Справа № 495/3742/19
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
29 березня 2021 року м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Чеботарьовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровсь кому цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 06.04.2019 року. За своє життя, як стверджує позивачка, померлий ОСОБА_5 склав на її ім'я заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Базан Т.П. від 21.06.2011 року, за реєстровим №1489, згідно якого заповів земельну ділянку АДРЕСА_1, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,35 га, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №073504 від 26.05.2004 року, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 20.11.2013 року №1587/2003. Проте згідно відповіді державного нотаріуса Саданова О.В. №458/02-14 від 09.04.2019 року у зв'язку з тим, що позивачкою було пропущено строк для звернення з заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі Свідоцтва на спадщину, тому вона просить суд встановити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача - Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області не з'явився, проте надав до суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутності.
В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, надані докази та пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 06.04.2019 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №13.
В матеріалах справи міститься копія заповіту від 21.06.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Базан Т.П. та зареєстрованого в реєстрі за №1489, відповідно до якого померлий ОСОБА_5 заповів на випадок своєї смерті позивачці ОСОБА_1 земельну ділянку АДРЕСА_1, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,35 га, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД №073504 від 26.05.2004 року, виданого на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 20.11.2013 року №1587/2003
Відповідно до матеріалів спадкової справи №70/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , заведеної Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою, з заявами про прийняття спадщини після смерті померлого звернулись ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати померлого ОСОБА_6 .
Згідно повідомлення Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори №1167/01-16 від 10.12.2020 року, станом на 10.12.2020 року згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) за результатами якої, заповіт від імені ОСОБА_5 , який був посвідчений 21 червня 2011 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Базан Т.П. за №1489 не змінювався та не скасовувався.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказі в їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини суд виходить з того, що позивачкою ОСОБА_1 не надано до суду належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме не зазначено, коли саме та за яких обставин їй стало відомо про заповіт, складений на її користь, окрім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що на сьогоднішній день є і інші спадкоємці щодо майна померлого, які теж звернулись з заявами про прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до обгрунтованого висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику в справах про спадкування", суд, -
У задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Суддя