Справа № 947/2489/21
Провадження № 2/947/1560/21
25.03.2021 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі головуючого судді - Калашнікової О.І.
При секретарі Якубовській О.В.
За участю представника позивача - Байрамова О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності,-
Встановив:
АТ «Альфа-Банк» у січні 2021 року звернулось до суду з вимогами ухвалити рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу» індексний номер 47667148 від 08.07.2019 року, припинити право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У відповідності до положень ст.33 ЦПК України позов розподілено судді Калашніковій О.І. Ухвалою суду від 03.02.2021 року позов залишено без руху і позивачу надано строк для усунення недоліків. Після виконання ухвали суду 09.02.2021 року відкрите провадження по справі і справу призначено до підготовчого судового засідання. 12.03.2021 року відповідач надала відзив на позов.
В сьогоднішньому судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у відзиві виклала вимогу про розгляд справи за її відсутності.
Третя особа - державний реєстратор до суду не з'явився, пояснень за позовом не надав.
Суд вивчив матеріали справи, вислухав представника банку і встановив наступне:
16.08.2007 року ПЗАТ «Альфа-Банк» (нині АТ «Альфа-Банк») і ОСОБА_1 уклали договір кредиту №800001522, на виконання умов якого Банк надав, а відповідач отримала кредит в сумі 84000 дол.США. У якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, ОСОБА_1 передала Банку, а Банк прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 утворилась заборгованість і Банк в позасудовому порядку звернув стягнення на іпотечне майно. 04.07.2019 року на підставі рішення №47667148 державний реєстратор КП «Агенція реєстраційних послуг» Манюта С.В. вчинив запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на предмет іпотеки.
Рішенням Київського райсуду м. Одеси від 20.07.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 про скасування реєстраційного запису про право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру
АДРЕСА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, стверджує, що існує дисбаланс в частині визнаних рішенням суду та наявних (зареєстрованих) речових прав позивача та відповідача на нерухоме майно, тому як вищевказаним судовим рішенням дії кредитора по реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки визнано неправомірними (за висновками суду дії суперечили вимогам ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті») і скасовано відповідний запис у Державному реєстрі про право власності, але судом не вирішено питання про чинність рішення державного реєстратора, припинення та відновлення відповідних речових прав (права власності), як того вимагає п.3 ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в новій редакції (з 16.01.2020 року).
Посилаючись на порушення своїх права як Іпотекодержателя, на положення ст.216 ЦК України,ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вимагає ухвали судове рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу» індексний номер 47667148 від 08.07.2019 року, припинити право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1
Відповідач, не визнаючи позовні вимоги Банку, у відзиві зазначила, що позивач не вказав « в чому полягає порушення його цивільних прав, та кого він - Банк - вважає винним в порушенні цих прав». Відповідач звернула увагу суду, що у 2019 року Банк у незаконний спосіб звернув стягнення на предмет іпотеки, чим порушив її - ОСОБА_1 - право власності на цю нерухомість, а суд рішенням від 20.07.2020 року захистив її права та інтереси, і це рішення суду Банком не оскаржувалось. На думку відповідача позов Банку є безпідставним і необґрунтованим.
Суд дослідив надані сторонами докази і наведені доводи і дійшов висновку, що позов АТ «Альфа-Банк» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.
Статтею 3 ЦПК передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1).
Як убачається з матеріалів справи між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 існують правовідносини, що виникли на підставі договору кредиту і договору іпотеки. Договір іпотеки містить іпотечне застереження. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. Водночас Закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження. Судом встановлено і визнано сторонами, що банк, що у 2019 році в порушення Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, набув права власності на предмет іпотеки - квартиру, належну ОСОБА_1 . Рішенням суду скасовано у Державному реєстрі речових прав реєстраційний запис про право власності АТ «Альфа-Банк» на іпотечну квартиру та відновлено запис про реєстрацію права власності на цю квартиру за ОСОБА_1 . Як убачається з рішення державного реєстратора від 10.11.2020 року Банку відмовлено у державній реєстрації припинення права власності на квартиру за суб'єктом АТ «Альфа-Банк», оскільки Законом «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачена можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав. У зв'язку з неможливістю виконати рішення суду про скасування запису у Державному реєстрі, Банк вважає порушеним своє право як Іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з наявністю факту невиконання боржником умов кредитного договору.
Частиною першою статті 572 Цивільного кодексу України передбачено, що у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з ч. 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Пунктом 6.1 договору іпотеки, укладеного сторонами по справі 16.08.2007 року передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язання, забезпечених цією іпотекою, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у порядку, передбаченому Закони України "Про іпотеку" та у відповідності до умов цього договору.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Судом установлено, що договір іпотеки від 16.08.2007 року є чинним, запис про обтяження з Державного реєстру іпотек не скасовувався (а.с.30). Таким чином, права та інтереси позивача як іпотекодержателя невиконанням судового рішення про відновлення запису про реєстрацію права власності відповідача на предмет іпотеки не порушені.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог державний реєстратор Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюта Сергія Васильовича про скасування рішення державного реєстратора, припинення та визнання права власності залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського обласного апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Дата виготовлення повного тексту судового рішення 30.03.2021 року.
Суддя Калашнікова О. І.