Справа № 263/14981/19
Провадження № 2/263/836/2020
(заочне)
26 березня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Музики О.М.,
за участю секретаря Налісної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2019 року № б/н станом на 10 серпня 2020 року у розмірі 31 740,82 грн.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 27 травня 2019 року, в якій власним підписом підтвердила, що ознайомилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, та отримала карту «Platinum» (кредитний ліміт 100 000 грн.). Банк взяті на себе зобов'язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі, що підтверджується випискою з рахунку та розрахунком заборгованості. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.5 договору. Відповідач умови договору належним чином не виконала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 10 серпня 2020 року становить 31 740,82 грн. та складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 19031,13 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9 011,80 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 1 178,78 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 2 519,11 грн.
У зв'язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 740,82 грн. та судові витрати.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.
Представником позивача - Гребенюк О.М. - у позовній заяві заявлене клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Рух справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 грудня 2020 року указану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 05 січня 2021 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 26 березня 2021 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписала своїм електронним підписом ОСОБА_1 27 травня 2019 року, зазначено, що відповідач приєднується до Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, екземпляр яких вона отримала шляхом самостійного роздрукування.
За відомостями Витягу із Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Visa Infinite, яка підписана електронним підписом відповідача, пільговий період становить 55 днів, процентна ставка поза межами пільгового періоду - 37,2 % річних, тип процентної ставки - фіксована.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором виникла заборгованість перед банком, яка станом на 10 серпня 2020 року становить 31 740,82 грн. та складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 19031,13 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9 011,80 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 1 178,78 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 2 519,11 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що остання активно користувалася кредитними коштами (здійснювала оплату послуг, поповнювала мобільний рахунок, знімала готівку в банкоматі тощо).
Також позивачем надана довідка на підтвердження видачі відповідачу кредитних карток на підставі договору № б/н, а саме: № 521857222125967, дата відкриття 15 травня 2019 року, термін дії 05/22; № НОМЕР_1 , дата відкриття 27 травня 2019 року, термін дії 05/22.
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки вбачається, що кредитний ліміт змінювався, зокрема 17 жовтня 2019 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 26 000 грн., 02 липня 2020 року кредитний ліміт зменшено.
Мотиви суду.
Згідно зі статтею 628 ЦК України, з урахуванням підпункт 2.2 пункту 2 Розділу І Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про електронну комерцію» правочин не може бути визнано недійсним у зв'язку з його вчиненням в електронній формі, якщо інше не передбачено законом.
З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2019 року між сторонами, шляхом підписання електронним цифровим підписом ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, укладений кредитний договір.
У свою чергу Умови та Правила надання банківських послуг у «ПриватБанку» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З розрахунку заборгованості за договором б/н вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 10 серпня 2020 року становить 31 740,82 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, здійснювала розрахунки через термінали у касах магазинів та ін.
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судові засідання не з'являлася, не заперечувала фактів укладання кредитного договору, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання, не спростовано підстав позову.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, надана позивачем банківська виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останній у сумі 19 031,13 грн.
На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що банк право вимагати повернення всієї суми кредиту, заборгованості за відсотками за період користування кредитними коштами, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 2102 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 27 травня 2019 року № б/н станом на 10 серпня 2020 року у розмірі 31 740,82 грн., яка складається із: заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 19031,13 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9 011,80 грн., заборгованості за нарахованими відсотками - 1 178,78 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 2 519,11 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення суду виготовлений 30 березня 2021 року.
Відомості про сторін у справі:
Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Музика