Справа № 263/12453/20
Провадження № 2/263/586/2021
29 березня 2021 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді: Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Маріуполі клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Павленко Леоніда Миколайовича про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», в якому просив визнати протиправною бездіяльність АТ «Державний ощадний банк України», що пов'язана з ненаданням у встановленому законом порядку відповіді на письмове звернення позивача та зобов'язати АТ «Державний ощадний банк України» дати обґрунтовану відповідь, у встановлений законом строк та спосіб на його звернення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 16.10.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
15.01.2021 року представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування клопотання представник зазначає, що відповідно до змісту позовних вимог ОСОБА_1 предметом спору є спірні відносини щодо не надання відповіді банком на його звернення, яке було зареєстровано 07.07.2020 р. у філії Донецького управління АТ «Ощадбанк». Так відповідно до копії листа керуючого ТВБВ 10004/0490 Філії-Донецьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 06.01.2021 р. за вих. № 19 банком надана відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 07.07.2020 р. На підставі чого вважав, що наразі відсутній предмет спору тому наявні підстави для закриття провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Проаналізувавши клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Здійснюючи логічно-граматичне тлумачення словосполучення “відсутність предмета спору” Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18 вказав на те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -
Відмовити представнику відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - адвоката Павленко Леоніда Миколайовича у задоволенні його клопотання про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Д.В. Киян