Справа №491/1132/20
30 березня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 18 жовтня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_2 , про що 18 жовтня 2018 року складено відповідний актовий запис №1908, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , в зв'язку з чим своє прізвище « ОСОБА_3 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
Відповідно до позовної заяви від спільного шлюбу мають доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначає позивачка в позовній заяві, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому, що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини між ними припинилися з вересня 2019 року, з цього часу спільне господарство не ведеться.
За таких обставин, позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. На примирення не згодна і тому вважає, що необхідно розірвати шлюб.
Крім того, позивачка в позовній заяві зазначила, що причини, які спонукають її наполягати на розірвання шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя з відповідачем, та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Тому, з урахуванням наведених підстав позовній заяві позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою та просить в прохальній частині:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розірвати шлюб між нею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим 18 жовтня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №1908, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
3. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 840,80 грн.
03 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, про що головуючим суддею у справі було постановлено відповідну ухвалу (а.с.28-29).
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2021 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримала представник відповідача ОСОБА_6 .
Частиною 2 статті 60 ЦПК України визначено, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
У відповідності із частиною 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Відповідно до доданої до матеріалів справи копії довіреності посвідченої приватним нотаріусом Мар'їнського районного нотаріального округу Донецької області 25 січня 2021 року ОСОБА_7 відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уповноважив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , бути його повноваженим представником в всіх судових інстанціях, при розгляді справ з усіма процесуальними правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третім особам, у тому числі з правом пред'явлення позову, повної відмови від позовних вимог відповідачів, визнання повністю або частково позову (а.с.23).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористався та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подав, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався.
У судове засідання 30 березня 2021 року сторони по справі не з'явилися.
При цьому, суд враховує заяву позивачки від 17 лютого 2021 року в якій вона просить провести розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає (а.с.38).
Також, 30 березня 2021 року надала через канцелярію суду письмову заяву представник відповідача за довіреністю ОСОБА_6 (а.с.40-42), в якій вона просить провести розгляд справи у відсутність відповідача та представника, позовні вимоги визнають повністю.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення сторін про дату, час та місце розгляду справи, наявність заяв в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників судового процесу.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, при розгляді справи встановлено:
Позивачкою у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м.Черкаси, Черкаської області, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_4 виданого 24 жовтня 2018 року, органом №7118 - Золотоніським РС УДМС у Черкаській області (а.с.4), та довідкою виданою 06 жовтня 2020 року Ананьївською міською радою за №3128 (а.с.11).
Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Висунськ, Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого 26 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.7).
Судом встановлено, що 18 жовтня 2018 року позивачка та відповідач зареєстрували шлюб в Черкаському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що зроблено відповідний актовий запис за №1908, що підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого повторно 14 липня 2020 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.9).
Встановлено, що від вказаного шлюбу позивач та відповідач мають спільну неповнолітню доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в відомостях про батьків зазначений батьком - ОСОБА_2 , а матір'ю зазначена - ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 виданого 03 серпня 2019 року Золотоніським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Черкаській області (а.с.10).
З довідки №3128 виданої 06 жовтня 2020 року Ананьївською міською радою вбачається, що позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу її сім'ї входять: син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; - донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, що предебачено частиною 1 статті 4 ЦПК України.
Зі змісту частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що спільне життя з відповідачем не склалося, тому, що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає, подружні відносини між ними припинилися з вересня 2019 року, з цього часу спільне господарство не ведеться.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивачка наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд приймаючи до уваги ті обставини, які зазначені в позовній заяві, що сім'я позивача та відповідачки розпалася остаточно і зберегти її неможливо, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, вважає можливим шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Пунктом 1 частини 1 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Тому, вирішуючи питання щодо витрат по справі, суд керується вимогами п.1 ч.1 ст.141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір за подачу до суду позовної заяви в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Висунськ, Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 26 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м.Черкаси, Черкаської області, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_4 виданий 24 жовтня 2018 року, органом №7118 - Золотоніським РС УДМС у Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , який зареєстрований 18 жовтня 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №1908 - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Висунськ, Березнегуватського району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 26 листопада 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , на користь позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Черкаси, Черкаської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_4 виданий 24 жовтня 2018 року, органом №7118 - Золотоніським РС УДМС у Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , понесені нею судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач:ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 ;
Відповідач:ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 .
Суддя: О.О. Желясков
Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.