставі Договору кредиту №0860768901/Т/972110 на споживчі потреби від 17.04.2012 р., грошових коштів у розмірі 25 281 грн. - загальна сума боргу, а також 8 000 грн. з метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 1 152 гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 лютого 2021 року.
Суддя Н.О. Яценко