Справа № 592/10342/20 Номер провадження 11-кп/814/496/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
29 березня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , - на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 грудня 2020 року,-
Вироком суду,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заолешенка Суджанського району Курської області РФ, громадянина РФ, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, тимчасова посвідка на проживання серії НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України і призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
Стягнуто з ОСОБА_7 :
- на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації 1456 (одну тисячу чотириста п'ятдесят шість) грн. 40 коп. витрат на лікування потерпілої від злочину.
- на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» 32327 (тридцять дві тисячі триста двадцять сім) грн. 46 коп. витрат на лікування потерпілої від злочину.
- на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати за залучення експертів для проведення експертиз на загальну суму - 4576 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн. 60 коп.
Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
20.07.2020 близько 12:40 год. ОСОБА_7 прибув на перехрестя вул. 1-а Набережної річки Стрілки та вул. Засумська, буд. 1 м. Суми до «Колгоспного ринку», де побачив невідому йому до цього ОСОБА_10 , в якої при собі була жіноча сумка з особистими речами. Спостерігаючи за нею, він побачив як ОСОБА_10 звернулась до громадянина ОСОБА_11 та обміняла у нього грошові кошти в сумі 900 злотих на 6940 грн., а отримані гроші в послідуючому поклала знову до своєї сумки.
У цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 . З цією метою ОСОБА_7 почав рухатися за потерпілою від «Колгоспного ринку» в напрямку вул. Герцена м. Суми.
Близько 12:55 год. 20.07.2020, перебуваючи біля буд. № 9 по вул. Герцена м. Суми, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 , передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди потерпілій, а також шкоди її здоров'ю, та бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, упевнившись у відсутності поблизу сторонніх осіб, тримаючи у руці металевий гайковий ключ здійснив раптовий напад на ОСОБА_10 , завдавши їй ззаду по голові удари металевим гайковим ключем та спричинив тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, переломів лобної, тім'яної та скроневої кісток, перелому основи черепу, забою головного мозку, пластинчатої епідуральної гематоми лівої скроневої ділянки, забійних ран лобно-тімяно-скронево-потиличної ділянки зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 646 від 26.08.2020 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 впала на землю та втратила свідомість, а ОСОБА_7 , в свою чергу, розуміючи, що потерпіла позбавлена будь-якої можливості чинити опір неправомірним діям останнього, незаконно заволодів її майном на загальну суму 18438,11 грн.
Заволодівши чужим майном ОСОБА_10 , ОСОБА_7 із місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком, до апеляційного суду з апеляційними скаргами звернулись прокурор Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 просить вирок суду змінити та призначити ОСОБА_7 покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки, в іншій частині вирок залишити без змін.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі; після вчиненого не переховувався, залишився поблизу місця вчинення злочину, що дало змогу його затримати; активно сприяв розкриттю злочину та досудовому розслідуванню; відшкодував сім'ї потерпілої 120000 грн матеріальних збитків та моральної шкоди - з боку потерпілої матеріальні претензії відсутні.
Додає, що ОСОБА_7 неодноразово просив вибачення у потерпілої, яка його фактично вибачила, щодо міри покарання покладалась на розсуд суду, при цьому на суворій мірі покарання не наполягала.
Зазначає, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та за місцем перебування у Сумському СІЗО характеризується позитивно, має сталі соціальні зв'язки, а саме, зареєстрований разом з дружиною та двома дітьми, один з яких є неповнолітнім і перебуває на утриманні батька, а також має на утриманні мати, яка перебуває на обліку в Сумському обласному онкологічному диспансері та потребує постійного медикаментозного лікування та хіміотерапії - медичні довідки були надані суду.
Вказує на наявність у ОСОБА_7 ряду захворювань, про що також надавав відповідні медичні довідки.
Також вказує на відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Вважає, що призначене покарання не відповідає обставинам справи, особі обвинуваченого та його поведінці після вчинення злочину та в цілому засадам призначення покарання з огляду необхідності та достатності для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
У апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 засудити за ч.4 ст.187 КК України та призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла. В іншій частині просить вирок залишити без змін.
Не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість.
Вказує на те, що судом не було враховано спричинення кримінальним правопорушенням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 в область голови, життєво-важливого органу, завчасно підготовленим знаряддям. Додає, що ОСОБА_7 тривалий час спостерігав, а потім і слідував за потерпілою ОСОБА_10 , що свідчить про його цілеспрямований намір на вчинення кримінального правопорушення.
Звертає увагу на те, що збитки потерпілій ОСОБА_7 відшкодував після того, як було доведено його вину, тобто під неухильним тягарем доказів.
З огляду на вказані обставини вважає, що суд призначив невиправдано м'яку міру покарання та безпідставно застосував ст. 69 КК України.
Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.
У письмових запереченнях представника потерпілої ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_9 , остання просить відмовити захиснику у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в його інтересах, які підтримали апеляційну скаргу захисника з підстав у ній наведених та заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив залишити апеляційну скаргу захисника без задоволення, думку представника потерпілої ОСОБА_9 , перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційних скаргах прокурора та захисника висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України не оспорюються, однак прокурор та захисник не погоджуються з призначеним обвинуваченому покаранням.
Як вбачається з положень ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При цьому, при призначенні покарання, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Суд першої інстанції правильно визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто в скоєнні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), а саме із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень.
Вина ОСОБА_7 підтверджена допустимими, належними, та достатніми доказами, перевіреними в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.
Проте колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляції прокурора щодо невідповідності призначеного місцевим судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, і, як наслідок, безпідставного застосування до ОСОБА_7 ст.69 КК України.
Так, суд, застосовуючи щодо ОСОБА_7 ст.69 КК України, врахував обставини, що пом'якшують покарання та дані про особу обвинуваченого, у тому числі, й ті, на які посилається захисник у поданій апеляційній скарзі, врахував думку потерпілої.
Попри це, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 більш м'яке покарання, ніж передбачене ч.4 ст. 187 КК України, фактично не врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини, за яких ОСОБА_7 було вчинено злочин, кількість, спосіб та локалізацію нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_10 та суспільну небезпечність наслідків, що настали.
Так, ОСОБА_7 було вчинено особливо тяжке кримінальне правопорушення, а саме, напад на потерпілу ОСОБА_10 із застосуванням насильства щодо неї, а саме спричинення тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, переломів лобної, тім'яної та скроневої кісток, перелому основи черепу, забою головного мозку, пластинчатої епідуральної гематоми лівої скроневої ділянки, забійних ран лобно-тімяно-скронево-потиличної ділянки зліва.
Відповідно до висновку експерта №646 від 31.07.2020 року та згідно з даними дослідженої у ході проведення експертизи медичної документації, загальний стан потерпілої ОСОБА_10 після її побиття був тяжким, відмічалася втрата свідомості та часткова ретроградна амнезія, кількість травматичних впливів - не менше 5-ти.
Тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7 завдав металевим ключем, напавши на ОСОБА_10 раптово ззаду, перед цим переслідуючи потерпілу, маючи корисливий мотив на заволодіння її майном.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що попри наявність обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 та позитивних характеризуючи даних про особу обвинуваченого, що були враховані судом першої інстанції та на які послався захисник у поданій апеляційній скарзі, останні не є такими, що суттєво знижують суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення чи істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому, з урахуванням того, що ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відшкодував потерпілій завдані збитки, активно сприяв розкриттю злочину, а також даних, що характеризують його особу, у тому числі стан його здоров'я, покарання в розмірі, запропонованому прокурором, яке є мінімальним за санкцією ч.4 ст.187 КК України є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Відповідно до ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення є, з-поміж іншого, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до ст. 420 КПК України апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у випадку необхідності застосування більш суворого покарання.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання - скасуванню.
Апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_6 , задовольнити.
Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 грудня 2020 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, що тримається під вартою - в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4