Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/341/21
3/287/1082/21
29 березня 2021 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.08.2016 року Олевським РС УДМС України в Житомирській області, посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.02.2021 року, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377088 від 18.02.2021 року вбачається, що 17.02.2021 року о 23 год. 45 хв. в с. Тепениця, по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 21053, державний номерний знак НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків. В подальшому водія було відсторонено від керування транспортним засобом.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, вину не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП України визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП України (в редакції чинній на час вчинення правопорушення) визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП України, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5. ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377088 від 18.02.2021 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію постанови серії БАА № 913553 від 18.02.2021 року; письмове пояснення ОСОБА_2 від 18.02.2021 року; письмове пояснення ОСОБА_3 від 18.02.2021 року; рапорт поліцейського СРПП відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області Єрмійчука О. від 18.02.2021 року, копію посвідчення водія ОСОБА_1 та відеозапис нагрудної камери.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На диску з відеозаписом події, що міститься в матеріалах справи, наявні три відео файли. З оглянутого першого відео файлу вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився, проте далі відео переривається, а другий відео файл, що міститься на диску з відеозаписом події, починається з того, що до ОСОБА_1 працівниками поліції вже були застосовані заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, а саме: кайданки, враховуючи зазначене, з даних відео файлів не можливо встановити чи проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та якщо не проводився, то з яких підстав, оскільки ОСОБА_1 погодився проходити дане освідування на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», про що свідчить його згода зафіксована на першому відео файлі.
Також, з другого відео файлу із записом події, вбачається, що ОСОБА_1 примусово посадили до автомобіля працівників поліції, проте з даного відео не вбачається ні пропозиції працівника органу поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі, ні того, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження освідування огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Даний відео файл теж переривається, а третій відео файл починається вже з того, що ОСОБА_1 знаходиться у відділенні поліції, а тому з даних відео файлів теж не можливо встановити чи було доставлено ОСОБА_1 до найближчого медичного закладу для проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, чи проводився даний огляд у медичному закладі та якщо не проводився, то з яких підстав. Незрозумілим є також чому ОСОБА_1 доставили до відділення поліції, та ще й примусово, якщо особа погодилась пройти освідування на місці події.
Слід зазначити, що порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів працівниками поліції регулюється положеннями Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026.
Відповідно до п.5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
В порушення вимог даної Інструкції працівниками поліції надано до суду диск з відеозаписом події, який містить три відео файли, які мають суттєві перерви в часі.
Вищезазначене не дає змоги суду в повній мірі відтворити події того вечора та встановити всі обставини вчинення адміністративного правопорушення та обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи факт недоведення належними і допустимими доказами обставин відмови ОСОБА_1 , як особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, у судді відсутні підстави вважати вказану особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
У відповідності до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі змістом ст. 251 вказаного Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порушення початкової процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції, як того вимагає закон, є прямим порушенням норм складання протоколу, тому згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП України даний протокол не може бути законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Встановлені судом обставини свідчать про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, вбачається, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Стаття 247КУпАП України передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення в діях останнього.
Керуючись ст. ст.7, 130 ч.1, 245, 247 ч. 1 п. 1, 278, 280, 284 ч.1 п. 3 КУпАП, суд, -ПОСТАНОВИВ:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 05.02.2021 року повернути ОСОБА_1 .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар