Справа № 502/420/21
30 березня 2021 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О. А.,
розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»
про
захист прав споживачів, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 23.03.2021 року з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про захист прав споживачів.
Розглянувши позовну заяву разом з додатками, встановлені підстави для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного, а саме:
-в порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- в порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-в порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем в позовній заяві відсутнє підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись з позовною заявою до суду позивач посилається на положення Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору.
З позову вбачається, що позивач вказуючи на порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» посилається на порушення абз. 5, 11 п. 2 ст. 8 та п. 5 ч. 3 ст. 18 вищезазначеного закону.
Разом з тим, в позові позивач не зазначає про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»)
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є визнання недійсним кредитного договору, що укладений між позивачем та відповідачам, у зв'язку з чим потребують уточнень обґрунтування позивача з приводу застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про захист прав споживачів» та підстав звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников