30 березня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого, судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
скаржника ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.03.2021 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.03.2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12020260000000359 від 02.05.2020 року.
Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що ОСОБА_6 подав скаргу на постанову слідчого про часткову відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_6 , в якій він просив зобов'язати слідчого на підставі ст. 290 КПК України зробити копії аудіо та відео запису, відксерити його кримінальне провадження та надати йому в слідчий ізолятор, а така бездіяльність слідчого, на думку слідчого судді, не передбачена ст.303 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить розглянути її по суті та прийняти законне рішення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчим суддею було безпідставно відмовлено у відкритті провадження за його скаргою, оскільки вважає, що слідчий зобов'язаний був задовольнити його клопотання в повному обсязі.
Провадження: №11-сс/822/51/21 Слідчий суддя у суді 1 інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач: ОСОБА_1
ЄУН №727/2448/21
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляцію, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляції, вивчивши матеріали судового провадження та надані слідчим матеріали досудового розслідування, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, колегія суддів зважає на те, що ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Щодо решти рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у ч. 2 ст. 303 КПК України зазначено, що скарги на них не підлягають розгляду під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді за правилами ст. ст. 314, 316 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відмовляючи ОСОБА_6 у відкритті провадження за його скаргою на бездіяльність, слідчий суддя виходив з того, що викладені в скарзі вимоги не входять до переліку дій, які можуть бути оскаржені в порядку ст. 303 КПК України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачена ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Зі змісту поданої ОСОБА_6 скарги вбачається, що він оскаржує бездіяльність слідчого щодо неналежного виконання слідчим вимог ст. 290 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, такі дії слідчого та таке процесуальне рішення слідчого не можуть бути оскаржені в порядку ст. 303 КПК України , а тому, враховуючи, що ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою всупереч вказаних положень закону, слідчий суддя законно і обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за його скаргою.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду, яким наведені підстави для відмови у відкритті провадження за його скаргою у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Що стосується доводів сторони захисту про необхідність залучення по справі перекладача, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_6 являється уродженцем м.Хмельницький, є громадянином України, українцем за національністю, проживаючим постійно на території України, навчався в Хмельницькій ЗОШ №2, де в 2001 р. здобув базову загальну освіту, апеляційна скарга написана українською мовою від руки, а тому такі заяви ОСОБА_6 колегія суддів розцінює як зловживання процесуальними правами з метою затягування судового розгляду його скарги.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18.03.2021 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий, суддя: Судді:
_________________ _________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2