Справа №949/911/20
25 березня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Драган О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження у режимі відеоконференцзв'язку справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про відшкодування збитків,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дубровицького районного суду Рівненської області з позовом до Селецької сільської ради, правонаступником якої є Дубровицька міська рада та просить стягнути завдані їй майнові збитки у розмірі 46080,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником транспортного засобу марки «Volkswagen Transporter» з державним номерним знаком НОМЕР_1 . 06 листопада 2019 року о 09-15 год. на вулиці Колгоспна в с.Селець Дубровицького району Рівненської області на її транспортний засіб впало дерево, яке росло вздовж автомобільної дороги місцевого значення О180612/Н-25 - Селець. Через падіння дерева транспортному засобу було завдано механічних пошкоджень, оскільки він втратив свої первинні якісні характеристики, для відновлення яких необхідно здійснити витрати на ремонт автомобіля. Загальна вартість матеріального збитку складає 46080,00 грн. без ПДВ, що включає в себе вартість складників, вартість необхідних для ремонту матеріалів із застосуванням відповідних коефіцієнтів. Вулиця, де на її автомобіль впало дерево є комунальною власністю Селецької сільської ради, а відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах сіл, на об'єктах комунальної власності, є виконавчий комітет сільської ради. При цьому, спеціально уповноважених суб'єктів, які утримують зелені насадження вздовж автомобільної дороги О180612/Н-25 - Селець на вулиці Колгоспна, в с.Селець Дубровицького району Рівненської області не було призначено. Позивач вважає, що заподіяння їй шкоди через падіння дерева є наслідком протиправної бездіяльності виконавчого комітету Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, яким не забезпечено належний догляд та утримання зелених насаджень.
В ході розгляду справи від представника Селецької сільської ради Голяки П.В. до суду надійшли пояснення, у яких у задоволенні позову він просив відмовити за їх безпідставністю. Вказував, що позивачем не доведено прямого причинного зв'язку, пов'язаного з діями виконавчого комітету Селецької сільської ради за наслідками падіння дерева. Також не доведено, що сама подія мала місце на території виконавчого комітету Селецької сільської ради. На місце події представники виконавчого комітету не викликались. Факт падіння дерева не підтверджено належними та допустимими доказами. Позивача не визнано потерпілою ні в адміністративному, ні в кримінальному провадженні (а.с.104).
За клопотання представника позивача - адвоката Бондарчука Д.М., ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 листопада 2020 року замінено неналежного відповідача виконавчий комітет Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, на належного відповідача Селецьку сільську раду Дубровицького району Рівненської області (а.с.175).
Окрім того, оскільки розпорядженням Кабінету міністрів України від 12 червня 2020 року №722-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області" Селецьку територіальну громаду віднесено до складу Дубровицької міської територіальної громади з адміністративним центром в місті Дубровиця, та яка відповідно є правонаступником майна, прав та обов'язків Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, за клопотання представника позивача, ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 січня 2021 року, замінено неналежного відповідача Селецьку сільську раду Дубровицького району Рівненської області на її правонаступника - належного відповідача Дубровицьку міську раду (а.с.216).
Від представника Дубровицької міської ради до початку розгляду справи надійшов відзив на позову заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказує, що відповідно до п.3.2 Правил утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №10 від 10 квітня 2006 року, елементами благоустрою в тому числі є зелені насадження уздовж вулиць і доріг. Однак з матеріалів позову та документів, що долучені до позову не вбачається, що транспортний засіб, який пошкоджений деревом 06 листопада 2019 року знаходився саме на дорозі чи уздовж вулиці. Натомість як у позові, так і в рапорті Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області (записаного зі слів водія) зазначаються відомості, що водій пошкодженого автомобіля приїхав до колишньої колгоспної контори с.Селець Дубровицького району Рівненської області. При цьому з долучених позивачем до позову фото не встановлено, де саме був розташований пошкоджений автомобіль (чи на дорозі, чи вздовж вулиці і якої саме вулиці), щоб стверджувати, що подія відбулась саме по вул.Колгоспній в с.Селець Дубровицького району. Більше того, з фото не вбачається, що саме автомобіль, який є власністю позивача, є належним об'єктом позову (на жодному з фото чітко не видно навіть номерних знаків пошкодженого автомобіля). Фіксація події падіння дерева проведена працівниками поліції неналежним чином, оскільки наявний рапорт уповноваженої особи поліції записаний зі слів водія автомобіля, не складено жодного акту про наявні пошкодження, протоколу події, свідчення свідків, що ймовірно могли бути свідками падіння дерева на автомобіль, відсутня належним чином фотофіксація автомобіля, адже до рапорту поліцейського Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області долучено лише фото невідомої пошкодженої машини без номерних знаків. У рапорті зазначено, що не встановлено інших осіб, які були присутні під час вказаної події, яка відбулася 06 листопада 2019 року. Це стверджує той факт, що жодних свідків під час падіння дерева на невстановлений автомобіль не було. Крім того, 06 листопада 2019 року не залучалися представники Селецької сільської ради, що ставить під сумнів сам факт можливої події. Не була проведена судова товарознавча експертиза. Наявний звіт про оцінку майна є неналежним доказом в силу того, що подія пошкодження деревом автомобіля відбулася 06 листопада 2019 року, а звіт про оцінку позивачем здійснено лише 02 липня 2020 року, тобто через 7 місяців. Перелік пошкоджень автомобіля, які виникли внаслідок падіння дерева, в жодному офіційному документі, в тому числі зі сторони представників поліції, не зафіксовані, що ставить під сумнів зміст оцінки від 02 липня 2020 року. Під час проведення вказаної позивачем оцінки так само, як і 06 листопада 2019 року представника Селецької сільської ради не залучено. Всі ці обставини ставлять під сумнів правильність обрахування позивачем суми можливих необгрунтованих збитків за рахунок правонаступника Селецької сільської ради - Дубровицької міської ради.
Окрім того, представник відповідача вказує, що необґрунтованість тверджень позивача підтверджує той факт, що ним не організовано в порядку забезпечення позову клопотання про призначення судової біологічної експертизи стовбура дерева та його пенька, що були розташовані біля машини, а тому стверджує, що дерево було не в аварійному стані, а отже відсутня бездіяльність відповідача, оскільки здорові зелені насадження видаляти заборонено. Також відсутня інформація з місцевої метрологічної установи про погодні умови 06 листопада 2019 року.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали із підстав, викладених у позові. Представник позивача додатково пояснив, що твердження представника відповідача відносно необхідності виклику на місце падіння дерева представників Селецької сільської ради є безпідставними, оскільки уповноваженими особами, які повинні реагувати на заяви та повідомлення про події та вживати для їх фіксування та дослідження відповідних заходів є працівники національної поліції. 06 листопада 2019 року о 09:11 год. за результатами огляду місця події за викликом ОСОБА_3 , працівниками Дубровицького відділення поліції Сарненського відділу поліції ГУНП в Рівненській області було складено рапорт, яким встановлено час, місце та обставини падіння дерева на транспортний засіб позивача, належним чином зафіксовано факт падіння дерева на транспортний засіб ОСОБА_1 . Крім того, даний факт підтверджений поясненнями працівників поліції, які 06 листопада 2019 року о 09:11 год. виїжджали на місце події та здійснювали огляд місця події. Разом із тим, обов'язку виклику представників органів місцевого самоврядування, для огляду місця події для цілей подальшого відшкодування збитків заподіяних протиправними діями чи бездіяльністю таких органів не встановлено жодним нормативно-правовим актом. Відносно проведеної оцінки матеріального збитку вказав, що законодавством не встановлено строків для укладення такого договору та проведення оцінки для цілей відшкодування збитків. Поданий позивачем звіт про оцінку є таким, що складений відповідно до вимог закону та є належним доказом розміру заподіяних збитків, що є предметом розгляду в даній справі. Необхідність присутності винної особи, з якої стягується майнова шкода, якою була Селецька сільська рада Дубровицького району Рівненської області та якою наразі є її правонаступник - Дубровицька міська рада, під час проведення оцінки майна для цілей визначення розміру такого відшкодування не встановлена, ані Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, ані Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440, ані жодним іншим нормативно-правовим актом. Відтак, наведені твердження Відповідача щодо його обов'язкової присутності під час проведення оцінки майна та/або вчиненні інших дій по збору доказів є нічим іншим, як суб'єктивними припущеннями представника Дубровицької міської ради, які не знаходять жодного правового підтвердження.
В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та додатково пояснила, що позивачем не доведено точної адреси розташування місця падіння дерева на транспортний засіб. Не надано схеми події, не допитано свідків, які були на місці падіння дерева. Крім того, поліцейськими на місці події не зафіксовано орієнтовний перелік пошкоджень автомобіля.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 06 листопада 2019 року він залишив автомобіль «Volkswagen Transporter» з державним номерним знаком НОМЕР_1 біля дерева, через дорогу від колгоспної контори на вулиці Колгоспна, в с.Селець Дубровицького району Рівненської області. Дощу чи вітру того дня не було. Приблизно через хвилину, як він відійшов від автомобіля, він почув шум падаючого дерева. Коли озирнувся, то побачив, що на залишений ним автомобіль впало сухе дерево і автомобіль зазнав пошкоджень, а саме було розбито лобове скло, були погнуті дах та дверцята. Після цього він зателефонував на лінію 102 і через п'ять хвилин на місце пригоди приїхали працівники поліції. Крім того, свідок показав на викопіюванні з кадастрової карти України точне місце, де дерево впало на належний позивачу автомобіль, що відповідало місцю, на яке вказувала позивач. Також свідок підтвердив, що фото, які містяться у звіті про оцінку транспортного були зроблені саме коли впало дерево, а також, що автомобіль, який на них зображений, належить позивачу. Додатково свідок повідомив, що поряд дерева, яке впало на автомобіль росло ще два чи три дерева, проте коли він приїхав на місце події через декілька днів, то дерева вже були зрізані.
В судовому засіданні поліцейські відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що до них поступила інформація, що 06 листопада 2019 року близько 09-ї год. в с.Селець Дубровицького району Рівненської області на автомобіль впало дерево. Приїхавши відразу на місце події в с.Селець Дубровицького району Рівненської області, вони побачили автомобіль, на який впало дерево, у якому були наявні механічні пошкодження, а саме було розбите лобове скло, бокове скло та пошкоджений дах. В ході спілкування з водієм, ними було встановлено, що 06 листопада 2019 року близько 09-ї год. водій ОСОБА_3 поставив під деревом свій автомобіль "Volkswagen Transporter" навпроти колишньої контори. ОСОБА_3 також повідомив, що викликав він працівників поліції, щоб зафіксувати факт падіння дерева на автомобіль, щоб мати змогу потім отримати відшкодування від страхової компанії. Після цього виклику ними було складено відповідний рапорт, інші документи вони не складали, оскільки це не була дорожньо-транспортна пригода, і їм потрібно було лише зафіксувати сам факт падіння дерева. Окрім того, поліцейські показали на викопіюванні з кадастрової карти України точне місце, де дерево впало на належний позивачу автомобіль, що відповідало місцю, на яке вказувала позивач. ОСОБА_5 додатково вказав, що дерево, яке впало на автомобіль росло через дорогу від території колишнього колгоспного двору.
Суд, заслухавши учасників справи, поліцейських та свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 та 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18 червня 2011 року, оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 (а. с.69).
Як вбачається з рапорту старшого інспектора-чергового СРПП №4 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП України в Рівненській області Калюша О.М. від 27 липня 2020 року, 06 листопада 2019 року о 09-11 год. від ОСОБА_3 надійшло повідомлення, яке зареєстровано в ЄО за №3695 про те, що по вулиці Старий Колхоз в с.Селець Дубровицького району Рівненської області, внаслідок падіння дерев зазнав пошкоджень його автомобіль марки «Фольксваген Т5». Виїздом ГРПП на місце події було встановлено, що водій ОСОБА_3 приїхав на автомобілі "Volkswagen Transporter" з державним номерним знаком НОМЕР_1 до колишньої колгоспної контори в с.Селець Дубровицького району Рівненської області та під деревом поставив свій автомобіль. Через декілька хвилин він почув звук падіння дерева, та, вийшовши на вулицю, побачив, що сухе дерево породи сосна впало на його автомобіль і пошкодило його. Як повідомив ОСОБА_3 претензій по даному факту він ні до кого не має та в подальшому мати не буде (а.с.29). Аналогічні дані також зазначені у відповіді Т.в.о. начальника Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП України в Рівненській області Твердого Р.А. за №5543/206/01-2020 від 27 липня 2020 року, яка адресована адвокату Бондарчуку Д.М. від 23 липня 2020 року (а.с.28).
Як вбачається із звіту про оцінку матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження від несчасного випадку власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 від 03 липня 2020 року, проведеного суб'єктом оціночної діяльності - ТзОВ «Проектно консалтингова група», оціночна вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження від несчасного випадку власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 VIN НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18 червня 2011 року та повторна реєстрація 10 серпня 2017 року, склала 46080,00 грн., без врахування ПДВ (а.с.30-75).
Відповідно до інформації Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації за вих. №141/09-03/20 від 22 січня 2020 року та 391/09-03/20 від 28 лютого 2020 року на адвокатські запити ОСОБА_2 вулиця Колгоспна в с.Селець Дубровицького району Рівненської області є комунальною власністю Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.24,25).
Відповідно до довідки Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області за вих. №68/02-09 від 24 січня 2020 року, дорога по вулиці Колгоспна в с.Селець Дубровицького району Рівненської області перебуває в комунальній власності сільської ради. Зелені насадження, які знаходяться на території сіл Селець та Ясинець, а також дерева, які розташовані уздовж доріг комунальної власності сільської ради утримуються з дотриманням вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та відповідно до Правил благоустрою територій сіл Селець та Ясинець. Автомобільна дорога О180612/Н-25 знаходиться на балансі і обслуговуванні Служби автомобільних доріг в Рівненській області (а.с.27).
Відповідно до довідки Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області за вих. №115/02-09 від 10 лютого 2020 року дорога О180612/Н-25 знаходиться на балансі та в управлінні Служби автомобільних доріг в Рівненській області. Відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах сіл: на об'єктах комунальної власності - виконавчий комітет Селецької сільської ради; на територіях підприємств, установ, організацій та прилеглих територіях - керівники установ, організацій, підприємств; на приватних садибах і прилеглих ділянках - власники та користувачі. Порядок утримання зелених насаджень здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення по призначенню посадової особи щодо відповідальності за утримання доглядом зелених насаджень на території сільської ради не приймалось (а.с.26).
З долученого позивачем до матеріалів справи викопіювання з кадастрової карти України вбачається, що дерево, яке впало на автомобіль було розташоване в межах населеного пункту с.Селець Дубровицького району Рівненської області на ділянці з координатами 51°37'13.9''N 26°36'07.2''Е, де дерево, а також і значна територія навколо нього, розташовані на землях, що не є сформованими земельними ділянками (а.с.186-187).
Відповідно до рішення Дубровицької міської ради від 10 грудня 2020 року №42 «Про початок реорганізації Селецької сільської ради шляхом приєднання до Дубровицької міської ради» розпочато процес реорганізації Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області шляхом приєднання до новосформованої громади - Дубровицької міської ради. Дубровицька міська рада є правонаступником майна, прав та обов'язків Селецької сільської ради (Т.2 а.с.3-4).
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому юридичною підставою відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року, справа № 761/6010/15-ц, провадження № 61-15835 св 18.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до вимог пункту 2 статті 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об'єктів природоохоронного та iншого призначення.
Пунктом 2 статті 3 цього Закону передбачено, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, організацію їх благоустрою.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
Отже, станом на 06 листопада 2019 року Селецька сільська рада, правонаступником якої є Дубровицька міська рада, як орган місцевого самоврядування була суб'єктом у сфері благоустрою населеного пункту с.Селець Дубровицького району Рівненської області.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об'єктів благоустрою належать: території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Відповідно до ч.1,2 ст.20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Згідно ч.7 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
Рішенням Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області №207 від 05 серпня 2013 року, затверджено Правила благоустрою території Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.19).
Пунктом 4.2, 4.3, 6.3 зазначених вище Правил (а.с.20-23) передбачено, що відповідальність за виконання цих Правил покладається на громадян, керівників та службових осіб підприємств, організацій і установ, розташованих на території сіл. Роботи з утримання, реконструкції, капітального та поточного ремонту об'єктів благоустрою (парків культури та відпочинку, спортивних майданчиків, скверів, майданів, площ, вулиць, доріг, провулків, проїздів, пішохідних та велосипедних доріжок, пляжів, кладовищ, вуличного освітлення, будинків та споруд, а також інших територій загального користування), що належать до комунальної власності Селецької територіальної громади) виконуються спеціалізованими організаціями та підприємствами, які визначаються виконавчим комітетом сільської ради. Відповідальним за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними в межах сіл: на об'єктах комунальної власності - є виконавчий комітет Селецької сільської ради; на територіях підприємств, установ, організацій та прилеглих територіях - керівники установ, організацій, підприємств; на приватних садибах і прилеглих ділянках - власники та користувачі.
Відповідно до ч.1,2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
З матеріалів справи встановлено, що Селецькою сільською радою, правонаступником якої є Дубровицька міська рада, не приймалось рішення про визначення балансоутримувача зелених насаджень на території Селецької сільської ради (а.с.26-27).
Окрім того, в процесі судового розгляду встановлено, що дерево, яке росло біля автомобільної дороги О180612/Н-25 - Селець по вулиці Колгоспна в с.Селець Дубровицького району Рівненської області та впало на належний позивачу автомобіль було об'єктом комунальної власності на той час Селецької сільської ради, правонаступником якої є Дубровицька міська рада.
Крім того, слід зазначити, що багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вона знаходиться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки. Власником (особою, яка зобов'язана утримувати майно, що їй належить) зелених насаджень є власник земельної ділянки, на якій вони розташовані, тобто у даному випадку, територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №211/1489/13-ц, провадження №61-27913св18.
Як вбачається з матеріалів справи, факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем: рапортом старшого інспектора-чергового СРПП №4 Дубровицького ВП Сарненського ВП ГУНП України в Рівненській області Калюша О.М. від 27 липня 2020 року; поясненнями свідка та працівників поліції у судовому засіданні та звітом про оцінку матеріального збитку.
Вищезазначеними доказами безспірно підтверджено бездіяльність відповідача Селецької сільської ради, правонаступником якої є Дубровицька міська рада та причинний зв'язок із заподіяною шкодою та неправомірною поведінкою Селецької сільської ради, оскільки її вина полягала саме у невжитті необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об'єкту благоустрою. За таких умов, оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль було розташовано на землі комунальної власності, його власником була територіальна громада села та відсутність даних про те, що дане дерево, відповідності до вимог ч.5 ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету, чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, суд приходить до висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, слід покласти саме на Дубровицьку міську раду, як правонаступника майна, прав та обов'язків Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області.
Доводи представника відповідача Дубровицької міської ради, що позивачем не доведена протиправна дія чи бездіяльність, причинний зв'язок між неправомірними діями та шкодою, що унеможливлює покладення на неї обов'язку відшкодування шкоди, суд вважає необґрунтованими.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю Селецької сільської ради, (правонаступником якої є Дубровицька міська рада), до обов'язків якої входило організація озеленення та якою не було належним чином забезпечено організацію роботи з питань благоустрою встановлено судом на підставі належних вище вказаних доказів і відповідачем під час судового розгляду не спростовано.
У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17, провадження № 61-682св18.
Відсутність вини Селецької сільської ради, а відповідно Дубровицької міської ради, як її правонаступника у завданні позивачу шкоди, представником відповідача також не доведено.
До того ж позивачем надано суду докази щодо розміру завданої майнової шкоди, які не спростовано представником відповідача, і сумнівів у достовірності наданих доказів не виникає. Крім того, будь-яких заперечень щодо розміру завданої шкоди представник відповідача не висловлювала і клопотань про проведення експертизи до суду не заявлено.
Доводи представника відповідача, що факт падіння дерева працівником поліції зафіксовано неналежним чином, оскільки не складено протоколу події, не відібрано показання свідків, а також відсутні товарознавча експертиза автомобіля та експертний висновок щодо стану стовбура дерева та його пенька, відсутня інформація з місцевої метеорологічної станції про погодні умови 06 листопада 2019 року є необґрунтованими, адже не свідчать про відсутність вини на той час Селецької сільської ради у заподіянні шкоди автомобілю позивача.
Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв'язку із дією об'єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.
Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачем не надано, свої заперечення проти вимог позивача Дубровицька міська рада не підтверджує будь-якими належними та допустимими доказами, що є її процесуальним обов'язком як учасника справи, а лише ґрунтує на припущеннях.
При цьому, позивач не зобов'язаний доказувати вину відповідача у заподіянні шкоди. Натомість саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Проте Дубровицькою міською радою жодного доказу відсутності вини до суду не надано.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Дубровицької міської ради також зазначала, що елементами благоустрою в тому числі є зелені насадження уздовж вулиць і доріг, однак з матеріалів позову та документів, що долучені до позову не вбачається, що транспортний засіб, який 06 листопада 2019 року пошкоджений деревом, знаходився саме на дорозі, чи уздовж вулиці, суд не приймає до уваги, оскільки правилами утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №10 від 10 квітня 2006 року, на які посилається представник відповідача передбачено, що елементами благоустрою є, в тому числі, зелені насадження уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування. Тому місце, де впало дерево на належний позивачу автомобіль, розташоване на земельній ділянці комунальної власності, також є елементом благоустрою, який орган місцевого самоврядування був зобов'язаний утримувати.
Також не заслуговує на увагу твердження представника відповідача, що на місце падіння дерева не було залучено представників Селецької сільської ради, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про національну поліцію", уповноваженими особами реагувати на заяви та повідомлення про події та вживати для їх фіксування та дослідження відповідних заходів є працівники національної поліції, якими по приїзду на місце пригоди та за результатами огляду місця події було складено рапорт, в якому зафіксовано час, місце та обставини падіння дерева на транспортний засіб позивача.
Твердження представника відповідача, що при проведенні оцінки матеріального збитку необхідна була присутність представника Селецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, а також, що вказаний звіт є неналежним доказом, оскільки був проведений через сім місяців після того, як відбувалась подія падання дерева на транспортний засіб не заслуговує на увагу, оскільки звіт про оцінку матеріального збитку транспортному засобу було проведено оцінювачем з врахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема: Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440; Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ; Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка зареєстрована за Наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 із змінами від 24 березня 2009 року №1335/5/1159; Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891, які не містять вказаних представником відповідача вимог, а тому такі доводи є необгрунтованими.
Варто також зазначити, що відомості у рапорті працівника поліції, на які звертала увагу представник відповідача про те, що водій ОСОБА_3 претензій по даному факту ні до кого не має та в подальшому мати не буде, суд до уваги не приймає, оскільки він не є власником автомобіля «Volkswagen Transporter», 2006 року випуску з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який зазнав пошкоджень від падіння дерева, а власником є ОСОБА_1 , яка правомірно в порядку ст.22 та 1166 ЦК України звернулась з даним позовом до суду.
Згідно ч.1, 2 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено 840,80 грн. судового збору. Тому вказані витрати з оплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.22, 1166 ЦК України, ст.12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів» суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про відшкодування збитків - задоволити.
Стягнути з Дубровицької міської ради на користь ОСОБА_1 майнові збитки у розмірі 46080,00 (сорок шість тисяч вісімдесят) грн.
Стягнути з Дубровицької міської ради на користь ОСОБА_1 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) понесених позивачем судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 19 грудня 2003 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Відповідач: Дубровицька міська рада, вул.Воробинська, 4, м.Дубровиця Рівненської області, код ЄДРПОУ: 05390997.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.