Справа № 572/336/20
19 березня 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого cудді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ВОЗНЮК М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №572/336/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сарненської міської ради ТОМІЛОВИЧА ГРИГОРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Сарненської міської ради Томіловича Григорія Володимировича задоволити подану позивачем заяву про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 , вчинену 20 липня 2012 року - номер запису 69-1698 в книзі 8, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (реєстру права власності на нерухоме майно) 15096190 з підстав, що вказане майно не охоплено договором іпотеки від 01 квітня 2008 року, а тому не може бути предметом іпотеки.
В обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначає, що у 1965 році вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 , після чого подружжя почало проживати у житловому будинку батьків, який в подальшому перейшов у власність чоловіка. У вказаному будинковолодінні подружжя проживало постійно та було зареєстровано. Поруч із вказаним будинком подружжя розпочало будівництво, яке на даний час не завершено - з метою відселення дітей та онуків, які відселились у вказане будинковолодіння до закінчення його будівництва. ОСОБА_3 оформив право власності на новозбудоване будівництво особисто на себе, отримавши відповідні правовстановлюючі документи серії НОМЕР_3 від 05 березня 2008 року та серії НОМЕР_1 від 20 липня 2012 року. Позивач вказує, що оскільки будівництво здійснювалось під час перебування у шлюбі та за спільний кошт, вона заявила до суду позов про визнання недійсним вказаних вище свідоцтв про право власності за чоловіком одноособово, який було задоволено рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року. Відповідно до змісту позовної заяви - позивач 29 січня 2020 року повідомила відповідача про вказане вище судове рішення та просила скасувати реєстрацію права власності спірного майна, однак, державний реєстратор відмовив у цьому, мотивуючи відмову тим, що на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , 01 квітня 2008 року в державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження : 6916395, тип обтяження - іпотека). Позивач вважає, що оскільки право власності було набуто 20 липня 2012 року, а договір іпотеки був укладений 01 квітня 2008 року - вказаний договір стосувався іншого майна, через що відповідач неправомірно відмовив у скасуванні державної реєстрації.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому заявлені ОСОБА_1 вимоги стороною не визнано повністю. В обґрунтування вказаної позиції зазначено, що позивач дійсно 29 січня 2020 року звернулась до державного реєстратора Сарненської міської ради із заявою про скасування права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна (будинок житловий з вбудованим магазином та надвірними будівлями), що розташований по АДРЕСА_1 : номер запису 69-1698 в книзі 8, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (реєстру права власності на нерухоме майно) 15096190. Свою заяву заявник обґрунтовувала рішеннями Сарненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року та від 19 серпня 2016 року. Відповідач зазначає, що відповідно до п.4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ №1141 від 26 жовтня 2011 року - ним після формування та реєстрації заяви ОСОБА_1 було здійснено пошук у Державному реєстрі прав, в ході якого виявлено наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно (житловий будинок з вбудованим магазином та надвірними будівлями), розташоване по АДРЕСА_1 , що, згідно із ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є підставою для відмови в державній реєстрації прав.
В судове засідання позивачем подано клопотання про розгляд даної справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує.
В свою чергу відповідачем у судове засідання також подано письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, просить відмовити позивачу у заявлених вимогах.
Під час підготовчого провадження сторонами надано суду додаткові письмові докази, які долучені до матеріалів справи.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу захисту прав власника майна.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України та нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем порушені її права власника майна, яким є будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1 .
Із наданої суду копії рішення №50867751 від 29 січня 2020 року, судом встановлено, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Томіловичем Г.В. було відмовлено у скасуванні права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна (будинок житловий з вбудованим магазином та надвірними будівлями), що розташований за адресою : АДРЕСА_1 номер запису 69-1698 в книзі 8, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (реєстру права власності на нерухоме майно) 15096190.
В обґрунтування прийнятого рішення державним реєстратором вказано, що при розгляді заяви ОСОБА_1 про скасування права власності ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - будинок житловий з вбудованим магазином та надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 : номер запису 69-1698 в книзі 8, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (реєстру права власності на нерухоме майно) 15096190, встановлено, що відносно вказаного майна наявні зареєстровані обтяження речових прав, а Саме : 01 квітня 2008 року зареєстровано в державному реєстрі іпотек обтяження на нерухоме майно, тип обтяження - іпотека, підстава обтяження - договір іпотеки; 01 квітня 2008 року зареєстровано в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження на нерухоме майно, тип обтяження - заборона на нерухоме майно, підстава обтяження - договір іпотеки; 16 вересня 2019 року зареєстровано обтяження на нерухоме майно, тип обтяження - арешт нерухомого майна, підстава виникнення - постанова про арешт майна боржника, видана приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком Сергієм Петровичем. Вказані обтяження стосуються предмета обтяження, яким є будинок житловий з надвірними будівлями, загальною площею 286,5 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1 .
На доведення обставин, вказаних позивачем, останньою надано суду копію Витягу про державну реєстрацію прав від 27 липня 2012 року, номер витягу 34971536, відповідно до якого будинок житловий з вбудованим магазином та надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15096190), на праві власності належить ОСОБА_3 , форма власності приватна, частка ціла (підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 20 липня 2012 року).
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2013 року визнані недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 серії НОМЕР_3, видане виконавчим комітетом Сарненської міської ради 5 березня 2008 року та на житловий будинок з вбудованим магазином та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 серії НОМЕР_1 від 20 липня 2012 року, видане виконавчим комітетом Сарненської міської ради 20 липня 2012 року. Цим же рішенням за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано право спільної сумісної власності на житловий будинок з вбудованим магазином та надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
Отже, позивач обґрунтовує свої вимоги тими обставинами, що відповідач не прийняв до уваги, що договір іпотеки щодо нерухомого майна, був укладений раніше, аніж зареєстровано право власності на це ж майно.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав» - державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність обтяжень прав на нерухоме майно, в тому числі.
Цією ж нормою встановлено, що під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав, визначені у ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою визначено, що такою підставою є, в тому числі, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Факт наявності таких обтяжень відносно житлового будинку з вбудованим магазином та надвірними будівлями, розташованих по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15096190), доводиться наданою суду відповідачем копією Інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованою станом на 29 січня 2020 року. Як вбачається із вказаного доказу - вказані обтяження діяли на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Вказане обтяження як забезпечення кредитного договору №014/89-07/925 від 01 квітня 2008 року внесено до Державного реєстру іпотек 01 квітня 2008 року, що підтверджено наданою суду Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів.
Крім цього, судом враховується, що площа житлового будинку та реєстраційний номер цього ж нерухомого майна в усіх наданих суду документах співпадають, що спростовує позицію позивача щодо того, що обтяження були застосовані відносно іншого житлового будинку, розташованого за тією ж адресою.
Отже, суд вважає, що відповідач діяв в межах чинного законодавства, оскільки норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачають обов'язок державного реєстратора визначати правомірність застосованих обтяжень, (ним лише перевіряється їх наявність), а тому, на думку суду, в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки враховуючи позицію сторони, доцільним було б ставити питання щодо правомірності застосування певних обтяжень, які були перешкодою для державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій.
Судом не приймається до уваги надана суду представником позивача копія постанови приватного виконавця Сідоренка С.П. від 11 червня 2020 року, видану у ВП №60001070, якою виконавчий лист №1718/4946/12, виданий 11 жовтня 2018 року, повернуто стягувачу без виконання, оскільки ці обставини з'явились після звернення позивача до суду із цим позовом, а тому не можуть підтверджувати або спростовувати правомірність дій відповідача, що оскаржуються ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд вважає, що державний реєстратор діяв виключно в межах чинного законодавства, а тому позов ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного ст.ст.15, 16, 328 ЦК України, керуючись ст.ст.81, 263-265
У задоволенні позову ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сарненської міської ради ТОМІЛОВИЧА ГРИГОРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА (м.Сарни вул.Суворова,8 Рівненської області) про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 , вчиненої 20 липня 2012 року - номер запису 69-1698 в книзі 8, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна (реєстру права власності на нерухоме майно) 15096190 з підстав, що вказане майно не охоплено договором іпотеки від 01 квітня 2008 року, а тому не може бути предметом іпотеки - відмовити повністю, за безпідставністю заявлених вимог.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: